Вплив виборчих технологій на ефективність виборчого процесу в Україні

Вибори –  це вираження демократії  в   країні,   складний процес,    процедуру  проведення      якого  закріплено у  таких  нормативно-правових  актах,  як  Конституція  України, Виборчий кодекс України, Закони України «Про Центральну виборчу  комісію»,  «Про  Державний  реєстр  виборців»,  «Про  місцеві  вибори»  та  «Про  вибори  народних  депутатів  України». 

Під  час  виборчого  процесу  кандидати застосовують  усі   їхні   можливості      для    здобуття     голосів    саме    за   їх кандидатуру.  Водночас,  практикують  як  засоби,  які  не  порушують  чинного виборчого      законодавства       (легальні    виборчі     технології),    так    і  ті,  які   є неправомірними   (нелегальні)   –   маніпулювання   електоратом.  Останні значно підривають конституційні  положення про демократію в Україні.   Понад   те,   реалізація   активного   виборчого   права   несанкціоновано  обмежується,       коли    застосовують       «брудні     виборчі     технології»,     такі    як: реєстрація   “кандидатів-двійників”,   подання   технічних   кандидатів   у   члени дільничної      виборчої     комісії,   застосування      парамілітарних       організацій  як спостерігачів,   зловживання   службовим   становищем   з   ціллю   нелегального  здобуття   голосів   тощо. 

З  огляду   на   це,  актуальним   є   дослідження   та вироблення механізмів мінімізації  впливу виборчих технологій, з  урахуванням  набрання  чинності  Виборчого  кодексу  України   та   досвіду   проведення   чергових   виборів   Президента   України   та  позачергових виборів народних депутатів України у 2019 році, місцевих виборів 2020 року.

Запропоновано такі підходи до вдосконалення механізму мінімізаціі впливу виборчих технологій на виборчий процес в Україні:

1. Посилити контроль за процесом голосування, аби запобігати можливим виборчим технологіям, що значно викривляють результати виборів (антитехнології). З цією метою законодавчо закріпити унеможливлення застосування такої технології, шляхом внесення змін до Виборчого кодексу України обов’язку визначення інформації про зміну прізвище кандидата за останні п’ять років на рівні інформування виборчого процесу на сайті ЦВК, під час агітаційного процесу у агітаційних матеріаліах, політичній рекламі, у змісті виборчого бюлетеню, ін.
2. Посилити відповідальність за порушення виборчого законодавства, а особливо механізм виявлення правопорушень та притягнення винних як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.
3. Запровадження системи електронного голосування, а саме використання форми електронної реєстрації та ідентифікації виборців, наприклад, за допомогою використання біометричних даних. Така модель відповідає вимогам Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки (Цифрова адженда України).

 На сьогодні, успішно впроваджується Единий Портал послуг онлайн – Дія. Завдяки профілю виборця  ДІЯ можна віднайти усю інформацію про себе, як про виборця, швидко перевірити себе у списку виборців та дізнатися виборчу дільницю, знайти всю інформацію щодо виборів, якщо запрошення на вибори загубилося. Пропоную розширити можливості порталу ДІЯ  в контексті реєстрації виборців в день голосування.

Пропоную доопрацювати Проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав громадян України шляхом запровадження на виборах голосування поштою та інтернет-голосування”№ 10129 від 06.03.2019року, забезпечення реалізації виборчих прав, гарантованих Конституцією України,  метою якого є повноцінна участь  у місцевих виборах, виборах Президента України, народних депутатів України будь-якого виборця, незалежно від його місця перебування шляхом запровадження голосування поштою та інтернет-голосування та винести його на розгляд профільного комітету.

4. Вирішити питання порядку проведення передвиборної агітації, що потребує суттєвого вдосконалення та жорсткішого контролю як з боку ЦВК/ ТВК, так і з боку правоохоронних органів.

Тетяна Громова, Голова МГО “Молодь – XXI століття”,

магістрант  Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби