10.02.2017

Індекс прозорості та Посольство Фінляндії

Чи моніторять НУО прозорість діяльності та практики донорів? ІТ-розробка майже не залишає часу на грантмейкерство, отже наша команда співпрацює з різними НУО і відповідно йдеться про приклад з ...

Додано:
Вадим Георгієнко

баг — Індекс прозорості та Посольство Фінляндії

На Просторі з’явився такий анонс:

“Посольство Фінляндії оголошує змагання проектних заявок на отримання фінансування від Фінського Фонду Місцевого Співробітництва у 2017 році. Заявки на отримання фінансування потрібно надіслати до Посольства не пізніше 16.00, 15 лютого, 2017 року. Питання (але не проектні заявки!) можна направляти пані Наталії Головій: natalya. golova (at) formin.fi

Докладніше: http://www.prostir.ua/?grants=konkurs-proektiv-vid-finskoho-fondu-mistsevoho-spivrobitnytstva-lcf”

В публікації є посилання на аплікацийну форму в pdf

На жаль, форма має одну тех.проблему

а саме – якщо додати запис про перший проект, він одразу копіюється на решту, отже заповнити належним чином не має можливості. Проблемка так собі, але хто стикався з донорами, той знає що першою є відмова за формальними ознаками навіть без розгляду по суті. Отже треба бути дуже обачливими. У нас в ІТ-проектах це звичайна практика з тестування інструментів/сервісів, що ми надаємо, а як ставляться до цього питання донори? На жаль, контактна особа досі не реагує на запитання партнерів, а до дедлайну залишається 3 робочих доби.

Коли про це почув, відкрив посилання на просторі подивитись коменти

…і не побачив жодного зауваження. Відразу виникла низка питань:

ніхто досі не заповнював форму?
ніхто не збирається надавати пропозицію Посольству Фінляндії? якщо так – чому?
вирішили це питання в інший спосіб? як само?

Цей приклад навів як ілюстрацію до теми моніторингу прозорості діяльності та практики донорів. На мій погляд практика обміну досвідом між НУО мала б допомогти побудувати більш ефективну взаємодію.

А яка ваша думка? Чи є потреба для НУО в такому моніторингу? створенню індексу прозорості/довіри кожного донора за результатами? Чі може десь вже є такий ресурс/обговорення? Дякую

Останні публікації цього розділу:

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?

Як зупиняти кризи в корені: три рекомендації для донорів

Де і як шукати ідеї для проєктів?

http://www.prostir.ua/ Prostir

Посольство Фінляндії в Україні на наш запит та у відповідь на Вашу заувагу підтвердили, що в аплікаційній формі дійсно є технічна помилка у колонках “Three projects implemented by the organization”. Після друку аплікаційної форми ці колонки можна заповнити від руки. Тобто це буде взято до уваги.
- Vadim
  
  “Після друку аплікаційної форми ці колонки можна заповнити від руки” – ось як виглядає поле форми, наприклад, бенефіціари, після друку і відправки. Якщо в е-версії отримувач може натиснути на + та побачити інформацію від апліканта, то друк відразу робить це не можливим. Отже пропозиція відповідальної особи Посольства виглядає не дуже прийнятною. Мабудь наступним разом треба це врахувати та краще підготовитись. https://uploads.disquscdn.com/images/71b1be9508a63479106f77990c9843e91e49a5ff3bf35dfab7f353f6f0570c7d.png
Gektor89

Так, цю проблему другий день поспіль не може вирішити один з моїх друзів, найкращих програмістів. Тому змушені будемо заповнювати “від руки”. Ще встигнемо. Гараздів! Щиро, Олександр Магльона, президент Асоціації “Нові Горизонти” м. Дрогобич
олена

тема моніторингу прозорості діяльності та практики донорів дійсно є дуже актуальною, протягом останніх років я теж думала над цією проблемою, оскільки маю значний досвід роботи у великих донорських проектах і з грантами. Зараз ця проблема ще більше оголилась, бо корупція в українських реаліях проникла скрізь. Український пересонал у проектах технічної допомоги веде себе зухвало, керується добре відпрацьованими схемами “для своїх”, прикриваючи це обгорткою прозорості. В умовах, коли грошима платників податків інших країн вони хочуть допомогти демократизації України, громадський моніторинг і контроль потрібен, перш за все, самим донорам.
- Vadim
  
  якщо є бажання на цьому не зупинятись, буду вдячний за контакт для зв’язку. Можна повідомленям мені на ФБ https://www.facebook.com/vadimgeo
Oleh Levchenko

Шановні дописувачі, у вас проблеми з розумінням ролі донорів. Це всеодно що просити на вулиці і перебирати купюри, якими вам подають. Майте розум і совість.
Vadim

На моє переконання роль донороів та НУО – партнери на шляху перетворень. Дуже важливою складовою є ресурси, не менш важливою є команда, яка здатна їх трансформувати у конкретні outputs/outreaches/impact шляхом здійснення activities. Це не є унікальним для третього сектору, це загальновідомий тренд, наприклад для TechEntre та притаманно для культури стартапів. Отже мені стало цікаво – а багато ще людей в третьому секторі, у кого оцінка своєї діяльності та організації впала до “жебрака на вулиці”, як у пана Олега? І за якими обставинами?
Oleh Levchenko

Пане Вадиме, є дві психології бідного і тимчасово неплатоспроможного. Чим відрізняються? Перший буде завжди “скіглити”, другий шукати рішення. Графічні редактори дозволили моїм колегам заповнити аплікаційну форму. Фонди та програми технічної допомоги – інвестори і будуть підтримувати тих, хто шукає рішення. Слова англійською мовою(outputs/outreaches/impact/ /TechEntre/startup) – лише слова. Практика інша. Одні жаліються – споживацьки юзають. Інші шукають інвестора в сталість громади.
Vadim

Пане Олеже, структура поглядів це також цікаве питання. Пропоную подивитись з іншої точки зору. “Донор” – це не тільки ресурси, а також наймані працівники. Їх наймають для належного виконання певних завдань. Розвиток кмітливості аплікантів в процесі подолання штучних перепон найнятого персоналу не відноситься до місії жодного донора; якщо Ви можете навести хоч один приклад, буде сенс продовжити в запропонованому Вами напрямку. А до того є сенс керуватись наступним: якщо Ви в змозі допомогти працівникам виявляти проблеми для їх вирішення, чи в будь-який інший спосіб допомогати їм розвиватись, Ви усуваєте перепони у виконанні донором своєї місії. На мою думку, це більш позитивна психологія, ніж просування сумнівних ярликів
Oleh Levchenko

Боюсь – до посольських програм це не зовсім можна завжди застосувати. Програми посольства – інструменти впливу. Тарасе, не Вам писати про це. Мене вчити не варто. Я це все знаю. Претензії до грошей платників податків інших країн – кумедно.