Уляна Шадська: За кожною інноваційною ідеєю стоїть сміливість людини та технологія

Безпечне Різдво, безпечні канікули, безпечна громада – напередодні новорічних свят ці питання здаються не менш важливими, ніж пошук подарунків. Про те, які фактори впливають на ефективний розвиток інноваційних підходів до створення безпечного середовища – думки та спостереження експертки ЕЦПЛ Уляни Шадської 

Одного разу, після іспиту з фізики в Оксфордському університеті помічник Альберта Ейнштейна запитав у професора: “Як сталося, що на іспиті студенти отримали ті самі запитання, що у минулому році?” Тоді професор спокійно відповів: “Питання однакові, проте відповіді вже змінилися”.

Ця історія добре ілюструє ситуацію з безпекою у громадах: питання «Як зробити українські громади безпечними» залишається, проте змінюються відповіді. Нові виклики та загрози, що постають у кожній громаді, потребують пошуку інноваційних рішень та сміливих ідей, особливо там, де інколи здається, що все безнадійно.

Як не наступати на ті самі граблі та не лякатися нового?

Одним із поширених форматів роботи у громаді є так званий «нетворкінг». Тобто, коли на одному майданчику (заході) зустрічаються представники різних громадських організацій, державних служб, департаментів та секторів для обговорення конкретних питань, зокрема, безпеки. Багато разів я спостерігала жвавий початок дискусії, а потім діалог заходив у глухий кут. Що відбувалося?

Учасники або починали жалітися на погану владу, законодавство, громадськість, відсутність ресурсів, або намагалися розв’язати питання, використовуючи стандартні підходи, які раніше вже не мали позитивного результату.

Хіба сьогодні недостатньо ідей для втілення інноваційних рішень? Ні, саме зараз в Україні спостерігається сплеск творчих ініціатив та активний розвиток суспільного підприємництва.

На фото: Уляна Шадська, експертка ЕЦПЛ, керівниця програм “Безпека громад” та “Право на приватність”

Що заважає?

Здається мені, що перша причина – невміння сприймати ідеї. Ми дивимось на ідеї скоріше як на процес натхнення, і не дивимося на «результат»: що далі, яка технологія з цим пов’язана, як її краще використати?

По-друге, суспільство ще й досі намагається мислити, обмежуючи себе вузькими рамками, що не дозволяють рухатися далі.

Наприклад, багато разів я спостерігала ситуацію, коли учасники зібрання починали виражати свою внутрішню незгоду, недослухавши, які нестандартні, креативні рішення типових проблем пропонує спікер. Очима, позами, жестами вони говорили «Ні!». Якщо ж нова ідея була більш-менш сприйнята аудиторією, замість «Ні» з’являлося багато «Але».

І я зрозуміла: пошук аргументів, «чому нам це не вдасться» був важливішим, ніж «а чому б не спробувати! Давайте подумаємо, які можливості у нас є сьогодні, та що нам буде потрібно завтра!».

Третя причина – освіта. Саме в цій сфері формується критичне мислення людини та її здатність навчатися новому.

Четверта, і дуже суттєва причина – менеджмент. Один з головних недоліків багатьох ініціатив у сфері безпеки громад – слабкі навички проектного менеджменту. Коли в 2018 році експерти ЕЦПЛ допомагали ініціативним групам у громадах розробляти та впроваджувати проекти у сфері безпеки, саме це питання викликало найбільший інтерес з боку учасників заходів.

Чому? Тому, що проектне мислення формує певні правила гри: ефективне планування, важливість нестандартних рішень, розподіл відповідальності та координація роботи команди, пошук різних джерел фінансування, тощо. Якісний менеджмент – запорука того, що гарні ідеї будуть втілені. І якщо представники громад акцентують увагу на необхідності вдосконалення навичок управління людьми та ресурсами, ми розуміємо, що вони хочуть отримати дієві інструменти для розвитку безпеки громад і будуть творити зміни.

На фото: Уляна Шадська, експертка ЕЦПЛ, керівниця програм “Безпека громад” та “Право на приватність”

Що впливає на мотивацію до змін?

У більшості випадків однією з причин неприйняття інновацій залишається страх відповідальності («а якщо я оберу неправильне рішення?»). На мою думку, це пов’язано з відсутністю досвіду (або неконструктивним переосмисленням минулого досвіду, боязню невдачі). Проте немає поганих ідей і неправильних рішень, сам досвід виведе на очікуваний результат.

Варто згадати також про силу «суспільної думки». Інколи людям буває важко висловитися, зробити виклик загальному мисленню, лише тому, що вони бояться осуду, а віри у свій позитивний намір не вистачає. Людина, яка критикує чужу ідею, частіше бачить лише вершину айсбергу, а не цілісну картинку і робить поспішні висновки. Проте конструктивний погляд зі сторони допомагає краще зрозуміти свої можливості.

Ще один важливий фактор – необхідність поширення успішного досвіду. Тому наприкінці 2017 року в мене виникла ідея зібрати та описати успішні українські практики взаємодії поліції та громади. Головними критеріями ініціатив, які мали увійти в збірку, стали: проблема громади, конкретні механізми вирішення та результат.

Протягом чотирьох місяців експерти ЕЦПЛ проводили дослідження, збирали матеріали, опрацьовували дані, та зробили висновок, що нам ще зарано створювати збірники успішних історій. Замість цього, потрібно скерувати всі ресурси на їх створення.

Наприклад, під час просвітницьких заходів, які організовував ЕЦПЛ, учасники неодноразово висловлювали свої побажання щодо розвитку необхідних навичок і знань для роботи на місцевому рівні. Представники громад говорили, що їм бракує чіткого планування та розуміння механізмів прийняття колективних рішень. Не вистачає також досвіду позитивних практик та аналізу успішних кейсів інших країн.

У лютому 2018 року я почала розробляти перше видання «Безпека громад: пошук спільних рішень», де структурована інформація щодо ролей, повноважень, відповідальності та можливостей різних суб’єктів (громади, місцевої влади та поліції) у процесах створення безпечного середовища.

Звісно, сьогодні складно дати відповіді на всі запитання, що виникатимуть у громадах кожного дня. Однак, ми вже готові аналізувати та формувати стратегії розвитку безпечного середовища.

Авторка: Уляна Шадська, експертка Експертного центру з прав людини

FB: @ExpertCenterForHumanRights