Д-р Бойд Джонсон: навіть серед НУО є потреба в нових моделях лідерства

Д-р Бойд Джонсон є дослідником, професором та консультантом з глобальним досвідом роботи. Д-р Джонсон керує докторантурою та магістратурою з організаційного лідерства в університеті Уеслі, США. Має ...

Бойд Джонсон

Громадський Простір

Д-р Бойд Джонсон є дослідником, професором та консультантом з глобальним досвідом роботи. Д-р Джонсон керує докторантурою та магістратурою з організаційного лідерства в університеті Уеслі, США. Має більш ніж 35-річний досвід роботи у сфері крос-культурних проблем, міжнародного розвитку та методів дослідження. З 2013 року проводить розширене дослідження з культурного інтелекту у чотирьох країнах Східної Європи: Україна, Молдова, Словенія та Сербія.

Д-р Джонсон неодноразово виступав та публікував статті з глобального розвитку, культурних змін та ролі ідеологій в суспільствах. Сфера особливого інтересу: крос-культурне лідерство із зосередженням на культурному інтелекті. В інтерв’ю Громадському Простору – про означення культурного інтелекту, важливість його для розвитку суспільства та цивілізації в цілому, про зв’язки організаційного лідерства із культурним інтелектом.

Переклад – Артема Ключнікова - Ph. D., директора Аналітичного центру дослідження та розвитку лідерства, який організував приїзд д-ра Бойда Джонсона в Україну.

Бойд Джонсон

Читайте також: Артем Ключніков про лідерство: зараз у нас дуже розвинене панібратство, кумівство

Громадський Простір: Бойде, кілька слів про ціль Вашого візиту в Україну.

Бойд: Я приїхав сюди, щоб прочитати декілька лекцій з лідерства, а також – щоб продовжити моє дослідження з культурного інтелекту, яке я розпочав три роки тому. Це довгострокове дослідження я почав робити саме в Україні, а тепер воно розповсюдилось на три інші країни Східної Європи, а скоро я долучу до нього і четверту країну.

Громадський Простір: Я читала Вашу біографію і зрозуміла, що Ви цікавитесь культурним інтелектом. Я вперше чую це поняття, чи не могли б Ви пояснити, що воно означає.

за допомогою культурного інтелекту людина оцінює своє ставлення до інших культур

Бойд: Культурний інтелект -  це здатність розуміти інші культури, а також бути вмотивованим працювати з іншими культурами. Ми вимірюємо її спеціальним інструментом, який називається шкалою культурного інтелекту. Цей інструмент вимірює не тільки знання інших культур, а також  мотивацію людини працювати з ними. За допомогою нього людина оцінює свою поведінку, своє ставлення до інших культур. Це дуже важливе дослідження, тому що завдяки ньому, оцінюючи самих себе, люди краще себе розуміють.

Громадський Простір: Ви вже зазначили, що проводите дослідження в чотирьох країнах: в Україні, Молдові, Словенії, Сербії. Чи є якісь показники, за якими можна визначити, що в нас є спільного, а що відмінного?

Бойд: Дослідження ще триває, але ми відкриваємо для себе деякі відмінності, які ми очікували, і ті, які ми не очікували. Наприклад, ми очікували, що будуть відмінності в рівні культурного інтелекту між жінками та чоловіками, але ці відмінності виявились статистично незначними. Ми також очікували, що буде велика різниця між молодшим і старшим поколінням, але і там також не знайшли великих відмінностей. Однак, ми побачили, що різниця у сприйнятті іншої культури існує у людей, які живуть на кордоні з іншими країнами. Нас зацікавила ця тенденція, тому ми хочемо дослідити, який вплив на людей має близьке географічне розташування інших країн. Ми ще досліджуємо та намагаємось проаналізувати, чи впливає на культурний інтелект рівень освіти.

Ми ще не маємо достатньо даних, щоб порівнювати країни між собою. Але якщо говорити саме про Україну, то ми помітили, що є велика різниця між регіонами: Сходом та Заходом, Північчю та Півднем.

Громадський Простір: Наскільки українці є відкритими та толерантними до інших культур?

Бойд: Саме тут спостерігаються регіональні відмінності. Якщо говорити узагальнено, то ми побачили, що на Сході та Півдні набагато менше зацікавленості в інших культурах. Я не кажу, що там не було зацікавленості взагалі, але якщо порівнювати з Північчю та Заходом, то в цих регіонах зацікавленість була набагато меншою. Однак цікаво, що на Сході та Півдні люди високо оцінюють свої знання інших культур, разом з тим, вони не вмотивовані, щоб з ними взаємодіяти. Хочу нагадати, що це інструмент, за допомогою якого людина сама себе оцінює, тобто це те, як людина сприймає сама себе. Нас зацікавив цей феномен, бо ми очікували, що в Україні результати будуть однаковими скрізь, але так не трапилось.

У Молдові результати також були цікаві: в центрі країни були більш-менш однакові показники, але люди, які живуть в прикордонних регіонах, дуже відрізнялись – особливо ті, хто живе на кордоні з Румунією. Саме в цьому регіоні ми побачили, що люди набагато більш вмотивовані, зацікавлені в тому, щоб дізнаватись щось нове про інші культури, взаємодіяти з ними.

У Словенії ми побачили, що люди доволі низько оцінюють свій культурний інтелект, що зумовлено їх культурними (національними) особливостями – загалом, ця нація дуже скромна. Тоді як серби оцінюють себе дуже високо, але нам, як стороннім спостерігачам, здається, що це їх суб’єктивна оцінка – вони лише вважають себе більш культурно обізнаними.

Громадський Простір: А як щодо Америки: чи є там проблеми з культурним інтелектом, який його рівень там?

Бойд: Сполучені Штати – це настільки велика країна, що неможливо узагальнювати. Але культурний інтелект – це велика проблема для Америки через те, що у нас багато іммігрантів. Загалом, якщо ви поговорите з будь-якою людиною, то побачите, що кожен американець або працює разом, або живе поряд з людиною іншої культури, чи, можливо, їхня компанія хоче, щоб вони працювали з представниками іншої культури. Більшість американців розуміє, що за цим майбутнє країни, але їм дуже важко адаптуватись. Хоч це й стереотип, – але я деякою мірою погоджуюсь з цим твердженням, – багато американців вважають, що весь інший світ має бути таким, як вони. Вони міркують так: якщо ці люди приїздять до Сполучених Штатів і хочуть з нами організувати бізнес, чому вони не бажають бути такими, як ми? Враховуючи те, як змінюється зараз світ, незалежно від країни, усі мають адаптуватись до цих процесів. Загалом, ми вважаємо, що для американців дуже важливо починати розуміти рівень свого культурного інтелекту та вміти адаптуватись у роботі з іншими культурами.

Бойд Джонсон

Громадський Простір: Яким чином можна підвищувати рівень культурного інтелекту?

культурному інтелекту можна навчитись, його можна покращити

Бойд: Добра новина в тому, що культурному інтелекту можна навчитись, його можна покращити. Раніше такого не було, але зараз вже дуже багато навчальних матеріалів, які є загальнодоступними, існує багато організацій, які консультують у цій сфері. Я сам цим займаюсь, можу оцінити як окремих особистостей в організації, так і всю організацію загалом на рівень культурного інтелекту. Потім ми аналізуємо ті сфери, в яких можна щось покращити, і розробляємо план розвитку. Тобто є доступні матеріали, є люди, які можуть допомогти – консультанти, і все більше й більше компаній вимагають від своїх співробітників, щоб вони проходили навчання у сфері культурного інтелекту. Вже багато років існують програми з крос-культурної комунікації, однак, компанії та інші організації, – наприклад, мій університет, – все більше усвідомлюють, що цей інструмент (культурний інтелект) вимірює не лише знання людини, але й її мотивацію. Вони повинні знати та розуміти це перед тим, як починати навчати людей у цій сфері.

Громадський Простір: Чи я правильно розумію, що при високому рівні культурного інтелекту ми були б здатні зупиняти війни?

розуміння інших людей – це перший крок до миру

Бойд: Це хороше запитання… На мою думку, це логічний висновок з того, що я сказав. Я декілька днів тому повернувся з Сербії, де війна була, в принципі, нещодавно. І там є таке відчуття, що для того, щоб уникнути ще однієї війни, їм потрібно розвивати саме культурний інтелект. Я не можу сказати напевне, що культурний інтелект є тим ключовим фактором, який зупинить війни. Однак, я вважаю, що він буде допомагати цьому процесу, бо розуміння інших людей – це перший крок до миру, я сподіваюсь.

Бойд Джонсон

Громадський Простір: Я знаю, що ще однією темою, над якою Ви працюєте, є організаційне лідерство. Чи якимось чином ці дві речі – організаційне лідерство та культурний інтелект – пов’язані між собою?

у нашому з вами світі багатьом організаціям потрібні співробітники, які вміють працювати з іншими культурами

Бойд: Так, вони дуже пов’язані. На мою думку, лідерство – це те, яким чином можна позитивно впливати на людей. Зараз у нашому з вами світі багатьом організаціям потрібні співробітники, які вміють працювати з іншими культурами: розуміти інші культури, бути вмотивованими працювати з ними, щоб їх поведінка, ставлення до інших культур було позитивним. Я вважаю, що саме лідери повинні бути першими, хто має моделювати, бути прикладом такої культурно чутливої поведінки, керуватися культурним інтелектом.

Громадський Простір: Чи є змога глобально оцінити  рівень лідерства у світі?

лідери мають глобально направляти свої організації та людей в організаціях на краще співробітництво з представниками інших культур

Бойд: Моя особиста оцінка глобального лідерства така – я вважаю, що воно зараз не на високому рівні. На мою думку, лідери мають глобально направляти свої організації та людей в організаціях на краще співробітництво з представниками інших культур. Але якщо лідери самі не мають такого культурного інтелекту, то їм не вдасться направити організацію на цей шлях. У нас є таке прислів’я: «Можна довести людей тільки туди, де ти був сам». Тому, якщо у самого лідера немає культурного інтелекту, якщо він не має досвіду співпраці з іншими культурами, не відчуває себе комфортно з представниками інших культур, тоді йому буде зовсім незручно керувати людьми в крос-культурному контексті.

Громадський Простір: Все ж таки, можливо, є якісь позитивні приклади хороших лідерів?

Бойд: Наприклад, президент нашого університету. Він сам американець, але народився на Філіппінах, жив у інших культурах. Його бачення щодо нашого університету полягає в тому, щоб він став глобальним закладом. Девіз нашого навчального закладу: «Ми бажаємо, щоб всі працівники і студенти нашого університету були носіями, генераторами змін по всьому світу». Але неможливо змінювати світ, якщо ти цей світ не знаєш. І тому наш керівник дуже підтримує підготовку з культурного інтелекту в нашому університеті. Його бачення того, щоб наш університет став глобальним полягає не в тому, що ми започаткуємо регіональні відділення в інших країнах, а в тому, що наші випускники повинні на глобальному (світовому) рівні впливати на зміни. На жаль, такі лідери – це рідкість. Виступи президента нашого університету завжди надихають, бо він сам це пережив на власному досвіді та говорить від щирого серця. Він запрошує на роботу працівників, професорів, у яких був світовий досвід, і намагається надати такий досвід усім нашим студентам. Завдяки його керівництву у нас функціонує дуже сильний відділ міжнародного розвитку.

Громадський Простір: Я знаю, що Ви побували в 70-ти країнах світу – можливо, є якісь країни, які Вас вразили позитивно, і ті, які вразили негативно в сфері лідерства?

Бойд: Я не хотів би акцентувати увагу на негативному. Просто скажу, що навіть всередині самих країн є дуже багато відмінностей. Наприклад, я працював у Словенії. Я не можу говорити про лідерство в усій країні, але чув дуже позитивні відгуки, – і це підтверджується тим, що я сам спостерігав, – про мера Любляни, столиці країни. Тобто ми можемо говорити про національний, регіональний, міський, локальний рівень лідерства. Мер Любляни має дуже глибоке розуміння глобальних питань і хоче своє місто перетворити у дійсно глобальне місто. Минулого року це місто було обрано культурною столицею Європи, також це чудове зелене місто, де панує свідоме ставлення до навколишнього середовища. Мене дуже вразили плани мера стосовно цього міста, але також я зустрічався з представниками органів державної влади, більшість з яких мали міжнародний досвід. Мені сподобалось, що у них набагато ширше бачення, ніж просто локальне. Я їх підбадьорював у цьому і казав, що Словенія розташована на перетині Північної та Південної, Східної та Західної Європи. Я вважаю, що вони мають унікальну можливість використати увесь цей різнобічний вплив і дійсно стати глобальною країною.

Громадський Простір: Я зрозуміла, що підвищити культурний інтелект ми можемо, а ось з лідерськими якостями – народжуються, чи їх також можна виховати?

від лідерства залежить не лише успіх організації, але й успіх нації

Бойд: Це питання вже давно підіймається. Моя відповідь – і те, й інше. По деяких людях ми бачимо з дитинства – у них є лідерські здібності. При цьому, я вважаю, що лідерству можна навчитись, його можна покращити та розвивати. Ви можете розвинути певні навички, щоб стати кращим лідером. Тому це не питання «Чи…, чи…», – це може бути і одне, й інше. Я бачив це серед людей, які не вважають себе лідерами: їм надавали керівні повноваження, посади, і ці люди дійсно ставали лідерами, хоча вони ніколи не прагнули цього. Кажуть, що найкращими лідерами виявляються ті, які стали ними випадково. Тому що деякі з тих, які бажають стати лідерами, мають неправильну мотивацію – просто прагнуть отримати владу. На мою думку, лідерами і народжуються, і стають. Добра новина в тому, що зараз доступно дуже багато матеріалів для розвитку лідерів: короткострокове навчання, тренінги, семінари, сертифіковані програми, магістратури та навіть докторантури, – наприклад, я викладаю організаційне лідерство на докторантурі. Люди можуть розвивати себе на будь-якому з цих рівнів. Я радію, коли бачу, що люди все більше й більше розуміють, що лідерство є ключем до успіху організації. На мою думку, від лідерства залежить не лише успіх організації, але й успіх нації, тобто це дуже-дуже важливо на всіх рівнях.

Громадський Простір: Як Вам така ідея: якби всі політики перед тим, як займати високі пости, проходили б навчання з культурного інтелекту та організаційного лідерства – можливо, світ би став кращим?

Бойд Джонсон

Бойд: Це чудова ідея! Вони також повинні опанувати курс з антропології, щоб зрозуміти, що таке культура. Я усвідомлюю, що такого не відбудеться, але хочу навести, як приклад, свій університет – хоч це й невеличка організація, це навіть не національний рівень, – але він доводить, що культурний інтелект можна покращити, розвинути, і що в результаті цього організація змінюється на краще, стає більш відкритою і вже дійсно прагне рухатись в майбутнє. А в майбутньому нам усім доведеться працювати з представниками різних культур, хочемо ми цього, чи ні.

Громадський Простір: Підсумовуючи розмову, поміркуймо над тим, які риси та цінності мають бути у лідерів, котрі змінять світ на краще, витягнуть нас з катастрофи?

старі системи, зокрема політичні, економічні, соціальні – вже не працюють

Бойд: По-перше, культурний інтелект, про який ми з вами говорили. І ще одне, чому часто не приділяють достатньо уваги, це смиренність. Бо якщо лідер має смирення, він буде відкритим до ідей інших людей. А якщо лідер відкритий до нових ідей, то він відкритий до того, що може покращити організацію. У нас має бути така сприйнятливість, неупередженість, оскільки старі системи, зокрема політичні, економічні, соціальні – вже не працюють. Я вважаю, що зараз переломний момент у світі – нам потрібно зробити вибір, зрозуміти, яке лідерство нам потрібно, яке є найкращим. На мій погляд, молоді люди вже не будуть сприймати стару концепцію лідерства, яка завжди існувала. Вони толерували цю стару модель лідерства, але мені здається, що ці дні вже добігають кінця. Знову ж таки, я говорю не лише про політичних лідерів – я маю на увазі лідерів будь-яких організацій, це стосується і громадських організацій також. Я працював 16 років в неприбуткових громадських організаціях, тому знаю цей світ дуже добре і він мені дуже подобається. Однак, я вважаю, що навіть серед НУО є потреба в нових моделях лідерства, бо в деяких випадках вони перейняли багато чого зі старих. Зараз є можливість змін.

Загалом, я дуже оптимістично ставлюсь до майбутнього – я така людина. Дехто називає мене наївним, а я кажу, що я просто оптиміст. На мою думку, ми усі маємо вірити, що зміни на краще можливі. Саме тому я присвятив першу половину свого життя та кар’єри роботі у неприбуткових організаціях для розвитку суспільства, а другу половину – дослідженням та освітній діяльності – це те, чим я займаюсь зараз.

Громадський Простір: Можливо, насамкінець, заохотите нас вивчати культурний інтелект, організаційне лідерство.

ми маємо поліпшити наше розуміння, мотивацію і нашу поведінку – це три сфери культурного інтелекту

Бойд: Я вважаю, що ми всі можемо покращити себе і повинні прагнути до цього. Тобто ми маємо поліпшити наше розуміння, мотивацію і нашу поведінку – це три сфери культурного інтелекту. На моє переконання, потрібно бути відкритим до цієї ідеї, концепції. Стосовно лідерства: я також хотів би заохотити людей розглянути можливість навчитись лідерству. Я маю на увазі лідерство, яке є більш широким поняттям, ніж менеджмент. Менеджмент – це важлива дисципліна, але я зараз не це маю на увазі, коли говорю про лідерство. Я кажу саме про навчання принципам лідерства. Знову ж таки, вже є багато матеріалів з цього питання: з основ лідерства, найкращих стилів лідерства, того, як можна розвивати лідерство, як можна його покращувати. Це все вже доступно онлайн – навіть не обов’язково навчатись в університеті, можна вчитись самостійно. Я заохочую кожного навчатись культурному інтелекту та організаційному лідерству – це допоможе поліпшити не лише вашу роботу, а й життя загалом. Це дуже сильно вплинуло на моє власне життя, тому я б хотів заохотити всіх зробити це також.

Громадський Простір: Дякую Вам за розмову!

Розмову вела Любов Єремічева
Робота над текстом Ірини Гузій


Тематика публікації:                       

Останні публікації цього розділу:

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва

Кшиштоф Становський: Громадський сектор має шанси бути тим, хто “замовляє музику” в Україні

Перетворення в громадах можливі через дієві місцеві практики та партнерства