Ігор Козловський: росія не врахувала, що в нас суб’єктне громадянське суспільство

«Заради чого ми будемо гуртуватися, і держава, і громадянське суспільство? Заради спільного блага. Ми повинні зрозуміти, що у нас є спільним благом, навколо якого ми будемо соціально гуртуватися», — зазначив Ігор Козловський, український вчений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник та громадський діяч, під час дискусії «Як побудувати і зберегти суспільну згуртованість і сприяти соціальному відновленню?», що пройшла в межах конференції «Зі стійкості до відновлення». 

 

Релігійні спільноти в Україні — це частина громадянського суспільства. Не треба про це забувати

Релігійні спільноти в Україні — це частина громадянського суспільства. Не треба про це забувати, не треба виносити їх за дужки. Вони й зараз величезну роботу проводять — і на фронті, і у волонтерській роботі.. і допомагають нашим вимушеним переселенцям, які опинилися за межами України. Це говорить про те, що вони є учасниками цього процесу.  

Коли ми говоримо взагалі про згуртованість, то нам не треба когось виносити за дужки. Ми різні, ми поліфонічні, у нас поліконфесійна держава, ми найбільша православна держава світу, якщо скласти всі спільноти, ми найбільша греко-католицька країна світу, ми найбільша протестантська країна східної Європи, ми найбільша баптистська країна Європи взагалі. Ви розумієте, яке у нас величезне багатство, яке важливо також залучати для того, щоб формувати зріле громадянське суспільство..

А по-друге, ви розумієте, що для релігійних спільнот те, що ви називаєте соціальною роботою є соціальним служінням. Чуєте різницю? От саме тут стійкість. Служіння — це процес всього життя, там немає вигорання. В роботі може бути вигорання, робота — це щось формальне, а служіння — це сердечне. І цьому треба вчитися.  

310689137_3484767385092774_4710160488482506552_n

 

Вони не врахували, що в нас суб’єктне громадянське суспільство

Ви розумієте, що громадянське суспільство — це живий організм. Його не треба зберігати, у нього є особливості. В українського громадянського суспільства як особистості є певні риси, які відрізняють його від інших громадянських суспільств.

Що не врахувала росія? Так, можна казати механістично, що громадянське суспільство горизонтальне, влада ієрархічна, але вони не врахували, що в нас суб’єктне громадянське суспільство.

Саме суб’єктне громадянське суспільство має ці особливості для свого розвитку. Зараз воно розвивається у чомусь стихійно, анархічно, але якщо підійти до цього розумно, використовуючи саме ці моменти, про які я зараз говорю, які стосуються саме емпатичності, моментів, пов’язаних з етичністю, тому що ми розуміємо, що наше суспільство травмоване і нам з цим жити… А травма — це така рана у свідомості як людини, так і суспільства в цілому — вона не обмежена в просторі, вона розтягнута в часі, ми будемо мати ці наслідки й потім…

Так, буде перемога, безумовно, буде ейфорія після перемоги, а потім будуть регресивні думки, будуть вигорання… Ви розумієте, що велика кількість людей буде з інвалідністю, будуть потребувати соціальної допомоги, психологічної, допомоги всього суспільства. Буде величезний запит на справедливість і милосердя, безумовно. І до цього треба зараз готуватися. Громадянському суспільству треба розуміти, що воно не є тимчасовим, цей організм буде далі формувати та розвивати країну. Громадянське суспільство розвивається швидше, ніж держава…

310300718_3484767548426091_8472961668278218564_n

 

Ми повинні зрозуміти, що у нас є спільним благом, навколо якого будемо соціально гуртуватися

Держава не усвідомлює до кінця, що громадянське суспільство — партнер. Партнер, який потребує конструктивного діалогу. Заради чого ми будемо гуртуватися, і держава, і громадянське суспільство? Заради спільного блага. Ми повинні зрозуміти, що у нас є спільним благом, навколо якого ми будемо соціально гуртуватися. 

 

Читати також: Громадянське суспільство декларує: не маємо права програти у відновленні України.

 


Останні публікації цього розділу:

Іван Науменко: сталася толока в масштабах цілої країни

Олеся Островська-Люта: головним проектом всіх українських творців культури була демократія

Ігор Бураковський: відбудова України — це безпрецедентне історичне завдання

Роль незалежних медіа у відбудові України

Олександра Матвійчук: ми боремось не тільки за територію, а й за наш демократичний вибір