Війна за цінності: бібліотеки як центри боротьби на інформаційному фронті

Згуртованість та об’єднаність – ключ до перемоги, бо саме це перетворює нас у воїнів, які захищають свою землю від російської орди, працюючи кожен на своєму фронті. І поки військові відвойовують загарбані окупантами території на фронті, українська бібліотека стає потужним центром інформаційної боротьби.

Сьогодні, 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, виконавча директорка Благодійного фонду “Бібліотечна країна” та експертка Мережі захисту національних інтересів «АНТС»  Люсьєна Шум розповідає про те, чому українська бібліотека сьогодні – це і міцний інформаційний тил, і освітній фронт спілкування із зовнішніми аудиторіями в умовах сучасної війни.

«Хочу підкреслити важливу роль бібліотек у трьох ключових напрямках:

• Як інформаційний тил на шляху до перемоги
• Допомога ВПО
• Допомога громадам, що відновлюються.

Дуже важливою є інформаційна складова в роботі бібліотек, особливо це стосується тих закладів, які були переміщені і втратили свої приміщення через окупацію. Вони зараз діють як переміщені в інших містах і працюють дистанційно. Ці бібліотеки можуть ставати центрами інформаційної боротьби. Так, вони втратили матеріальні приміщення, але в них лишилися свої комунікаційні канали, через які можна і треба боротися з фейками та пропагандою, і стати центрами боротьби на інформаційному фронті. Тому сьогодні важливо підтримувати цей ресурс», – каже Люсьєна Шум.

Чимало бібліотек стали консультативними центрами для ВПО.

«У нових умовах це ще і консультативні центри для вимушено переміщених осіб. Там люди, які втікали від війни, отримують інформацію про роботу органів та установ, волонтерських центрів тощо. До того ж бібліотека і сама часто стає тим самим гуманітарним центром, де можна отримати речі першої потреби. Такі гуманітарні штаби, наприклад, функціонують на базі Полтавської обласної наукової універсальної бібліотеки імені Котляревського та Львівської обласної бібліотеки для юнацтва. Є ще ряд бібліотек, які стали справжніми центрами психологічної підтримки. В умовах воєнного стану саме вони лишаються чи не єдиним загальнодоступним, безкоштовним громадським простором підтримки. Адже тут влаштовують окрім традиційних читань та зустрічей з літераторами, кіноперегляди, майстер-класи і т.д. Є навіть ті, що організовують психологічні курси для дітей за ізраїльською методикою. Мова йде про «Хібукі» або собака-обіймака. Так називають спеціальну терапевтичну іграшку, яка свого часу допомагала психологічно відновитися ізраїльським дітям. Нині ж від жахів війни вона рятує маленьких українців. Після короткого сеансу з психологом та знайомства з “хібукі” – батьки й справді помічають терапевтичний ефект», – каже учасниця «АНТС».

Люсьєна Шум наголошує: Україна повинна більше вкладати в культуру, особливо під час війни, адже сьогодні ми воюємо за цінності.

«Координаційний штаб з питань деокупованих територій Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробляє проєкт спеціального закону, який визначатиме законодавчі рамки для першочергових дій з відновлення життєдіяльності на цих територіях. Це і нові особливості роботи військових адміністрацій, і початок роботи закладів та установ. Ініціативна група проєкту “Lib:продовження. Бібліотека – місце сили української громади: відновлюємося, щоб стати кращими” пропонує включити до Законопроєкту про деокуповані території питання якнайшвидшого відновлення роботи бібліотек та інших закладів культури. І це правильно! Бо під час війни бібліотеки лишаються безкоштовним громадським простором, де не лише читають чи користуються інтернетом, а і вирішують нагальні питання громад та влаштовують справжні центри підтримки біженців, надаючи їм допомогу, а також волонтерські штаби, де гуртуються задля допомоги нашим захисникам. Так, деякі бібліотеки плетуть маскувальні сітки для бійців на передовій. Наразі вони працюють з населенням, як у своєму просторі, так і дистанційно. Навіть ті, які вимушені були евакуюватися, продовжують свою діяльність в онлайн-форматі», – каже вона.

Існування бібліотек на деокупованих територіях – це запорука інформаційної безпеки країни.

«Бо бібліотеки сьогодні – це не просто сховища книг, це інформаційні центри розвитку громад, хаби цифрової освіти та ін. Тому в питаннях відновлення сфери української культури на деокупованих територіях має бути врахована провідна роль бібліотек і надані максимальні гарантії зі збереження їх базової мережі, а також інших закладів культури», – каже Шум.

Вона підкреслює, що фінансування освіти «за залишковим принципом» треба змінювати вже сьогодні.

«В Україні на культуру виділяли за залишковим принципом. Першочергово фінансували будівництво доріг і т.д. Тим часом успішно працювала російська пропаганда і зараз ми бачимо, що воюємо за культуру, бо культура – це цінності. На даний час 514 об’єктів матеріальної культурної спадщини в Україні були серйозно пошкоджені або знищені військами рф. Об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні також під загрозою знищення. А проєкт Держбюджету 2023 як і в попередні роки передбачає реальне зменшення видатків на культуру. Зокрема, у зведеному бюджеті України на 2023 рік видатки на культуру та мистецтво зменшено майже на 40% порівняно з 2021 роком. На 88,8 % зменшено фінансування Українського інституту книги, підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі. Це завідома хибний шлях. Це треба змінювати».

Додає:

«Сьогодні я хочу привітати всіх бібліотекарів і небайдужих до читання українців зі святом. Бажаю всім нам перемоги, гарних книг, українським видавництвам – пережити кризу. Підтримаймо наших видавців і наші бібліотеки. І ще закликаю мешканців усіх українських сіл та міст – ви можете вже сьогодні піти у найближчу бібліотеку і подивитися, що вона може запропонувати вам, а ви – їй. Це може бути як нова книга, так і спільний захід, до прикладу. Слава Україні!»