Між здобутками і викликами: Індекс сталості ОГС за 2024 рік презентували в Києві

Громадський Простір

2024 рік став для громадянського суспільства черговим періодом перевірки на стійкість, коли важливо було не лише зберегти здобуте, а й закласти підґрунтя для нових змін. В Україні були ухвалені закони, що посилюють громадську участь та відкритість місцевого самоврядування. Зросла також роль ОГС у міжнародній адвокації та у євроінтеграційних процесах. Водночас збереглися такі виклики як безпека активістів/ок, фінансова вразливість, кадрове виснаження, а спроби звуження демократичних свобод вже у 2025 році демонструють нам, що будь-які позитивні здобутки можна дуже легко та швидко знищити.

28 липня 2025 року в Києві відбулася презентація щорічного звіту “Індекс сталості організацій громадянського суспільства” за 2024 рік, підготовленого Українським незалежним центром політичних досліджень, а також дискусія «2024 рік в житті громадянського суспільства — досягнення і засвоєні уроки» за участі представників ОГС.

Індекс сталості ОГС — міжнародний аналітичний інструмент, який вимірює життєздатність громадянського суспільства в семи ключових вимірах: правове середовище, організаційна спроможність, фінансова сталість, адвокація, надання послуг, секторальна інфраструктура та публічний імідж. Індекс сталості розвитку ОГС оцінюється за шкалою від 1 до 7, де 1 – найвищий показник. 

Згідно зі Звітом, загальний Індекс ОГС у 2024 році залишився на рівні попереднього року — 3.0, проте в окремих сферах зафіксовано поступовий прогрес і зростання сталості. Найбільшою проблемою залишається фінансова життєздатність організацій. 

Показники Індексу сталості у 2024 році: 3.0 бали

• Сталість розвитку ОГС в Україні: 3.0 
• Правове середовище: 3.3
• Організаційна спроможність: 2.9
• Фінансова життєздатність: 3.7
• Адвокація: 2.1
• Надання послуг: 2.9
• Секторальна інфраструктура: 3.0
• Публічний імідж: 2.9 

Зокрема у 2024 році правове середовище для ОГС покращилось і отримало оцінку 3.3 бали. Вагомим досягненням було ухвалення та підписання Президентом Законів України «Про забезпечення прозорості у місцевому самоврядуванні», «Про публічні консультації», ухвалення парламентом ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». 

Фото: Український кризовий медіа-центр

Як зауважила Валерія Скворцова, виконавча директорка УНЦПД, минулого року були внесені позитивні зміни до законодавства у сфері гуманітарної допомоги (спрощення реєстрації транспортних засобів як гуманітарної допомоги) та волонтерської діяльності (ухвалено закон про сприяння розвитку волонтерства серед здобувачів освіти). Серед викликів — проблеми з банківським обслуговуванням ОГС, особливо для організацій на прифронтових територіях, які мали труднощі з отриманням міжнародного фінансування та були змушені змінювати реєстрацію. 

“Якщо казати про напади на активістів та представників громадянського суспільства, то продовжилася тенденція — найбільшу шкоду завдавала російська федерація своїми агресивними діями на території України. Були й певні точкові утиски як, наприклад, випадок тиску на Bihus.Info — розслідування СБУ. І це такі негативні тенденції, які також у 2025 році знайшли своє відображення. Зараз ми бачимо, що антикорупція буквально відстоюється на вулицях під час мітингів,” — заявила Валерія Скворцова, виконавча директорка УНЦПД. 

За словами Олексія Орловського, директора програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародний фонд «Відродження», 2024 рік був радше нейтральним для громадянського суспільства: з одного боку — позитивні тенденції, пов’язані з нормативно правовим забезпеченням щодо громадянського суспільства, ухвалення важливих законів щодо прозорості та публічних консультацій, з іншого — багато з цих позитивів викликають запитання щодо реального впровадження та ефективності.  

Фото: Український кризовий медіа-центр

“Навіть ті позитивні моменти, які з’явилися у 2024 році, все одно викликають у громадянського суспільства чимало питань. Зокрема, стосовно суб’єктів на яких розповсюджується законодавство «Про публічні консультації». І події останніх днів ще додатково актуалізують питання про необхідність перегляду тут законодавства. Маємо згадати, що Закон про народовладдя підписувався 8 місяців після його прийняття. Це теж дуже цікавий момент, який показує, що далеко не завжди ці питання знаходяться в пріоритеті”, — зазначив Олексій Орловський.

Фото: УНЦПД

Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД, зазначив, що нещодавні події навколо спроб ліквідації антикорупційних органів показали відсутність “точки неповернення” та вразливість демократичних здобутків, що вимагає постійної уваги й дій громадянського суспільства:

“На жаль, після цієї успішної спроби ліквідації антикорупційних органів НАБУ і САП, згадувати про якісь плюси та мінуси 2024 року не доводиться. Бачимо, що за пів дня, на жаль, Парламент та Президент можуть повністю перегорнути десятилітню історію, загалом успішну історію створення антикорупційних органів та їхньої роботи. Це означає, що “точки неповернення” не існує, і в будь-який момент ці позитивні успіхи щодо розвитку демократії та правового середовища громадянського суспільства можуть бути дуже швидко знищені і перевернуті. Ми пам’ятаємо — це історія 16 січня, коли Парламент, Партія регіонів, проголосував ті закони, які обмежують більшу частину громадянських прав і свобод, і от ми бачимо повторення цієї історії. Тому нам треба працювати наполегливо і кожен день слідкувати за тим, що відбувається у правовому полі української держави”.

Фото: Громадський простір

Згідно зі Звітом, у 2024 році показник організаційної спроможності ОГС покращився до 2.9 бала. Це свідчить про зростання уваги організацій до власного розвитку. Водночас викликами залишаються нестабільність команд через вигорання, міграцію та мобілізацію. Показник фінансової життєздатності ОГС також покращився (до 3.7 бала, порівняно з 3.8 у 2023 році), однак фінансова життєздатність залишається найбільш вразливою сферою. Організації мали доступ до різних джерел фінансування — донорських коштів, державної підтримки, пожертв і власних послуг. Важливим кроком стало відновлення державних конкурсів для ОГС.

Наталія Климова, заступниця виконавчого директора ІСАР Єднання, підкреслила, що вперше за довгий час Індекс відобразив реальний прогрес і внесок ОГС, які після повномасштабного вторгнення стали критично важливими для функціонування країни: “Нарешті відбувся ріст, який зафіксував Індекс. Багато років була не те, що стагнація, а відсутність прогресу. На мою думку, це не відображало реального стану справ, особливо після повномасштабного вторгнення, коли ОГС фактично стали тими, хто втримує країну в той час, коли ЗСУ втримують фронт. І робили все, що можна і не можна, допомагаючи ВПО, надаючи гуманітарну допомогу, вивозячи людей з окупації, з лінії фронту. І продовжуючи при цьому проводити реформи, надавати допомогу нашим органам влади і на місцевому, і на національному рівні… Дуже добре, що експерти це відмітили і дуже добре, що Індекс це нарешті відображає”.

Наталія Климова також відзначила позитивні зміни в управлінській культурі сектора — завдяки новій хвилі волонтерів і новачків з бізнес-підходами зросло розуміння важливості професійного менеджменту, структурованих процесів та організаційного розвитку. 

Показник адвокації покращився до 2.1 бала. Представники ОГС були залучені до робочих груп при Офісі Президента, зокрема в сферах гуманітарної допомоги та волонтерства, а також активно брали участь у міжнародних заходах (форумах із безпеки та платформах на підтримку України). У сфері євроінтеграції спостерігалося посилення адвокаційної ролі громадянського суспільства: представники ОГС увійшли до всіх 36 робочих груп, що формують переговорну позицію з ЄС. Також важливим напрямком стала адвокація євроінтеграційних реформ. Серед викликів — законодавчі ініціативи щодо лобізму, які могли створити загрози для громадського сектору. Завдяки активній позиції ОГС вдалося пом’якшити небезпечні норми, проте моніторинг цього процесу залишається актуальним.

Як зазначила Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР, у 2024 році велика увага в адвокаційній діяльності була зосереджена на підготовці Дорожніх карт у межах євроінтеграції, однак прогрес у відкритті переговорних кластерів цього року був обмежений як через зовнішні фактори, так і через претензії до темпів реформ в Україні. Крім того, вже у 2025 році організації були змушені переходити до протестної активності на вулицях для зупинки небезпечних законів.

Фото: УНЦПД

“Сам підхід до адвокації, того, як ми працювали минулого року, коли ми змогли врешті-решт сісти за стіл переговорів і з Офісом віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції, і брати участь у комітетській роботі Парламенту і дійти до якогось компромісу… Але зараз, у 2025 році ми переходимо до роботи на вулицях  для призупинення загрозливих вже законів, навіть не норм законопроєктів. І це не зовсім та тенденція, яка мені подобається. Сподіваюся, ми матимемо змогу повернутися в робочу рутину… Це скоріше заклик до Парламенту, уряду та Президента — що нам треба працювати з холодною головою, але ми бачимо наслідки наших недопрацювань минулому році”, — заявила Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР. 

Показник надання послуг, згідно зі Звітом, залишився стабільним — 2.9 бала, як і в 2023 році. Організації громадянського суспільства продовжували активно працювати у сфері соціальних послуг, зокрема надаючи підтримку окремим особам і родинам. Важливим кроком стало продовження експериментального проєкту Мінсоцполітики щодо створення Центрів життєстійкості в громадах — безбар’єрних просторів, де громадяни можуть отримати базову психологічну допомогу, консультації та скерування. У 2024 році було створено 185 таких центрів. Послуги, які надавали ОГС, закуповували як державні структури, так і міжнародні донори.

Галина Скіпальська, директорка МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», зазначила, що попри стабільний рівень надання соціальних послуг ОГС у 2024 році, проривного зростання в цій сфері не відбулося: “У 2024 році рівень надання послуг ОГС залишився без змін, і це свідчить, з однієї сторони, про стабільну, але не проривну динаміку. Кожного року, презентуючи Індекс, ми очікуємо, що в Україні все ж таки буде певний прорив у розвитку ринку надання соціальних послуг організаціями громадянського суспільства. Водночас, основний фокус 2024 року був на наданні соціальних послуг сім’ям/особам у складних життєвих обставинах і постраждалим від війни. Позитивним є той факт, що на березень 2025 року в державному реєстрі надавачів соціальних послуг зареєстровано більше надавачів — 721 проти 525 у 2023 році. І це є доволі значне зростання”.  

Показник секторальної інфраструктури залишився без змін — 3.0 бала, що свідчить про стабільність у цій сфері. Серед позитивних тенденцій — високий попит на спеціалізоване навчання серед представників ОГС, а також зростання уваги до безпекової підготовки команд, що є особливо актуальним в умовах тривалої війни та загроз для працівників громадського сектору.

Водночас показник публічного іміджу ОГС покращився до 2.9 бала (з 3.0 у 2023 році), що свідчить про поступове зростання довіри до громадського сектору. Попри це, у 2024 році у суспільстві зберігалася тенденція більшої підтримки індивідуальних волонтерів порівняно з організаціями. Водночас загальна підтримка громадських ініціатив і рівень довіри до них продовжує зростати.

Під час дискусії консультант з комунікації та адвокації Олександр Равчев звернув увагу на вразливість публічного іміджу громадянського суспільства, який наразі значною мірою тримається на репутації кількох відомих благодійних фондів: “Ця позитивна репутація (громадянського суспільства) досягається переважно роботою декількох великих благодійних фондів — фонд Притули, фонд Стерненка, United 24. Це найбільш впізнавані фонди, і вони мають найсильнішу репутацію в загального населення. Фактично багато в чому публічний імідж громадського сектору тримається на репутації кількох інституцій. І для громадянського суспільства це великий ризик, бо ми ставимо в залежність репутацію громадського сектору від кількох суб’єктів…”. На думку експерта, організаціям варто “формувати стійкі взаємини з медіа, з загальним населенням та підвищувати репутацію окремих організацій”. 

Під час заходу команда УНЦПД також представила Інтерактивний дашборд Індексу сталості ОГС, що візуалізує зміни у розвитку сектору громадянського суспільства в Україні упродовж 2014–2024 років. Цей інструмент надає можливість глибше проаналізувати ключові показники сталості організацій.