Як громадам вдається планувати свій розвиток?

Спойлер: непросто. В рамках нового проєкту для громад ГО «СТЕП» (м. Запоріжжя) досліджує, як розробляються і виконуються місцеві стратегії розвитку, і чи є в них місце для людей. У цій та наступній ...

Додано:
sdg-project

step-27-08-21
Як громадам вдається планувати свій розвиток?

Спойлер: непросто. В рамках нового проєкту для громад ГО «СТЕП» (м. Запоріжжя) досліджує, як розробляються і виконуються місцеві стратегії розвитку, і чи є в них місце для людей. У цій та наступній публікаціях ділимось деякими висновками з проведеного дослідження.

Чому стратегія для людей, а не для території чи органу місцевого самоврядування?

Безумовно, стратегія розробляється для конкретної територіальної громади, а за її впровадження відповідає орган місцевого самоврядування. ОМС розробляє детальний план її реалізації, враховує стратегію при формуванні бюджету, узгоджує з нею інші місцеві документи та шукає додаткові джерела коштів для виконання проєктів розвитку.

Але в фокусі уваги стратегії громади завжди – люди. Які проживають на цій території і в тій чи іншій мірі планують тут своє майбутнє. Це реальні люди, що мають потреби, бажання, упередження, сумніви й страхи.

Велика мета стратегії розвитку громади – гарантувати це майбутнє, допомогти людям побачити перспективу для себе, своєї сім’ї, свого міста чи села.

Велике завдання органів місцевого самоврядування – залучити людей до спільного планування такого майбутнього і спільного виконання стратегії. Адже без реальної участі людей на кожному етапі впровадження стратегії досягти бажаних результатів складно або й взагалі неможливо.

Майбутнє творять разом із людьми.

Тож як зрозуміти, що стратегія справді створена для людей?

Є п’ять критеріїв, за якими доцільно оцінити стратегію розвитку – наскільки вона є відкритою, доступною, зрозумілою та актуальною для людей.

#1. Залучення – чи враховує стратегія реальні потреби мешканців і мешканок громади, чи представники/ці різних груп населення брали участь на етапі стратегічного планування.

#2. Інформування – чи знають люди про стратегію громади, чи отримали інформацію про стратегічні проєкти, чи бачать перспективи розвитку для свого населеного пункту.

#3. Впровадження – чи справді стратегія працює, а її виконання приносить користь людям, чи відбуваються заплановані зміни.

#4. Моніторинг – наскільки орган місцевого самоврядування відстежує динаміку виконання завдань стратегії, чи аналізує успіхи та перешкоди (разом із громадськістю!), чи вживає заходи для покращення роботи.

#5. Звітування – чи отримують мешканці інформацію про поточний стан реалізації стратегії, виконані проєкти, досягнуті показники розвитку.

Як це все відбувається на практиці?

Саме за цими критеріями громадська організація «СТЕП» запропонувала учасникам проєкту «Зміцнення демократичного врядування» оцінити досвід стратегічного планування та управління реалізацією стратегії своїй громаді.

Для цього ми підготували форми самооцінювання з п’ятьма блоками питань, що нам допомогли заповнити керівники та фахівці структурних підрозділів ОМС, які відповідають за впровадження стратегій.

В оцінюванні взяли участь громади з чотирьох областей – переважно малі та середні ТГ, з населенням від 5 до 25 тисяч мешканців. Деякі з них вже мають солідний досвід роботи з міжнародними організаціями та експертами. І всі без винятку, звісно ж, прагнуть розвитку та кращого життя для своїх мешканців/ок.

Метою в жодному разі було не порівняти громади між собою. Натомість дослідження допомогло виявити типові труднощі, з якими зустрічаються органи місцевого самоврядування при роботі зі стратегіями, та цікаві місцеві рішення, що допомагають громадам досягати успіху.

Деякі загальні спостереження

  1. Найбільший досвід громади мають у залученні громадськості на етапі стратегічного планування. Це пов’язано зокрема із заохоченням цієї роботи з боку програм міжнародної технічної допомоги, що надавали підтримку при розробленні стратегій.
  2. Значно менше підтверджених практик моніторингу та звітування про результати стратегії. Учасники проєкту поставили своїм громадам найменшу оцінку за цим критерієм.
  3. У більшості громад немає окремого органу з управління впровадженням стратегії, хоч це і передбачено самим документом.
  4. Поширеною практикою є «інтуїтивне» управління стратегією: пріоритети розвитку, цілі стратегії загалом враховуються при формуванні бюджету, плануванні річних програм, розробці інших документів, проте чіткого посилання на стратегію немає.
  5. На етапі планування стратегії недостатньо уваги приділяється розробці системи моніторингу та оцінювання (індикатори, моніторинговий орган, процедури). В подальшому, після завершення співпраці з консультантами програм міжнародної технічної допомоги, ця частина не допрацьовується.
  6. Звітування про зміни в громаді переважно відбувається в формі публічного звіту голови, без згадування стратегії розвитку.
  7. Органи місцевого самоврядування прагнуть бути більш відкритими та прозоро комунікувати з громадськістю. Часто – попри скепсис і недовіру громадськості. Але про стратегію та пріоритети розвитку громади майже не згадують в публічній комунікації.
  8. За минулі роки громади напрацювали багато цікавих рішень, що стосуються залучення та інформування мешканців. Це відеозвіти, онлайн-трансляції публічних звітів голови, зустрічі з розвитку громади, активна комунікація в фейсбуці.
  9. При цьому інформування про стратегію відбувається переважно на етапі її підготовки, але не в процесі впровадження.
  10. Частина громад має певний досвід моніторингу виконання стратегічних проєктів. Проте відстеження показників розвитку, передбачених у стратегіях, фактично не відбувається, а самі індикатори в більшості випадків потребують критичного перегляду й актуалізації.

Підготували: Інна Стащук, Віталій Лисенко.

Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy. В дослідженні взяли участь Берестівська сільська ТГ, Оріхівська міська ТГ, Розівська та Чернігівська селищні ТГ Запорізької області; Апостолівська міська ТГ, Васильківська та Покровська селищні ТГ, Новопокровська сільська ТГ Дніпропетровської області; Миколаївська міська ТГ Донецької області; Нововодолазька та Роганська селищні ТГ Харківської області.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Квіти пам’яті для учасників Медвинського повстання і жертв більшовицького терору

19 жовтня - Всеукраїнський день відповідальності людини. Долучайтеся до відзначення!

Відбувся тренінг "Молодіжне лідерство в громаді та створення власної команди"

«Тест-драйв професій для дівчат»: ЄС усуває гендерні стереотипи у профтехосвіті

Українська соціальна академія розпочинає проєкт з покращення якості соціальних послуг в громадах

У Волновасі, Маріуполі та Вугледарі жінки навчались розвитку підприємництва в умовах пандемії