Громадський Простір

Метью Манос – американський підприємець, дизайн-стратег та засновник студії verynice, якого Forbes називає «божевільним або генієм», а Huffington Post каже, що він є одним із семи міленіалів, які змінюють наш світ.

20 травня на захід Pro Bono Club Ukraine «Моделі впливу, або навіщо віддавати половину роботи безкоштовно?» у Києві завітав Метью Манос. Україна стала 15 країною, де він ділився досвідом, як поєднувати прибуток із соціальним впливом. 

Метью заснував a verynice design studio, яка половину своїх замовлень виконує безкоштовно. Зараз компанія налічує понад 600 співробітників, а вартість послуг, наданих pro bono, перевищує 10 млн доларів. У 2013 році Фонд Taproot нагородив Метью та verynice «Golden Root Award» за лідерство у русі pro bono.

Pro Bono Club Ukraine – це платформа, за допомогою якої громадські організації та проекти, соціальні підприємці та некомерційні ініціативи зможуть безкоштовно отримати професійні послуги або експертну допомогу від бізнесу.

Історія однієї компанії, яка половину свого доходу віддає некомерційному сектору

“Зараз я вам розповім історію. Історію своєї компанії та як це взагалі робити щось pro bono” – Метью Манос.

Історія Метью Маноса розпочалась з цифри – 8 млрд доларів США.

Це сума грошей, яку в Сполучених Штатах лише неприбуткові організації витрачають на дизайн та маркетингові послуги щороку.

Метью каже, що у США існує мільйон неприбуткових організацій. І навіть розділивши їх порівну між усіма організаціями – це значні гроші, що витрачаються на постачальників послуг.

“Коли я вперше почув це, я подумав: якби існувала якась нова модель, де організації можуть отримати доступ до цих дизайнерських і маркетингових послуг, які їм потрібні, але, можливо, за неповну вартість або навіть взагалі безкоштовно. Що якби ми могли б створити такий спосіб? Що якби цей спосіб дозволяв би отримувати ті чи інші послуги за нижчими цінами, саме задля того, щоб інвестувати решту фінансів на вирішення соціальних проблем. Я зрозумів, що такі проблеми, як голод чи доступ до води можуть бути вирішені. І це не завдяки великій кількості додаткової роботи. А саме за рахунок ресурсів, які вже існують сьогодні, і відповідно інвестування їх у відповідне місце.” – розповідає Метью Манос.

Метью Манос каже, що 8 мільярдів доларів – це велика сума щороку. А роботу за них можна робити pro bono.

Свій перший досвід “pro bono” Метью отримав у 16 років.

Слайд з презентації Метью Маноса під час виступу на заході, організованому Pro Bono Club Ukraine

“На той час я був скейтбордистом, багато тренувався і одного дня побачив у парку чоловіка в інвалідному візку, який круто зробив “бекфліп” (з англ. “сальто назад”) та успішно приземлився. Я був настільки здивований, що вирішив підійти познайомитись. Як виявилось, він засновник однієї некомерційної організації, яка навчала дітей в інвалідних візках екстремальних видів спорту. Звісно, я дуже надихнувся. Тож запропонував зробити йому прикольні наклейки, навчаючись графічному дизайну лише тиждень. Так і почалось моє pro bono” – поділився Метью Манос.

А вже кілька років по тому, навчаючись в коледжі, Метью Манос заснував консалтингову компанію verynice, що надає послуги з дизайн стратегії та виконує рівно половину своєї роботи безкоштовно, для неприбуткових організацій. І все це після тієї зустрічі в парку.

Verynice працює з дуже широким колом людей. Компанія надає половину своїх послуг неприбутковим організаціям. Разом з тим  verynice працює з великою кількістю стартапів, великими технологічними компаніями тощо.

Основні напрямки послуг компанії: дизайн стратегія та творча фасилітація. Дизайн стратегія, над якою працює людина, що досліджує “місток” між людьми та бізнесом, створює рішення для нових продуктів, брендів, маркетингових стратегій тощо. А творчі фасилітатори влаштовують воркшопи для організацій та корпоративних клієнтів, де група осіб, яку модерує фасилітатор розробляє певні рішення.

Як дизайн мислення допомагає некомерційним організаціям вирішувати соціальні проблеми?

“В коледжі я вивчав дизайн і в якийсь момент почав задаватись питанням “який це хороший дизайн?”. Я дійшов до того, що дизайн стосується дуже багатьох речей. Хтось говорить про дизайн суто з візуальної сторони. Хтось – як про спосіб вирішення проблем. Тож якщо брати загалом – дизайн полягає в першу чергу у розкритті проблеми. Адже ви не можете вирішити щось, якщо не знаєте, в чому полягає проблема. Це те, що я люблю в дизайні – його здатність ставити під сумнів, вивчати речі, розуміти потреби людей і реально реагувати на це” – пригадує Метью Манос.

Метью Манос зазначає, що людина в дизайні є центральною фігурою. А саме слово “дизайн” визначає, як міст між потребами людей і потребами бізнесу. Головний інсайт, щое ставить нас в дуже цікаву позицію, оскільки дуже часто, ці потреби або пріоритети дуже різні.

Метью розповів, що концепція дизайн мислення яскраво виражена в одному з його улюблених фільмів 80-тих – “Великий” (“Big”) з Томом Хенксом у головній ролі. Фільм про те, як маленький хлопчик, мріючи стати дорослим, одного дня ним і прокидається. Маленький хлопчик у тілі дорослої людини очолює посаду віце-прем’єра продуктових інновацій в іграшковій компанії. Цей фільм Метью називає символом того, що є дизайном і чим він повинен бути. Бо зрештою герой стає успішним на цій посаді, адже дуже добре відчуває свою цільову аудиторію. Він насправді став тим мостом між людьми та бізнесом.

Кадр з фільму “Big” (1988)

Безсумнівно, дизайн – це сила, якщо він стає таким мостом. Дизайнери можуть створювати нові продукти, тренди, і бренди, які дійсно цікаві для людей.

“Але з великою силою, як ми знаємо з “Людини-павука”,  приходить велика відповідальність” – підсумовує Метью Манос.

Так і сталось, що компанія Verynice, яку заснував Метью Манос, надихнувшись історією в парку, взяла таку відповідальність на себе і тепер по всьому світу стає містком між потребами людей та бізнесу, визначає проблеми, шукає рішення та надзвичайним чином побудувала модель, за якою половина доходу йде на вирішення соціальних проблем.

Проекти, над якими працювала команда Verynice

billion acts

“Show the world what your Act of Peace can do”

billion acts – це сайт та мобільний додаток, де кожна людина може поділитись своїм прикладом “акту миру”, який змінює громаду, заохотити інших робити такі ж “акти миру” чи долучитись до інших “актів миру”, у які вірять та прагнуть підтримати.

Це проект, який verynice зробили з Google та який 8 разів номіновано на Нобелівську премію миру. Проект назвали мільярдними актами миру, ідея якого полягає в тому, що будь-яка маленька, але вдумлива дія може викликати значущі соціальні зміни. І якщо таких “актів” буде більше, зміни будуть помітнішими.

“Те, що насправді дивує, що Google та ці мільярдні акції мали такий значний вплив, що був номінований на Нобелівську премію миру. Тепер у цьому продукті 60 мільйонів зареєстрованих “актів миру” – розповідає Метью Манос.

U-Report

“Empowering and connecting young people around the world to engage with and speak out on issues that matter to them”

U-Report – це система опитувань та комунікації від ЮНІСЕФ, яка розширює можливості та залученість молоді по всьому світу комунікувати та висловлюватись з питань, які є важливими для них.

В основному система побудова на SMS-комунікації. Вона дозволяє реєструвати різні питання/проблеми в своїх громадах по всьому світу, щоб ЮНІСЕФ міг реагувати, втручатись (в тому числі за допомогою опитувань) та працювати.

“Ми допомогли ЮНІСЕФУ з проектом U-Report. Працювали над ребрендингом, позиціонуванням та розробкою самого продукту”, – говорить Метью.

 Що таке моделі впливу та чому “віддавати половину” вигідно?

Ви мабуть не можете викинути з голови питання: “як же функціонує ця модель “віддавати половину прибутку”?

Як уже згадувалось половину своєї роботи verynice виконує безкоштовно. І це працює кількома способами. 

“Приємно відзначити, що модель “віддавати половину” (“give half model”) означає також “отримувати половину” (“get half model”). Та щоб досягнути цієї мети (віддавати половину), ми повинні використовувати різні “моделі впливу” (“models of impact”)” - запевняє Метью Манос.

Віддавати частину доходу можна, наприклад, за системою “pro bono”. Традиційне pro bono – це коли певна робота для певних людей/організацій виконується безкоштовно. Також це може бути принцип “ковзаючих” тарифів (sliding scale rates), наприклад дисконтні послуги, що більш характерно для великих неприбуткових організацій. Виявляється, такиих механізмів існує безліч.

Коротко кажучи, саме такими способами можна забезпечити “модель впливу”, щоб віддавати половину для некомерційних організацій.

Щоб робити вплив та бути фінансово незалежними, важливий взаємозв’язок моделі впливу та бізнес моделі. Це означає, що важливо балансувати.

Такий баланс має компанія під назвою Rising Tide Car Wash, що знаходиться у Флориді. На перший погляд – нічого особливого, звичайна собі автомийка. Але те, що насправді вражає – засновник – він батько хлопця з аутизмом. Він дізнався, що буквально за кілька років близько 500 тисяч людей з аутизмом будуть у віці, коли зазвичай люди починають працювати, але їм важко буде знайти роботу. Тож він почав досліджувати переваги людей з аутизмом і дізнався, що однією з навичок, що вдаються таким людям добре, є миття автомобілів. Так він заснував автомийку, де працюють лише люди з аутизмом.

Їхня модель впливу створює можливість зайнятості. В глосарії Метью Маноса це називається, як робота для людей з обмеженими можливостями, де ви можете повпливати на фінансову незалежність таких людей, створивши для цього відповідні умови.

Принцип рольової гри допомагає запускати соціальні підприємництва 

У verynice є цікава штатна модель. Компанія має невеличке командне ядро, яке постійно перебуває в офісі у Лос-Анджелесі. Але в той же час verynice має величезну мережу з понад 700 волонтерів по всьому світу. Тож командне ядро складається переважно з менеджерів, креативних та стратегічних директорів. А волонтери допомагають виконувати ті чи інші завдання під керівництвом менеджерів з Лос-Анджелесу.

“Зрозуміти, як можна “віддавати” роботу безкоштовно та стати каталізатором у цьому, самим при цьому не втрачаючи грошей та розбудовуючи спільноту – стало моїм підходом та викликом”, - ділиться Метью та продовжує: “на даний момент це понад 16 мільйонів доларів, які ми змогли надати 12 тисячам бенефіціарів – це включаючи наші ресурси відкритого доступу. Але лише самими послугами працювали один на один з 700 неприбутковими організаціями”.

“ Але в якийсь момент я зрозумів, що цього недостатньо, тому що ми – це тільки одна компанія. Якщо наша мета – спробувати зменшити суму, яку неприбуткові організації в усьому світі витрачають на дизайн та маркетинг, то як ми можемо це зробити самі?”

Ці роздуми наштовхнули Метью Маноса написати книгу «Як віддавати половину своєї роботи безкоштовно» (“How to give half of your work away for free”). Книга зокрема окреслює, як працює модель компанії verynice. 

Пошуки моделей впливу під час написання книги привели до того, що Метью Манос дослідив понад 200 моделей. Він створив з них глосарій та розпочав ще один грандіозний проект. І тепер це не просто книга, а гра, яка дійсно допомагає генерувати круті ідеї.

“Моделі впливу” – це рольова гра, яка імітує процес створення соціального підприємництва. Метью Манос виклав її у відкритому доступі в інтернеті. Як тільки проект гри було викладено – її завантажили у понад 130 країнах світу.

Слайд з презентації Метью Маноса під час виступу на заході, організованому Pro Bono Club Ukraine

Проект “моделі впливу” розпочався з пілотування у вигляді воркшопів, основаних на досвіді гри. Досвід гри та список моделей, які ви можете застосувати, допоможе знайти ідеї та створити щось нове. Це крутий спосіб, щоб маленька команда змогла напрацювати дивовижні ідей.

А тепер давайте зіграємо! Громадський Простір зробив інтерактивний покроковий матеріал на основі воркшопу Метью Маноса, щоб ви змогли запустити соціальне підприємництво за допомогою “гри в кості”. Гра починається за ПОСИЛАННЯМ.

Фото: Анна Трач

Транскрибування з англійської мови: Ірина Гузій