“Українською, будь ласка!” Як активісти через культуру популяризують державну мову?

Останні 15 років громадські активісти активно просувають і популяризують українську мову у суспільстві. Як результат в Україні з’явився запит на фільми з українським перекладом, на україномовні книги, музичні гурти тощо. Дедалі частіше українська лунає з вуст молоді. Що було зроблено громадянським суспільством за останні декілька років для популяризації української мови? Як законодавчі новації впливають на сферу обслуговування? Про це розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” виконавча директорка Всеукраїнської громадської організації “Не будь байдужим” Оксана Левкова, засновниця волонтерського освітнього проєкту “Мова-ДНК нації” Наталія Клименко та журналіст Ілля Лукаш.

Від 16 січня 2021 року сфера обслуговування в Україні переходить на українську мову. Працівники закладів, які працюють у сфері послуг мають спілкуватися з відвідувачами державною мовою. Лише на прохання клієнта його можуть обслуговувати іншою мовою. Про мовні трансформації та зміни, які відбулися за останні 15 років розповідає виконавча директорка всеукраїнської громадської організації “Не будь байдужим”, кандидатка наук із соціальних комунікацій Оксана Левкова.

“Раніше ми говорили, що українська асоціюється з колгоспом. Тепер станом на 2021 рік колгоспи всі забули, тепер українська асоціюється з інерційністю мислення. Ми просто констатуємо факт – старше покоління звикло в силу інерційності своїх дій і свого мислення говорити все ж таки російською”, – каже Оксана Левкова.

За роки своєї діяльності громадська організація “Не будь байдужим” втілила багато проєктів для популяризації української. Зокрема, йдеться про рок-концерти у районних та обласних центрах у 2006 році, презентація порадника як полегшити перехід на українську, який називався “Зроби подарунок Україні. Переходь на українську!”. Також активісти реалізували проєкт “Історичний табір імені Чикаленка”, де діти з російськомовних та україномовних родин проводили навчання та дозвілля разом.

“Ми об’їздили абсолютно всі області України та автономну Республіку Крим і на місцях закохували українців в мову. Люди дедалі частіше починали нею говорити”, – розповідає кандидатка наук із соціальних комунікацій Оксана Левкова.  

Попередній рік був складним для офлайнових проєктів, каже активістка. Проте не дивлячись на перехід в онлайн різних галузей, все ж команда вирішила працювати персонально з людьми віч-на-віч.

“Нас цікавлять проєкти, коли якісь люди кудись їдуть і щось пропонують іншим людям, живі комунікації, а не через ґаджети”, – наголошує виконавча директорка всеукраїнської громадської організації “Не будь байдужим” Оксана Левкова. 

Увесь 2020 рік Оксана мешкала на Бессарабії у місті Ізмаїл, яке є другим за розмірами містом в Одеській області. Вона організовувала туристичні маршрути для культурного обміну громадян з різних областей України. Сотні людей приїжджали аби поспілкуватися українською з болгарами, гагаузами, молдаванами, румунами, албанцями. Українці з Києва, Харкова, Полтави чи Львова могли скуштувати вироби крафтових виробників і тим самим підтримати малий місцевий бізнес.

“Інформаційний простір таких регіонів як Бессарабія або Миколаївська область чи Херсонська має домінування російської мови. Тому якщо люди у тих регіонах не чутимуть української, ми їх втратимо назавжди.  До прикладу, полтавці, харків’яни чи дніпряни нічого не знають про Бессарабію. Якщо ми не будемо розповідати і поширювати українську культуру і мову серед всіх регіонів України, свій дискурс там розвиватимуть інші країни”, – констатує Оксана Левкова.

Засновниця волонтерського освітнього проєкту “Мова-ДНК нації”, авторка книжки “Українська легко!” Наталія Клименко створила проєкт для тих, хто хоче вдосконалювати свої знання з української.

“Наша місія закохувати в українську мову. Як виявилося на це був суспільний попит. Ми створили сайт, видали книжку-довідник, запустили перший мобільний застосунок для вивчення української мови, створили мультсеріал для дітей про українську. Люди пишуть, що завдяки нашим ілюстраціям хтось склав ЗНО, хтось в Криму зараз намагається вивчати українську мову, бо інших можливостей там немає, на Донбасі вдосконалюють українську за допомогою нашого ресурсу”, – розповідає засновниця волонтерського освітнього проєкту “Мова-ДНК нації”, авторка книжки “Українська легко!” Наталія Клименко. 

За словами активісти, для того, щоб вивчити українську мову варто послуговуватися тими ж поради, що використовують і для вивчення іноземної мови.

“Варто багато читати українською. Крім того, обирайте увесь можливо контент українською мовою. Дивіться фільми українською, читайте книги, слухайте радіо, обирайте україномовних виконавців, слухайте їхні пісні і по ним вивчайте нові слова”, – радить засновниця волонтерського освітнього проєкту “Мова-ДНК нації” Наталія Клименко. 

Журналіст Ілля Лукаш народився в Киргизстані. Проте декілька років тому переїхав в Україну, бо має українське коріння. За час проживання в Україні опанував українську нині легко нею послуговується як роботі, так і в побутовому житті. Ілля наводить свої рецепти легко вивчення мови.

“Через пів року життя в Україні я повністю переключився на українську мову. Я купував газету, першу шпальту вичитував, виписував у лівий стовпчик всі слова, які мені були не знайомі українською мовою, оскільки я знав на той момент тільки російську та англійську. І потім вже під час живого спілкування з людьми намагався їх запам’ятати. Десь через пів року мені навіть перші сни почали снитися українською мовою. Тоді я зрозумів, що моя техніка вивчення мови спрацювала. Моя порада – варто створити довкола себе бодай невеличке, але мовне середовище. Тобто мають бути люди з якими ви щодня будете говорити українською – це пункт номер один. І пункт номер два – не соромитися говорити навіть якщо вам важко, якщо ви забуваєте слова або говорите суржиком. Все ж таки починати говорити – це єдина порада для вивчення мови”, – наголошує журналіст Ілля Лукаш. 

Слухати ефір

Джерело: Українське радіо