Як Закарпаття враховує потреби ВПО: результати дослідження

Забезпечення рівних прав ВПО – як жінок, так і чоловіків – основна мета проєкту “Гендерні аспекти внутрішнього переміщення в Україні”, який реалізує ГО ЦСР “Дієва громада”. Очевидно, що потреби цих двох великих груп можуть різнитися в умовах вимушеного переміщення внаслідок збройної агресії. Тож, в рамках проєкту, експерти  Олена Ніжельська та Сергій П’ятниця провели дослідження в громадах Закарпаття. Воно стосувалось наявності в громадах нормативно-правових актів щодо врахування гендерного компонента в питаннях внутрішнього переміщення.

Дослідження охопило 6 територіальних громад Закарпатської області – Берегівську, Іршавську, Мукачівську, Чинадіївську, Свалявську та Ужгородську. До пілотних громад були надіслані інформаційні запити. На підставі отриманих відповідей експерти провели аналіз того, які є особливості кожної громади в підході до різних аспектів, починаючи з проведення обліку внутрішньо переміщених осіб.

“А саме, чи враховуються, скільки перемістились до кожної з громад чоловіків, скільки жінок. І вже після того – чи враховуються потреби цих категорій при розробці місцевих програм, – зазначає Олена Ніжельська. – Крім того, аналізувались офіційні веб-сайти кожної з громад. Я спробувала з’ясувати, чи вбачають органи влади приймаючих громад якусь різницю між чоловіками та жінками, коли звертаються до внутрішньо переміщених осіб в своїх інформаційних кампаніях”. 

В цілому дослідження тривало близько 2 місяців. Швидкість відповіді з кожної громади, за словами експертки, залежала від того, наскільки в кожній громаді були в наявності необхідні документи. Оскільки були громади, які просто надали кількість ВПО в своїй громаді і повідомили, що більше інформації у них просто немає. Як і немає профільних програм, які були б спрямовані на вирішення гендерних питань, або окремих програм, спрямованих на допомогу ВПО. 

“Але фактично всі шість громад надали відповіді на інфозапити. Це є гарним показником – як мінімум, стандарт надання відповіді в кожній з громад був дотриманий”, – розповіла Олена Ніжельська.

Згідно з наданими відповідями, що лише в двох громадах з шести (Мукачівська та Ужгородська) наявні документи, які враховують гендерний компонент. При цьому експертка зауважує, що в цих документах зовсім нічого немає про потреби і ситуацію, пов’язану з внутрішнім переміщенням. Хоча, за кількісними показниками, в шести досліджених громадах мешкають 53 тисячі ВПО – це приблизно 13% від загального населення цих громад. 

“Тобто, це суттєва кількість, яка може впливати на процеси в приймаючих громадах. Наприклад, в Ужгородській громаді ця цифра взагалі вражаюча – 24% ВПО від загальної кількості мешканців”, – резюмує координаторка проєкту.

Що стосується гендерного розподілу, із шести досліджених громад лише в чотирьох ведуть облік, враховуючи окрему кількість чоловіків і жінок. В тих громадах, які надали таку інформацію, кількість жінок суттєво перевищує кількість чоловіків. В середньому – 66% ВПО в приймаючих громадах складають жінки. Найбільший процент жінок – в Чинадіївській громаді (75%).

“Тому дуже важливо при плануванні своєї діяльності враховувати гендерний розподіл, враховувати особливі потреби жінок та дівчат, які перемістилися до громад Закарпаття”, – каже Олена Ніжельська.

Наразі робоча група проєкту готує рекомендації для адвокатування на місцевому рівні. Ключова рекомендація буде стосуватися, звісно, врахування гендерного компонента при розробці будь-яких місцевих програм. Але окремо експертка підкреслює, що дуже важливо на місцевому рівні затвердити план дій на виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”. Це комплексний план дій, який зможе врахувати потреби та інтереси жінок, в тому числі жінок з вразливих категорій. 

“Команда проєкту, як дослідницька частина, так і в цілому команда “Дієвої громади”, щиро прагне, щоб розробка та прийняття таких документів вплинула на життя тих жінок, які мешкають зараз в цих громадах – як місцевих, так і жінок, які перемістилися через збройну агресію, – каже Олена Ніжельська. - Є розуміння, що вже на етапі розробки цих програм обов’язково варто залучити представниць цільової аудиторії. Серед внутрішньо переміщених осіб 66% жінок – саме вони, як ніхто інший, знають реальні потреби, які перед ними стоять. І саме вони можуть побачити і підказати приймаючим громадам шляхи вирішення проблем та задоволення існуючих потреб”.

За словами експертки, дослідження проведене саме для того, щоб голоси внутрішньо переміщених жінок Закарпаття були почуті органами місцевого самоврядування. І щоб їх потреби стали важливою складовою нормативно-правових актів, які приймаються на місцевому рівні.

Олена Ніжельська та Сергій П’ятниця спільно з робочою групою напрацьовують інструменти, які варто порадити громадам для того, щоб виправити ситуацію. За словами експертів, вже на цьому етапі комунікації органи влади демонструють готовність до змін і до того, щоб справді враховувати гендерний компонент при розробці програм та документів.

Проведені в рамках проєкту тренінг та воркшоп для органів влади Свалявської територіальної громади допомагають у написанні плану дій на виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”.

Проєкт «Ґендерні аспекти внутрішнього переміщення в Україні» реалізується в рамках гранту від Нідерландського Гельсінського Комітету за підтримки Європейської Комісії в рамках Програми «Стратегічне партнерство для розвитку потенціалу організацій громадянського суспільства у Східному партнерстві»

Інша діяльність ГО ЦСР “Дієва громада” – https://dievagromada.org/