Якої шкоди завдають воєнні злочини Росії українцям: результати опитування

Близько чверті українців були змушені змінити своє місце проживання в Україні за час повномасштабної війни. Третина тих, хто покидав домівки, вже повернулись.

Такими є результати всеукраїнського опитування “Оцінка шкоди, завданої воєнними злочинами Росії в Україні”, яке провів Центр сприяння волонтерському руху “Волонтер.Орг”.

Учасниками опитування стали 2 тисячі українців віком від 18 років в усіх областях країни, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок.

32% опитаних заявили, що зазнали матеріальних втрат унаслідок війни. Кожен десятий зазначив, що його житло або зруйноване (2%), або ж пошкоджене (8%). 

Більшість із тих (58%), хто втратив житло, планують залучати для відновлення насамперед свої власні кошти. 27% розраховують відновити будинок за державні кошти, 12% – за кошти міжнародних організацій, 9% – кошти волонтерів, по 7% – за кошти родичів чи благодійних фондів. Власники зруйнованого помешкання більше очікують на допомогу від держави, а власники частково пошкодженого житла планують упоратися за допомогою власних ресурсів. 

Наразі серед тих, хто мав роботу до війни, працюють 61%: повноцінно – 36%, віддалено або частково – 19%, знайшли нову роботу – 6%. Натомість 37% втратили роботу і не працюють зараз. Найбільше тих, хто втратив роботу, серед мешканців сходу, жінок, найбідніших, а також внутрішньо переміщених осіб. 

Основним джерелом доходів у більшості опитаних є заробітна плата (56%) і пенсія (31%). З початку війни лише у 2% українців рівень доходів збільшився, у 33% – не змінився. Натомість у двох третин опитаних спостерігається погіршення ситуації з доходами: у 18% незначно зменшився дохід, у 32% значно зменшився, 14% втратили практично всі доходи. Найбільших фінансових втрат зазнали мешканці півдня і сходу та особи середнього віку. Половина зазначила, що в разі повної втрати доходів їхніх заощаджень вистачить ще на місяць, 19% – до двох місяців, 12% – до трьох місяців, ще стільки ж – до пів року і більше. 

35% опитаних доводилося тимчасово розділятися зі своєю сім’єю / партнером через війну.

Понад половину опитаних зазначили про погіршення стану власного фізичного здоров’я, більш ніж 60% – стану психічного здоров’я. Погіршення здоров’я спостерігається серед мешканців деокупованих, прифронтових територій, зон бойових дій, людей старшого віку, менш забезпечених, тих, кому довелося розділитись із сім’єю, та тих, хто втратив близьких на війні.

47% зазначили, що мають близьких родичів, які служать на війні. Майже 20% повідомили, що мають серед близьких родичів таких, з якими втратили контакт, і не знають, де вони зараз перебувають. 5%  українців мають серед близьких загиблих через війну, 3% – таких, кого примусово депортували до Росії або на окуповані території сходу чи Криму. 7% опитаних зазначили, що особисто або їхні близькі родичі зазнали поранення, каліцтва через воєнні дії.

Більш ніж 90% вважають, що Росія має компенсувати економічні та інфраструктурні втрати України за час війни. Але вірить у можливість цього лише третина опитаних. Компенсацій від країн Європи та міжнародних організацій очікують 14–15%, від США – 10%, від України – 9%. Вірять у можливість її реалізації від цих країн понад 70% українців.

Найефективнішим механізмом за воєнні злочини Росії вважають спеціальні суди за участю національних та іноземних суддів (63%) та міжнародні інституції (23%). Суди України як такий механізм бачать лише 5% опитаних. Третина українців готова особисто брати участь у судових позовах з метою вимагання компенсації за втрачене майно / здоров’я в судах України та міжнародних судах.

Серед джерел інформації про війну в Україні найбільше довіряють ТВ-марафону (40%), розповідям очевидців, знайомих (35%), каналам у месенджерах (33%).

Майже 40% вважають, що для відновлення інфраструктури та економіки України вистачить п’яти років. 25% вважають що на це потрібно до десяти років, 23% – понад десять років. 4% вважає, що відбудова займе менш ніж рік.

Більшість українців готова долучитися до відбудови країни: 42% готові особисто, 49% готові, але не мають можливості. Більше до відбудови готові долучитися мешканці Києва, респонденти віком від 18 до 50 років, чоловіки та більш забезпечені люди.

За словами директорки Української правової консультативної групи (Коаліція “Україна. П’ята ранку”) Надії Волкової, відповідальність за злочини, виплата компенсацій та репарацій – це теми, які постійно обговорюються в публічному просторі.

“Українська держава пропонує своє бачення, як вирішувати пов’язані з цими темами питання, зокрема створити трибунал щодо злочину агресії. Але всі інші найтяжчі злочини, які призводять до втрати життя, здоров’я, житла, мають розслідуватись, і винні мають притягатися до відповідальності національними органами та судами; визнати РФ державою – спонсором тероризму, щоб можна було конфісковувати російське майно в країнах Європи та США, створити спеціальну комісію щодо компенсацій тощо”, – зазначає правозахисниця.

Дивіться відео з презентації звіту та повний звіт за посиланням.

Джерело: ZMINA.