Чи дозволять «Волиньприродресурсу» знищити тисячі гектарів боліт та лісів?

Згідно сайту ДНВП «Геоінформ України», станом на 26.07.2019 КП «Волиньприродресурс» має 4 чинних спецдозволи на видобування торфу :6179 від 02-02-2017 на родовище "Стобихівське" в Камінь-Каширському ...

Додано:
Nataliya Kuts

2
Чи дозволять «Волиньприродресурсу» знищити тисячі гектарів боліт та лісів?

Згідно сайту ДНВП «Геоінформ України», станом на 26.07.2019 КП «Волиньприродресурс» має 4 чинних спецдозволи на видобування торфу :

  • 6179 від 02-02-2017 на родовище “Стобихівське” в Камінь-Каширському районі площею 1733,1 га
  • 6178 від 02-02-2017 на родовище “Велике Багно” в Маневицькому районі площею 885 га
  • 6177 від 02-02-2017 на родовище “Коза-Березина” в Маневицькому районі 553,7 га
  • 6176 від 02-02-2017 на родовище “Велике Болото” в Ковельському та Маневицькому районах 3154 га

По наявній у автора інформації, на жодній ділянці видобуток ще не почався. Що й не дивно, бо в спецдозволах зазначено, що видобуток можливий за виконання низки умов, в тому числі умов Мінприроди, які міністерство описало в наказі №540 від 27.12.2016 та в протоколі №12 від 23.12.2016.

Однією з таких умов Мінприроди була вимога пройти державну екологічну експертизу. За нашою інформацією, така експертиза не було пройдена, а в грудні 2017 року екоекпертиза взагалі була відмінена і замінена на більш прогресивну та відкриту процедуру ОВД.

1

Умови Мінприроди надані КП «Волиньприродресурс» на видобуток торфу

Станом на момент написання статті , в реєстрі ОВД були наявні звіти ОВД щодо трьох родовищ ,окрім родовища Стобихівське.

Проведений аналіз супутникових знімків, планів лісонасаджень, інформації про природно-заповідний фонд з сайту Волинської ОДА та звітів ОВД однозначно свідчить - видобуток торфу в таких обсягах призведе до знищення низки цінних природних територій, зменшення площі лісів і  фактично суперечить умовам, встановленим Мінприроди!

Родовище “Стобихівське”

Повністю в межах родовища знаходиться гідрологічний заказник “Озеро Скомирське” та гідрологічний заказник “Озеро Стобихівське”, що включають в себе самі озера і частину навколишніх земель. Також в межах родовища лежить озеро Наболотське, яке хоч і  немає заповідного статусу, але активно використовується місцевими мешканцями для рибальства і відпочинку, на його березі побудована база УТМР користування якою є безкоштовною для всіх місцевих мешканців. А ділянка №6 цього родовища хоч і лежить в лісі за межами населеного пункту і природно-заповідного фонду, знаходиться в долині річки Стобихівка. І прямо на її межах, нижче за течією починається ландшафтний заказник “Королівка”, створений для збереження природного комплексу із заболоченої заплави р. Стобихівка та прилеглих лісів.

2

Зеленим позначені межі частини ділянок родовища «Стобихівське» з наявним спецдозволом. Видно, що торф планується видобувати фактично між селами.

Окрім того, родовище знаходиться прямо між селами, в густонаселеній по міркам Волині місцевості, частина земельних ділянок в межах спецдозволу розпайована і надана в приватну власність. Очевидно, що видобуток торфу вимагає осушення і призведе до зниження рівня ґрунтових вод на одних ділянках і підвищення на інших, зміни гідрологічного режиму озер та лісів і є, на нашу думку, недопустимим.   

Родовище “Коза-Березина”

На цьому родовищі в межах спецдозволу існуючих об’єктів природно-заповідного фонду немає. Проте видобуток планується безпосередньо на межі з Рівненським природним заповідником. Фактично, планується знищити частину болотного масиву «Коза-Березина», яка знаходиться у Волинській області, що очевидно вплине негативно і на ту частина болота, що знаходиться в межах Рівненського природного заповідника.  До того ж,  на цій території планується створення заказнику загальнодержавного значення «Засерхів’є», клопотання про створення якого вже погоджене Мінприроди.

3

Зелені крапки  – межі родовища «Коза-Березина», зелена лінія – межі Рівненського заповідника

З рішенням науково-технічної ради Рівненського природного заповідника та відповідними висновками рівненським науковців щодо недопустимості розробки торфу на родовищі «Коза-Березина» можна ознайомитись за посиланням.

Родовище «Велике Багно»

Родовище складається з двох ділянок – північно-західної та південно-східної.

І перша з них майже повністю знаходиться в межах природно-заповідного фонду – заказників «Березово-Вільховий» та «Граддівський». Друга ж включає в себе річку Залізниця та колишню її заплаву, нині меліоровану.

4

Сині крапки – межі територій ПЗФ. Зелені крапки – межі родовища.

Родовище «Велике Болото»

Складається з двох ділянок  – північної та південної. І південна ділянка включає в себе два об’єкти природно-заповідного фонду : заказники «Софіянівський резерват» та «Дубова». А на межі ділянки – гідрологічний заказник «Світлий». В межах північної ділянки заповідних територій немає, але вона майже повністю складається з земель державного лісового фонду і включає в себе одне озеро.

5

Сині крапки – межі територій ПЗФ. Зелені крапки – межі родовища.

Оцінка впливу на довкілля (ОВД)

Станом на момент написання статті в реєстрі ОВД були наявні звіти щодо трьох родовищ –«Велике Багно», «Велике Болото» та «Коза-Березина» .

Фактично, «звітами з оцінки впливу на довкілля» ці документи назвати дуже важко, бо жодних реальних досліджень автори звітів не робили! А про існування територій ПЗФ «забули», зауваження Рівненського природного заповідника були проігноровані. Більше того, автори звітів свідомо брехали – розповідаючи, що на території спецдозволу відсутні рідкісні види флори та фауни. Хоча навіть теоретично така ситуація неможлива на сотнях гектар диких поліських лісів та боліт з об’єктами ПЗФ! Нічого не згадано і про вплив від видобутку торфу на зміну клімату.

6

Автори звітів ОВД для видобування торфу КП «Волиньприродоресурс»

Самі документи зроблені в стилі «копі-пейст», один від одного відрізняються лише географічно!  

А основним аргументом, чому видобуток торфу не вплине негативно на довкілля автори звітів вважать… досвід функціонування інших торфорозробок в регіонів. Мовляв, якщо «кінця світу» внаслідок видобутку торфу в одному конкретному місці не сталось – то можна сміливо видобувати торф по всій Волинській області.

 78

Знайдіть відмінності між двома звітами, окрім географічних назв?

Збереження боліт – збереження планети!

Підсумувавши вищевикладену інформацію, можна зробити наступні висновки – більшість територій, наданих «Волиньприродресурсу» для видобування торфу це природні територій (ліси, озера та болота), які збереглись в доброму природному стані і мають високу природоохоронну цінність. Лише невелика частина це деградовані та осушені торфовища, які знаходяться переважно недалеко від населенних пунктів і використовуються місцевими мешканцями.

Саме в болотах та торфовищах утримується найбільша частка вуглеця, вдвічі більше чим  в лісах. А видобуток торфу  і деградація боліт – одне з найбільших джерел викидів вуглецю. Тому, з метою зупинення глобального потепління, цивілізовані країни намагаються обмежувати видобуток торфу і більше того, вкладають сотні мійльонів доларів та євро у відновлення вже деградованих боліт.

В той же час, на Волині планують знищити тисячі гектар боліт та заболочених лісів заради видобутку торфу. При цьому, на Волині вже веде таку діяльність державне підприємство «Волиньторф», забезпечуючи потребу промисловості у сировині.

Взагалі, якщо порахувати прибуток від екосистемних послуг (вода, чисте повітря, гриби та ягоди, утримання вуглецю) та заготівлі деревини (за умов ведення сталого лісового господарства) – то виявиться що торф видобувати банально економічно не вигідно!

І якщо депутати обласної ради при погоджені дозволів на використання надр своєму підприємству проігнорували природоохоронні обмеження з зрозумілих причин, то чому це проігнорувала комісія з погодження надання надр в користування Мінприроди – питання відкрите.

ЕПЛ закликає Мінприроди визнати діяльність з видобування торфу на вищеперерахованих родовищах недопустимою і вчинити дії, необхідні для відкликання спецдозволів КП «Волиньприродресурс» на видобуток торфу.

Бо як можна одночасно розповідати про зупиненню глобального потепління  і давати «добро» на знищення тисяч гектарів природних екосистем, сприяючи тим самим цьому  потеплінню?

Автор висловлює особливу подяку проекту “Природоохоронні ГІС України” за допомогу у оцифруванні картографічних матеріалів.

Контакти:

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ

[email protected], [email protected]

(032) 255 76 82

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Відбулася презентація та обговорення аналітичного звіту за результатами дослідження щодо задоволеності якістю послуг, які надаються людям поважного віку органами юстиції у Львівській області

Неграмотний регіон відьом та чаклунів: ГО PRO WOMEN UA руйнує радянські міфи та допомагає ВПО віднайти свій шлях у житті

Розпочався відбір заявок на програму “Креативна Європа” Perform Europe для перформативного сектору

“Реформа пробації: можливість обирати майбутнє”: висновки та підсумки конференції

«Кроки для спеціалістів. Управління людськими ресурсами»: нова можливість для територіальних громад

U-LEAD роз’яснює ОМС переваги спільної агарної політики Європейського Союзу