Як просвітній проєкт здатен трансформувати громадянське суспільство
Чому з’являється тренінгове перенасичення? Як отримати максимум результату із проектів неформальної освіти? Ділимося висновками та порадами про організацію програм навчання молоді на прикладі проєкту ...
Додано:
Alexandra Azarkhina
Чому з’являється тренінгове перенасичення? Як отримати максимум результату із проектів неформальної освіти? Ділимося висновками та порадами про організацію програм навчання молоді на прикладі проєкту “Молодь – потенціал регіону” (квітень-серпень 2019).
Передісторія
Автори проєкту – Мар’яна Кузьо-Рюче, Координаторка проекту Democracy Reporting International в Україні та Анатолій Куцевол, голова ГО “Центр перспективних ініціатив та досліджень”. Маючи попередній успішний досвід співпраці із запуску «Школи майбутнього державного службовця» вирішили розробити такий проєкт, який би допоміг:
– вийти з “київської бульбашки”
– дати варіанти співпраці між громадськістю та державними інститутами
– залучити молодь до роботи на владу у регіонах
Для проєкту був обраний формат 5-місячного навчання – 10 одноденних інтерактивних тренінгів, дискусій, воркшопів, що відбувалися у вихідні дні. Пілотним регіоном проєкту став Львів. При цьому, 18 учасників були власне зі Львівської області та ще 3 – з Луганської.
Стейкхолдери реформ
“У Києві – головні центри прийняття рішень, але справжні стейкхолдери змін, над якими працюють реформатори, міжнародні партнери та донори – в регіонах. Саме на місцях мають бути люди, що творять зміни. Здається ця думка очевидна, але чомусь, більшість проєктів все одно створюються для столиці” – розказує Анатолій Куцевол. На його думку, робота у регіонах має бути пріоритетом і просвітницьких, і політичних ініціатив.
До запуску проєкту було важливо знайти спільну мову із місцевою владою – почути який вони мають запит на роботу із молоддю, які є можливості для дівчат та юнаків долучитися до змін на місцях, як вони планують працювати над залученням талантів на державну службу. На одній хвилі опинилися із Львівською обласною державною адміністрацією та облрадою, які не просто дали поставити лого на програмі заходу, але активно співпрацювали із проєктом усі 5 місяців.
Найголовніше – у Львівській ОДА та облраді учасники програми проходили стажування, при чому 5 учасників отримали пропозицію працевлаштування і навіть мали можливість обрати в якому департаменті цікавіше працювати, 3 вже офіційно працюють.
Якісні зв’язки
Будь-яке навчання, без сумніву, залишається в нашому багажі. Але коли мова йде не тільки про засвоєння знань, а про обмін думками, відкритий діалог та кристалізацію цінностей – одно- чи дводенного тренінгу замало.
“Погоджуючись на роботу із однією групою слухачів на 5 місяців, ми не до кінця усвідомлювали скільки сил буде потрібно вкласти саме у менторство. Часом ми були не просто організаторами чи тренерами, але справжніми коучами, які заглиблюються у суть проблеми і разом шукають способи її розв’язання” – коментує Мар’яна Кузьо-Рюче.
За її словами, завдяки регулярному спілкуванню із учасниками, вдалося утримати цілісність курсу, що охоплював питання від євроінтеграції та децентралізації до публічних комунікацій та софт скілз. Окрім тих учасників, які отримали пропозиції роботи в органах держвлади, четверо розпочали розробляти власні громадські проєкти та відмовилися від державної служби, усвідомивши, з одного боку, що це “не їхнє покликання”, а з іншого – що це набагато важче, аніж вони могли уявити.
“Один учасник лишився незадоволеним після завершення курсу, адже мав конфлікт між очікуваннями та результатом, зокрема, щодо обов’язковості працевлаштування. Двох учасників ми позбавили права участі у програмі, адже вони пропускали заняття та не проявляли ініціативи” – зазначив пан Анатолій.
Той факт, що група в кінці навчання почала обговорення необхідності реєстрації власної ГО та розробки своїх проєктів для області – найкращий показник усталення якісних зв’язків.
Мереживо цілей
“Вперше моє розуміння громадянського суспільства перевернулося після проходження стажування у США. Раптом я усвідомив, що там – громадянське суспільство, – це не лише купка активістів, а всі жителі – їм всім не байдуже, що відбувається в місті, куди діваються податки і як навчатимуть їх дітей. Кожен – витрачає свій особистий час на потреби громади. За останні роки в Україні громадянське суспільство зміцнилося, але нам ще далеко до показників, скажімо, найщасливішої країни світу – Данії, де більше 90% населення входять до складу якоїсь волонтерської ініціативи.
При чому, зі збільшенням кількості ГО та активістів, ми маємо одну негативну тенденцію – ці ініціативи або стають суто “вартовими собаками”, які усі зусилля кидають на критику влади, або фактично зростаються з цією владою – ніколи не прагнучи дійсно досягти результату, та постійно отримувати фінансування” – додає Анатолій.
На його думку, в проекті “Молодь – потенціал регіону” вдалося виконати дві цілі:
– дати знання та навички державної служби – як на стратегічному рівні, так і на рівні роботи із документами, дорученнями, щоденними задачами. Не обов’язково, аби усі слухачі обрали надалі роботу у публічному секторі, але обов’язково набуті знання будуть корисні у будь-якому виді діяльності, особливо – громадському.
– показати як працює система державної влади, з якими проблемами стикається та які реальні ресурси має для їх вирішення, тим самим – закладено розуміння та раціональна лояльність, яка допоможе не тільки вимагати, але і допомагати та брати частину відповідальності на себе.
“По суті, ми отримали проєкт, який не тільки дає знання, але і трансформує ставлення молодих лідерів до держави. Знаючи як що працює (а що ні), можеш краще зрозуміти, як виправити систему, запропонувати своє бачення” – додає пані Кузьо-Рюче.
Проєкт, який виконує одразу кілька цілей, що одночасно відповідають на різні запити суспільства – несе додану вартість. Його міцність зумовлюється мереживом цілей – пов’язані одна з одною, але не закритих у ієрархії пріоритетів.
“Справжні зміни – вимагають часу та витримки, такі проєкти – це зернятка, яким ще потрібно багато води та добрив. Для мультиплікації результатів проєкту зараз ми зосереджуємо зусилля у двох напрямках – пошук фінансування на поширення досвіду пілоту на інші області та на роботу зі спільнотою випускників. Ми надали їм майданчик для висвітлення особистих ідей та проєктів та будемо далі менторити їхні ініціативи” – підсумував Анатолій Куцевол.