Відбувся Форум “Професія — журналіст. Нові акценти 2019″

19 грудня у Києві відбувся Форум Комісії з журналістської етики “Професія – журналіст. Нові акценти 2019 року” за участі регіональних журналістів та редакцій, а також медіа-експертів. Захід проходив за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту “Свобода медіа в Україні”, що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу “Партнерство заради належного врядування”. З привітанням та вступними промовами виступили Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні та Джеффрі Ерліх, старший менеджер проектів, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні. 

Перша панель Форуму була присвячена діалогу поколінь про професію та саморегуляцію. У дискусії взяли участь Олександр Мартиненко, генеральний директор Інтерфакс Україна та Павло Казарін, журналіст, оглядач “Радіо Свобода”. 

Павло Казарін зазначив: «Медія перестали бути кастовими. Після того, як прийшов Інтернет, з‘явилася нова реальність – пряме спілкування із аудиторією без посередників. Це соціальні мережі та блоги. На початку було 130 сайтів, зараз близько 8 мільярдів. Чи добре це? При тотальній відкритості ми стали жити у пузирях. Люди знайшли однодумців і закрилися у Фейсбуці, який формує нашу стрічку за нашими лайками. В цих умовах наша професія – це поле боя». 

Андрій Куликов, модератор події та Голова Комісії з журналістської етики, звернув увагу на те, що більшість журналістів працюють не у Києві та роблять свою роботу самовіддано.

“Журналісти в районах одразу в полі зору тих, хто прагне поставити собі їх якщо і не на службу, то на вигоду. Тому нам потрібно підвищувати, зміцнювати і розширювати зв’язки на горизонтальному рівні. Ми не повинні сприймати, мовляв, є київська журналістика і є якісь там сотні і тисячі регіональних. Ми усі творимо продукт на рівні того, що ми можемо. Дуже часто ті, які працюють у регіонах творять продукт цікавіший і придатніший до споживання”, - сказав він.  

Друга панель була присвячена огляду діяльності Комісії з журналістської етики. Зокрема, питання на що частіше скаржаться і хто скаржиться до Комісії. Єлизавета Кузьменко, журналістка Громадського радіо та комунікаційниця Комісії з журналістської етики зазначила, що у 2018 році до КЖЕ надійшло 43 скарги. З них – 17 вирішено і опубліковано на сайті Комісії,  5 скарг перебувають на голосуванні, шести скаржникам відмовлено у голосуванні через те, що скарги або подані із недотриманням процедури, або не підпадають під компетенцію КЖЕ, інші скарги на розгляді. 

Найчастіше в скаргах, які опубліковані Комісією у 2018 році порушувалися такі пункти Кодексу журналістської етики:

П.6 (Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є першочерговим обов’язком журналіста) - 6 скарг

П.15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу – 6 скарг

П.8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст - 4 скарги

П.9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного – 4 скарги

П.10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано – 4 скарги

Крім того, під час Форуму директор департаменту інформаційного мовлення НСТУ Федір Скрипник від імені Суспільного підписав Кодекс етики українського журналіста. Також він закликав колег-журналістів долучатися до цієї ініціативи.

“Це дуже своєчасний крок із боку журналістів Суспільного, бо Суспільне має стати зразком дотримання професійних та етичних стандартів для усіх інших медіа та для глядачів/слухачів. За останніми моніторингами видно, що стандарти на Суспільному не порушують і підписання Кодексу — це скоріше констатація і декларація цих цінностей“, — сказала голова Наглядової ради Тетяна Лебедєва.

Ще одною важливою складовою Форуму, була презентація звіту КЖЕ по регіональним поїздкам “Журетика”. З жовтня по грудень 2018 року члени Комісії Журналістської Етики провели низку зустрічей з регіональними журналістами, медіа-активістами та медіа-експертами. Події відбулися у Краматорську, Вінниці, Львові, Чернівцях, Одесі, Харкові та Кропивницькому, та мали на меті:

а) почути думки місцевих медіаспільнот щодо актуальних викликів

б) оцінити відповідність положень Кодексу журналістської етики актуальним проблемам медіасередовища. Комісією з журналістської етики.  Загалом було охоплено більше 160 людей.

Висловлені під час регіональних дискусій тези не можуть вважатися репрезентативними, однак КЖЕ не ставила перед собою такого завдання. Натомість головним було – зрозуміти ситуацію, актуалізувати проблеми журналістської етики в регіонах, та окреслити загальні тенденції. 

Про що свідчать анкетні опитування

• 74% опитаних знають про Комісію з журналістської етики.
• Більшість опитаних (86%) знають про існування Кодексу етики українського журналіста.
• 78% вказують, що мають в редакційних політиках медій в яких вони працюють положення щодо етичної журналістики.

Анкета містила запитання щодо того, які заходи можуть бути вжиті до порушників етичних положень.

• Більшість опитаних (34,2%) вважають, що найдієвішим покаранням до порушника журналістської етики є штраф.
• Далі за ним йде публічний осуд (31,5%), а також осуд колег (26,3%).
• Меншої популярності набрала пропозиція звільнення журналіста за порушення етики (18,4%).
• Опитані також не вважають, що журналіст сам має піти з професії за порушення етики.
• Таких, хто вважає що покарання взагалі не потрібне  – меншість (7,8%).
• Були і оригінальні відповіді. Наприклад, що журналісту покаранням служить власна совість, а також зобов’язати журналіста вивчити Кодекс етики українського журналіста або навчати журналістики.

Звіт розроблено в рамках проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Подальша підтримка реформування комунальних друкованих ЗМІ, та сприяння розвитку регіональної журналістики в Україні».