«Україна – це про добро!» Як школярка з Харкова втілює благодійні ініціативи у Сумах

11-класниця Юліана Колесникова із Харкова – амбасадорка благодійної акції «Щедрий Вівторок. Діти». Попри юний вік, дівчина втілила в життя уже чимало благодійних ініціатив, і нині, через повномасштабне російське вторгнення тимчасово переїхавши із рідного Харкова до Сум, продовжує і там допомагати іншим! «Амбасадорка – це людина, яка не лише робить щось сама, а й надихає інших, – пояснює Юліана. –  Добро – це не лише про мене, а й про всіх!»

Коли робимо добро, ми не «Сам_І»!

«Добро для мене «родом» ще з дитинства, – розповідає дівчина. – Скільки себе пам’ятаю, ще змалку піклувалася про вуличних котиків та песиків,  хотіла допомагати стареньким людям по сусідству, навіть про ями на дорогах непокоїлася ­– бо ж там машини можуть застрягти…   Мені завжди були боляче, якщо я бачила, що комусь боляче. І я завжди раділа, коли у когось траплялось щось хороше. Мабуть, я вже тоді хотіла щось робити, щоб весь Світ був добрим. Я відчувала, що добро – це не лише про мене особисто,   це про всіх.

Пам’ятаю, як ще малою школяркою купила на свої кишенькові гроші шоколадку і пішла з нею до нашого двірника Кирила. Я бачила, як він важко працює, як ще на світанку береться за прибирання,  як діти не завжди добре до нього ставляться і так захотілося зробити йому щось приємне, підбадьорити його, показати, що його роботу цінують! Мені здалося, що такий великий дорослий чоловік теж потребує уваги. І я подарувала йому шоколадку, а він пригостив мене цукеркою. Це був ніби знак: добро неможливо все роздати чи вичерпати, воно завжди повертається до того, хто його творить! З тих пір ми з Кирилом завжди вітаємося і розмовляємо».

«У мене є дуже багато ідей про те, як спільними зусиллями робити добрі справи і  міняти життя міста і містян на краще, – розповідає дівчина. – Тішуся, що багато з них уже вдалося реалізувати. Одна з моїх улюблених  ініціатив називається «Сам_І». Це про те, що ми самі можемо щось робити, не чекаючи, що замість нас усе зробить хтось інший – влада, керівництво міста. Я запропонувала жителям нашого будинку збирати у під’їзді у макулатуру, здавати її, а отримані кошти використати на благоустрій у будинку. Було дуже приємно, коли усі почали активно долучатися і ми вже назбирали певну суму. Війна завадила, але після Перемоги ми будемо продовжувати!

«Лист до Харкова» та «Долоньки Доброти» від сумчан

День, який розділив життя на “до” і “після” – 24 лютого. Він змінив життя нас усіх, і Юліани – також…

«Коли я переїхала із Харкова до Сум, то спершу не знаходила собі місця – хоча сама була у відносній безпеці, але не давали спокою думки про рідний Харків, про людей, що залишилися там і потребують допомоги, – каже Юліана. – Побачила, як моя племінниця сумує за залишеними удома іграшками і зрозуміла, що для дітей у таких стресових умовах іграшки – це найнеобхідніше «заспокійливе». Тішуся, що на мою першу акцію у Сумах «Метро Діти» відгукнулося так багато небайдужих сумчан і нам вдалося зібрати для діток із Харкова 49 мішків іграшок і речей!  

Нині я мешкаю у Сумах, але мої думки та серце – у Харкові. Саме тому я зняла фільм «Сумчани про Харків», який вже брав участь в багатьох кінофестивалях, а 29 листопада, саме у Щедрий Вівторок, відбувся показ фільму у кінотеатрі «Дружба» в Сумах. Під час  показу ми збирали кошти для ЗСУ, а також усі присутні разом написали листа Харкову і харків‘янам.  

Відчувши неймовірну підтримку сумчан, я взялася втілювати в життя і інші благодійні ініціативи. Зокрема, провела декілька ігор «Джоббі» для місцевих школярів та діток-переселенців. Ця гра цікава і актуальна тим, що була створена підлітками і для підлітків (я – одна із її розробниць) і навчає їх безпечному працевлаштуванню.  Було дуже цікаво, тож нині я уже планую нові такі зустрічі для підлітків і дітей – тим більше, що уже скоро вийде наша нова гра «33 нещастя», яка була розроблена нашою командою вже у військовий час і вчить дітей правил безпеки під час війни.

Не можу не згадати про ініціативу «Долоньки Доброти», яка відбулася у Сумській бібліотеці №17. Діти малювали свою долоньку і писали слова вдячності нашим захисникам. Ці малюнки, які ще зберігають тепло дитячих долоньок, ми передали на фронт. У бібліотеці-філії №17 «Сумська міська ЦБС» та в Сумській міський галереї ми провели акцію «Лист до Харкова»: люди приходили і писали теплі слова підтримки харків’янам. Дякую простору добра Goodacity   за мікрогрант, за допомогою якого я змогла придбати матеріали для багатьох акцій!

Довготривалою стала ініціатива «Вдячність»: люди пишуть та розповідають про тих, хто їм допоміг чи допомагає у цей складний час. Це – важливо! Бо добро починається саме з вдячності. Я планую згодом видати цілу збірку з цими історіями допомоги, добра і вдячності, а кошти від її продажу залучити знову на добрі справи – таким чином вийде своєрідний кругообіг добра!  

Одна із найсвітліших і найбільш натхненних для мене акцій – акція «Перемога», у рамках якої ми запросили діток на намалювати, якою вони бачать нашу Україну після Перемоги. Від цих малюнків заряджаєшся, більше того, вони – не лише про наше майбутнє, а й про наше теперішнє, бо ми вже перемогли! Адже ми – Україна! А Україна – це про добро!»