У Миколаївському відділені АМУ прокоментували проблему ефективної взаємодії громад із великими підприємствами
Виконавчий директор Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України Олександр Мосін у прямому ефірі телеканалу UA:Миколаїв прокоментував про проблему ефективної взаємодії громад із ...
Додано:
at
Виконавчий директор Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України Олександр Мосін у прямому ефірі телеканалу UA:Миколаїв прокоментував про проблему ефективної взаємодії громад із великими підприємствами.
Також він наголосив на важливості розгляду у парламенті законопроектів №5244-3 та №5364, що передбачають забезпечення сплати ПДФО за місцем розміщення виробничих потужностей, а не за місцем реєстрації головного офісу. Саме ці законопроєкти, на переконання АМУ, удосконалюють механізм сплати ПДФО і є найбільш прийнятними для органів місцевого самоврядування.
Як приклад – нещодавня акція протесту жителів Воскресенської громади проти діяльності розташованих там асфальтних заводів, що впливають на екологічний стан і місцеву інфраструктуру.
“Проблема полягає в тому, що підприємства, які безпосередньо розташували свої виробничі потужності у Воскресенський територіальній громаді, юридично зареєстровані частково у місті Миколаєві і частково в інших регіонах. Тому і сплата податків (зокрема і 60% податку на доходи фізичних осіб) не йде безпосередньо до бюджету Воскресенської територіальної громади. Так, це дійсно болюче питання, адже ситуацій і прикладів, коли діючі великі підприємства на повну використовують інфраструктуру територіальної громади, а місцеві жителі бачать лише збитки – багато по всій Україні. Це саме ті випадки, коли підприємства окрім мінімальних місцевих податків громадам нічого не дають. На жаль, доходить до того, коли конфлікт вже достатньо важко вирішити, і доводиться залучати “арбітрів”, щоб заново будувати діалог”, - коментує Олександр Мосін.
На майбутнє громадам виконавчий директор Миколаївського РВ АМУ радить із самого початку шукати компроміс і будувати ефективну співпрацю з інвесторами, аби потім не витрачати час і ресурс на врегулювання болючих процесів.
Олександр Мосін зазначає – якщо територіальна громада отримувала би податок від цих підприємств до свого місцевого бюджету, то вона могла б спрямувати їх на розвиток інфраструктури, соціально-культурного напрямку, покращення рівня життя та якості надання місцевих послуг.
“Сьогодні на розгляді у комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики знаходяться п’ять законопроектів – №5244, №5244-1, №5244-2, №5244-3 та №5364. Вони регулюють питання щодо визначення рівня / місця спрямування податків. Перші три законопроекти пропонують, щоб ПДФО зараховувався безпосередньо за місцем реєстрації співробітників підприємств. І лише законопроекти №5244-3 та №5364 передбачають забезпечення сплати ПДФО за місцем розміщення виробничих потужностей, а не за місцем реєстрації головного офісу. Саме ці законопроєкти удосконалюють механізм сплати ПДФО і є найбільш прийнятними для органів місцевого самоврядування”, - додає керівник Миколаївського відділення Асоціації міст.
Так, законопроєкт №5364, який розроблявся за участі Асоціації міст України, окрім унормування поняття «відокремлений підрозділ», також пропонує встановити контроль з боку контролюючих органів за дотриманням платниками вимог податкового законодавства в частині порядку сплати ПДФО до відповідних місцевих бюджетів за їх місцезнаходженням. Тобто частка ПДФО йтиме до бюджету тієї громади, ре розташоване виробництво. Крім того, він запроваджує відповідальність для платників за порушення порядку сплати податку до відповідних місцевих бюджетів.
“У нашому випадку, якщо виробництво знаходиться у Воскресенський громаді, то й сплата податку на доходи фізичних осіб зараховувалася б до місцевого бюджету Воскресенської селищної ради. Налагодження виробництв, створення робочих місць і залучення інвестицій – без сумніву, позитивний момент для розвитку місцевих громад. Але щоб не виникало складнощів у майбутніх взаємовідносинах, на початкових етапах керівникам підприємства і керівнику громади потрібно досягти спільного розуміння подальшої роботи, укласти договір соціального партнерства / меморандум чи ін, в якому ретельно і детально визначити у які терміни що буде зроблено, що для цього потрібно від підприємства, і що для цього потрібно від територіальної громади”, - резюмує Олександр Мосін.