«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва

Розпочати підприємницьку діяльність для громадських організацій – це як пересісти за кермо, коли завжди до цього їздив на задньому сидінні авто. Що робити, аби не розбити машину та залишитись живим? ...

Слайдер ГП(12)

Громадський Простір

Розпочати підприємницьку діяльність для громадських організацій – це як пересісти за кермо, коли завжди до цього їздив на задньому сидінні авто. Що робити, аби не розбити машину та залишитись живим? Новачку потрібно підготуватись: знайти автомобіль і зрозуміти його будову, вивчити Правила дорожнього руху, знати місто та свій маршрут, попрактикуватись маневрувати в безпечній зоні, мати сміливість і взяти на себе відповідальність (за себе, пасажирів, інших учасників руху) – а потім вже отримати водійське посвідчення.    

У цьому переконана Аліна Бочарнікова, координаторка з розвитку соціального підприємництва у Future Development Agency, яка також надає консультації, є тренеркою в Акселераторі із соціального підприємництва SELab. У лекційному модулі Molodiya Festival 25 жовтня представники громадських організацій та благодійних фондів отримали перший інструктаж з водіння.

 

Чи мають право ГО/БФ здійснювати підприємницьку діяльність та які ж є правила?


Закони України «Про громадські об’єднання» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації» не забороняють ні громадській організації, ні благодійному фонду здійснювати підприємницьку діяльність.

Проте Аліна Бочарнікова радить роздрукувати також  Лист Мінфіну від 06.02.2019р. № 11210-09-5/3214, який підтверджує, що громадські об’єднання мають право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом:

«Лист Мінфіну раджу не просто прочитати, а роздрукувати. І коли у вас виникають конфліктні моменти або пересторога, чи можна нам це робити, то просто перечитуйте його і показуйте також податковим органам. Ми всі вчимося, соціальне підприємництво для нас нове, тому в деяких районах податкові інспектори можуть не знати про можливість громадської організації здійснювати підприємницьку діяльність. Ми з вами ще й проводимо просвітницьку діяльність, пояснюючи, що це наше законне право цим займатись.

Єдине, що може бути проти вас  – це ваш статут. В статуті організації повинна бути чітко прописана мета і види діяльності, якими займається організація. Мета роботи соціального підприємництва має відповідати меті організації. Статут можна змінити, якщо це потрібно».

 

Навіщо громадській організації соцпідприємництво?


Частково відповідь на це питання, власне, була у назві лекції «Соціальне чи підприємництво? Як ГО заробляти, а не просити гроші». На підтвердження цього з аудиторії лунало: «Щоб заробляти, виконувати свою місію, реінвестувати кошти…». А головне – самим вирішувати, куди їхати; не шукати, в кого просити; не чекати появи грантів, адже самоокупність означає самостійність.

Зелена книга соціального підприємництва в Україні вже розроблена, існує «Концепція з розвитку соціального підприємництва в Україні», обидва документи знаходяться на розгляді у Міністерстві соціальної політики та Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. А допоки вони не імплементовані, ми можемо орієнтуватися на критерії міжнародного фонду WNISEF.

«Соціальне підприємництво – це коли 70% прибутку ви заробляєте самі, а 30% добираєте грантовими коштами, краудфандингом, благодійними акціями, – пояснює  Аліна Бочарнікова– Тобто більшу частину прибутку ви генеруєте самостійно».

Соціальне підприємництво – це вирішення соціальної проблеми громади бізнес-інструментами

Неприбуткові організації мають заборону щодо розподілу прибутків між засновниками, членами організації та працівниками (окрім оплати праці та ЄСВ), тому соціальне підприємництво ГО/БФ – це підприємницька діяльність юридичної особи, яка увесь свій прибуток спрямовує на вирішення певної соціальної проблеми.

Соціальним підприємництвом може займатись підрозділ всередині ГО, окрема зовнішня бізнес-команда, а також громадська організація (або декілька) можуть бути засновниками окремого ТОВ.

 

Що вже продають громадські організації та які є надихаючі приклади?


 

Деякі організації вже здійснюють підприємницьку діяльність: продають товари (мерч, як от шкарпетки, футболки, іграшки, а дехто навіть саджанці) та надають послуги (тренінги, профорієнтаційні курси для школярів, курси жестової мови тощо). Питання в тому, чи ця діяльність є системною та чи вирішує соціальну проблему.

Поміркуйте, які у вас вже є ресурси, які компетенції є у вашої команди, та не плутайте бенефіціарів (тих, кому ви допомагаєте) з клієнтами (тими, хто купуватиме ваші продукти).

Показовим є досвід британської некомерційної організації Crisis, котра розпочинала з адресної допомоги, збирала теплий одяг для безпритульних, а потім перейшла до надання соціально-психологічних консультативних послуг. Проте згодом в Crisis зрозуміли, що така діяльність не вирішує соціальну проблему, тобто організація не досягає мети своєї діяльності “Together we will end homelessness” — зупинити явище безпритульності: «Вони вирішили проаналізувати всі ті ресурси, які в них є, – розповідає спікерка. –  А в них була дуже велика кількість одягу хорошої якості і велика кількість безпритульних людей, основною проблемою яких було, насправді, те, що вони випали із середовища: ніхто не хотів їх брати на роботу, в них не було житла. Таким чином, громадська організація вирішує створити перший благодійний магазин, де продають речі, які приносять люди, та працевлаштовують безхатьків».

Клієнт не ідентифікує, чи ви ГО, БФ, чи СП, а обирає бренди, смисли, ідеї. І хоче свій якісний товар або послугу

Зараз діє вже 6 магазинів і 4 кав’ярні, частина прибутку реінвестується у роботу профорієнтаційного центру. Отримуючи перше місце роботи і проходячи курс підвищення кваліфікації, людина знаходить собі роботу за фахом. До 2030 року, якщо організація продовжить тримати темп, у Лондоні не залишиться безпритульних. Таким чином, соцпідприємництво стає основним інструментом дійсного вирішення соціальної проблеми.

Поради фахівців щодо роботи в українських реаліях читайте тут, а шукати партнерів та вивчати кейси можна на сайті socialbusiness.in.ua.  

Насамперед, важливо розібратись, чи дійсно вашій організації потрібно перетворюватись на соціальне підприємство, адже доведеться поєднувати та якісно робити дві роботи одночасно – і соціальну, і бізнесову.  

Якщо ви вирішили, що так, то міцно тримайте кермо!

73229088_503511470503356_6225894200399888384_n

 

Ось 10 кроків, які радить зробити Аліна Бочарнікова:


 

1. Чітко сформулювати соціальну проблему: першопричини виникнення, кого вона стосується і до якого масштабу її вирішення готова організація.

2. Продумати дієве рішення соціальної проблеми, на його основі розробити бізнес-модель. Переконатись, що рішення діє саме на ті процеси, які ведуть до розв’язання проблеми клієнта та бенефіціара.

3. Сформувати тіло проєкта:

  • сенси – визначіть цінність
  • слова – опишіть суть ідеї, заповніть канву бізнес-моделі
  • зображення – схематично намалюйте механізм роботи підприємства
  • цифри – порахуйте витрати та необхідні ресурси.

4. Бенчмаркінг – шукайте еталонні, економічно ефективніші підприємства-конкуренти, щоб перейняти найкращі практики.

5. Розподілити соціальні та бізнесові обов’язки в команді.

6. Протестувати ідею – проведіть маркетингове дослідження/опитування потенційних клієнтів щодо очікувань від товару та оцінки загального концепту.

7. Почати нарешті діяти! З малого, а з часом масштабуватись.

8. Покращуватись!

9. Вести фінансовий та нефінансовий звіти, щоб самостійно відстежувати власну результативність, а також інформувати громаду про здобутки і соціальний вплив підприємства.

10. Продовжувати вчитись та надихатись (відвідувати курси, івенти, хакатони, акселератори).

 

А що думаєте ви? Поділіться думками/прикладами/болями чи мали/маєте досвід соцпідприємництва – в коментарях.

Відеозаписи лекції (перша частина, друга частина):  

 

 

Підготувала Ірина Гузій


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Неформальна освіта в Україні: пропозиція велика, але люди часто вибирають не вчитися

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

Кшиштоф Становський: Громадський сектор має шанси бути тим, хто “замовляє музику” в Україні