Виставу “Жіночі голоси – жіночі долі” показали на сесії Хмільницької міської ради

29 вересня 2016 року на сесії Хмільницької міської ради (Вінницька область) відбулась унікальна подія – прем’єра вистави «Жіночі голоси - жіночі долі». Виставу презентували громадські активістки і ...

Додано:
richka

14555986_1792145817666462_100174770_n
Виставу “Жіночі голоси – жіночі долі” показали на сесії Хмільницької міської ради

29 вересня 2016 року на сесії Хмільницької міської ради (Вінницька область) відбулась унікальна подія – прем’єра вистави «Жіночі голоси – жіночі долі».

Виставу презентували громадські активістки і активісти Хмільника. Сценарій написано на основі реальних історій жінок, які мають статус внутрішньо переміщених осіб і живуть тепер у Вінницькій області.

В залі засідань зібралось близько ста людей, депутати, працівники місцевого самоврядування, державні службовці, представники політичних партій і громадських організацій. На столі президії – картата сумка, валіза, кілька чашок різної форми і кольору, ложка, виделка – мінімум необхідних речей в домівках переселенців.

Засідання відкрив міський голова Хмільника Сергій Редчик. Він нагадав, що в Україні вже був прецедент показу вистави на сесії, «Сім жіночих голосів» у Верховній раді. То ж за прикладом Верховної ради у Хмільнику вирішили таким незвичним способом нагадати депутатам про проблеми ВПО, особливо жінок і дітей.

Виступ міського голови Хмільника

Виступ міського голови Хмільника

Історії  жінок читали:
– Володимир Мельничук, громадський активіст, депутат попереднього скликання та Хмільницький міський голова 2002 – 2010 років.
– Марія Бабій, методистка районної бібліотеки;
– Оксана Гавура, громадська активістка і поетеса;
– Віталій Дорох, голова Ради ХРГО «ПРАВО»;
– Наталя Міщук , журналістка районного радіо та газети “33й канал”, громадська активістка;
– Ведуча – Олена Черній , керівниця ВОГО «Народний адвокат».

Озвучені у виставі історії жінок дуже різні, в них розповіді про участь в проукраїнських мітингах і про втечу від «підвалу», про втрату рідних людей, про домівки, в які не повернутись, про розпач, бо не можеш виконати останню волю покійної матері – поховати її біля рідної хати…

Це живі голоси живих людей, і хтось скаже, та що там, вони вже давно звикли до нової домівки, які проблеми… Ні, не звикли. Як не звикли до тривоги через відсутність свого житла, і звички носити всі документи з собою, про всяк випадок…

Громадський активіст Віталій Дорох

Громадський активіст Віталій Дорох

Поки йшла вистава, в залі була тиша, ніхто не виходив, не перемовлялися, в багатьох людей стояли сльози на очах . А по закінченні, – казали, що в Хмільнику такого ще не було на сесії, щоб всі встали і стоячи аплодували.  Весь зал. Не змовляючись.  В знак поваги до тих відважних українок, які залишили свої домівки через війну, але зберегли гідність і волю до життя.

Хотілося б трохи написати про формат заходу. Одним з завдань громадських організацій є інформування суспільства про проблеми вразливих груп; налагодження діалогу в громаді. Ті громадські активістки і активісти, які працюють з депутатським корпусом будь-якого рівня, знають, наскільки важко запросити депутатів на громадську подію. Зазвичай, є кілька активних депутатів і депутаток, які відвідують громадські заходи певних організацій. Домогтися, аби всі депутати побували на якійсь громадській події практично неможливо. Тому виступи на сесії є найкращим способом інформування, бо їх слухають як депутати, так і запрошені, які є впливовими людьми в громаді.

Я вражена тим, що в Хмільнику вдалось організувати виставу саме на сесії. Сподіваюсь, це стане ще одним кроком в налагодженні порозуміння в громаді.

Щира подяка Хмільницькій міській раді і, звичайно, Олені Черній і Віталію Дороху за наполегливість і віру, дослідницям Оксані Романюк і Оксані Пойді, які готували матеріали для вистави, і звичайно, жінкам, що поділились своїми історіями.

Наостанок, нагадую, що виставу «Жіночі голоси – жіночі долі» у Хмільнику було  показано в рамках пілотного проекту «Внутрішньо переміщені особи в трьох містах України: плани, перспективи, можливості для примирення» за підтримки Українського Жіночого Фонду, Інституту Миру США і Глобального Фонду для Жінок.

Оксана Яцюк, голова Ради ВОГО “Подільський центр соціальних технологій”, Вінниця


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Майбутнє інституту старост: депутати обговорили з громадами законодавчі виклики

У Чернівцях обговорили законопроєкт про міжнародне співробітництво

"Тримаймо стрій": що варто врахувати щодо конкурсу на підтримку ветеранських ініціатив

ВПО — це не проблема, а новий ресурс для розвитку громад

На Тернопільщині всі громади-партнерки Програми USAID DOBRE створюють простори економічного зростання

Центр АХАЛАР починає новий проект “Підвищення стресостійкості - необхідна умова ефективності помічників”