“Відчувати себе громадянами”: як громадські організації пристосовуються до умов війни

Розповідаємо на досвіді вінницької ГО “Паросток”, яка зараз не лише втілює звичні для себе проєкти, але й запустила навчання для представників інших організацій.У чому проблема?До лютого 2022 року ...

Додано:
Рубрика

Знімок екрана 2023-01-29 о 14.39.46
“Відчувати себе громадянами”: як громадські організації пристосовуються до умов війни

Розповідаємо на досвіді вінницької ГО “Паросток”, яка зараз не лише втілює звичні для себе проєкти, але й запустила навчання для представників інших організацій.

У чому проблема?

До лютого 2022 року більшість громадських організацій мали чіткі плани на рік. Але все змінилося з початком повномасштабної війни. Шок, вимушена евакуація працівників ГО в інші регіони та країни, смерті, поранення, руйнування, загострення хвороб унаслідок стресу — усе це підкосило роботу громадських організацій, а особливо вплинуло на ГО, які працюють з людьми з інвалідністю.

Яке рішення?

Не всі громадські організації відразу змогли пристосуватися до умов воєнного часу. Деякі з них, опинившись у стані розгубленості, тимчасово зупинили будь-яку активність. Серед тих, хто зміг перебудувати роботу громадської організації, ефективно працювати з командою та волонтерами, знаходити нові джерела фінансування — ГО Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток”. Сьогодні “Паросток” не тільки продовжує працювати з вразливими верствами населення, а й допомагає колегам знайти сили для роботи в складних умовах, адаптуватись до нових викликів і зробити роботу ГО ефективнішою.

Як це працює?

Громадська організація “Паросток” має більш ніж 20-річну історію. Наприкінці 90-х ГО створили, щоб захищати соціальні, економічні та інших спільні інтереси людей з інвалідністю, осіб, що живуть з ВІЛ/СНІДом, онкохворих та інших соціально незахищених категорій молоді та дорослих. “Паросток” була покликана створювати для них умови повноцінної самореалізації та адаптації в суспільстві.

Так, ГО “Паросток” допомагала людям з інвалідністю в соціально-трудовій та медичній реабілітації, сприяла їхньому професійному самовизначенню, незалежному проживанню, пошуку роботи, а також консультувала та влаштовувала спортивні та розважальні заходи. Усе це — за допомогою міжнародних організацій та місцевої влади. Та з початком повномасштабної війни умови роботи, природно, сильно змінилися.

“Під час війни ми зіштовхнулися з великою кількістю викликів, — розповідає голова ВМГО “Паросток” Ірина Саранча. —  Зокрема потрібно було переформатувати проєкти, які ми реалізовували до повномасштабної війни, сфокусуватися на потребах часу, організувати виїзд за кордон частини команди. Із початком війни зникло розуміння того, яким має бути наступний крок. На місцевому рівні закривалися соціальні програми. Постійні повітряні тривоги, перебої зі світлом, висока тривожність клієнтів, що потребували постійної уваги, також не додавали нашій діяльності стабільності”.

Із початком повномасштабної агресії росії, мільйони людей були вимушені залишити свої домівки. Значна частина вимушених переселенців, у тому числі й з інвалідністю, знайшла прихисток у Вінниці. І хоча з 2014 року організація вже мала досвід роботи з людьми з інвалідністю, які мають статус ВПО, величезна кількість нових переселенців теж стала неабияким викликом для “Паростка”, адже про нього дізнавалися все більше новоприбулих до міста людей.

Гуманітарний хаб для переселенців

Оговтавшись від початкового шоку, у перші ж тижні війни ГО приділяла значну увагу гуманітарним потребам переселенців. Спочатку допомагали, чим могли, а потім виникла ідея про створення гуманітарного хабу для людей з інвалідністю з-поміж ВПО.

“Ми побачили реальні потреби людей, і це стало стимулом для роботи. Наші клієнти ще більше почали потребувати нашої підтримки й це давало сили йти вперед”, — згадує Ірина Саранча.

Так, завдяки цьому розумінню в листопаді у Вінниці запрацював “Гуманітарний хаб Вінницької громади для ВПО з інвалідністю”, створений у рамках проєкту “Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства”. Тут людям з інвалідністю допомагають адаптуватися на новому місці, налаштувати побут, вирішити нагальні проблеми. Окрім індивідуальних консультацій, у хабі організовують арттерапевтичні заняття для родин ВПО з інвалідністю, а також розвивальні заняття для дітей. Звісно, не забувають і про набори харчових продуктів, гігієнічні засоби та одяг. За один день гуманітарну допомогу, яку розподіляють працівники “Паростка”, в хабі можуть отримати більш ніж 200 людей! Як каже голова ГО Ірина Саранча, справлятися з величезним обсягом роботи команді “Паростка” і їй особисто допомагає мотивація — відчувати себе громадянами України.

“Дні бувають надто гарячими. Проблеми, які були в мирні часи, стали більш актуальними, такими, які потребують більшої уваги. Подяка всім, хто вміє бути небайдужим та думати про інших навіть у важких ситуаціях. Дякуємо й нашим клієнтам, які з розумінням поставилися до нас, всім, хто нас обіймав, хто потім до глибокої ночі засипав нас словами підтримки та добрими побажаннями”, — говорять у ГО “Паросток”.

Але коли в “Паростку” побачили, що громадські організації можуть залишатися ефективними й під час війни, то вирішили, що мають поділитися набутим досвідом з іншими. Так з’явився новий проєкт — цього разу вже навчальний.

Як залишатися ефективними?

Згрупуватися та “стати на нові рейки” ГО “Паросток” допомогла й довіра від Українського фонду швидкого реагування IREX (надалі — URRF). Адже саме URRF підтримав перший проєкт вінничан у час повномасштабної війни. Проєкт “Шляхи реагування громадського сектору на соціально-гуманітарні кризи” “Паросток” заснував на власному досвіді. Пані Ірина ділиться, що за мету в організації поставили допомогти іншим ГО України переформатуватися та продовжити роботу в умовах воєнного часу.

Так, у межах проєкту розробили навчальний онлайн-курс з сурдоперекладом. Протягом 3-х місяців 196 представників громадських організацій — фахівці, учасники, волонтери, керівники зареєструвались на безплатне онлайн-навчання на навчальній онлайн-платформі “Навчайся доступно!”. Серед студентів курсу були й люди з інвалідністю, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, вимушені переселенці, студенти та особи похилого віку. “Паросток” записував відеолекції, давав домашні завдання та додаткові матеріали, менторив громадських активістів — і так допоміг організаціям з усієї України стати на нові рейки роботи та надавати якісні соціальні послуги навіть під час війни. Щобільше, команда проєкту ділилася інструментами та техніками для управління емоційним станом, запобігання вигоранню, переходу до етапу адаптації й ухвалення ефективних рішень у період невизначеності в розроблених електронних Пам’ятках щодо покращення психоемоційного стану і продовження роботи представників ГО людей з інвалідністю під час війни.

Протягом проєкту до “Паростка” надходило багато заявок із проханням дозволити взяти участь і тим ГО, які не працюють з людьми з інвалідністю, але теж хотіли б навчитися шукати сили й мотивацію для продовження своєї роботи. Їм не відмовляли у навчанні — ба більше, тепер ті організації, які не працюють прицільно з людьми з інвалідністю, навчилися будувати свою роботу більш інклюзивно, а відтак — робити більш інклюзивною Україну. Загалом ГО “Паросток” навчила понад 100 тисяч активістів по всій країні.

Чи не найважливішим елементом у навчанні була саме менторська підтримка від “Паростка”. Так, Олена Сікора з іншої вінницької громадської організації “Соціальна інклюзія”, пройшовши курс, відзначає, що завдяки менторству вона знову змогла побачити шлях ГО та скласти план подальших дій.

Річ у тім, що з початком повномасштабної війни багато членів та клієнтів організації роз’їхалися в інші країни, та й сама Олена разом із дітьми евакуювалася до Польщі. І хоча жінка продовжувала підтримувати контакт з колегами звідти, не розуміла, як тепер влаштувати роботу, щоб допомогти організації з-за кордону. Саме менторські сесії та консультації допомогли знайти новий спосіб роботи. Майбутнє вже не здавалося таким безпросвітним. 

“Прийшло чітке усвідомлення, що потрібно заспокоїтися та діяти далі. Питання інклюзії, напевно, ніколи не будуть повністю вирішені, але це не означає, що колись потрібно зупинити цю діяльність. Завжди потрібно шукати вихід. І шукати людей, які можуть підказати, де той вихід”, — поділилася відгуком від навчання громадська діячка.

А Валентині Кушнір, голові Львівської ГО МСОК “Дивосил — Здоров’я”, курс допоміг зрозуміти, що навіть в умовах кризи, у непередбачуваних обставинах можливо зацікавлювати людей та спонукати їх до активних дій в напрямку здорового способу життя.

“Під час війни багато сфер звичайного життя стали недоступними або ж такими, про які кажуть — “не на часі”. Однією з таких сфер стало питання здоров’я, здорового харчування, активного способу життя та спорту. Постала проблема, як цим усім зацікавити людей, як повернути їм бажання піклуватися про здоров’я в умовах війни. Під час слухання курсу завжди з’являлися нові ідеї. Це допомогло не впадати у відчай, а почати все з нової сторінки”, — ділиться Валентина Кушнір.

“Паросток” уже планує масштабувати проєкт “Шляхи реагування громадського сектору на соціально-гуманітарні кризи” та розширити його інклюзивною складовою, яка зараз, як ніколи, є важливою для якнайшвидшої відбудови України після її перемоги.

“Хочемо долучити до навчання як представників ГО людей з інвалідністю, так і ГО, які поки що не надають послуги людям з інвалідністю, об’єднавши їхні зусилля та збільшивши їхній вплив на просування цінностей недискримінації та інклюзії. Це допоможе розробляти та втілювати інклюзивні ініціативи на користь суспільства, щоб якнайшвидше відбудувати Україну після її перемоги у війні”, — каже очільниця ГО Ірина Саранча.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

​Жіноче підприємництво на Кіровоградщині: нові можливості

Очільниця ГО «Сучасний Формат» представила економічні профілі громад Житомирщини

Ми боремося не тільки за території, а й за все українське

Психологічні тренінги для 60+ пройшли в соціально-культурному центрі "Подвір'я"

«Сили відновлення» — на Суспільному про відбудову деокупованих громад

Об’єднані заради майбутнього: Х Всеукраїнський форум взаємодії та розвитку залучив 500 спікерів/ок по всій Україні