У межах Docudays UA відбулася дискусія про життя дітей в окупованому Криму

28 квітня, у межах правозахисної програми Rights Now! фестивалю Docudays UA відбулася відкрита онлайн-дискусія на тему: “Дитинство в окупованому Криму: зі зброєю в руках та без права бути українцем”.

“Після анексії Криму тема збереження зв’язків із жителями окупованої території досі актуальна. Одним із питань є те, як опікуватися правами дітей, які залишилися в окупації. Ці діти більше, ніж дорослі, є заручниками ситуації, проте вони не визнаються жертвами збройного конфлікту”, – пояснює важливість дискусії менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Як зазначає співкоординаторка “КримSOS” Ольга Куришко, систематичні переслідування та незаконні ув’язнення політичних діячів, правозахисників, журналістів тривають з початку окупації. 98 українців є політв’язнями Російської Федерації, 80% з яких – кримські татари. Правозахисниця додає, що близько 170 дітей політв’язнів залишилися без піклування батьків, а деякі з них народилися вже після їхнього ув’язнення і ніколи їх не бачили.

“Ці діти потребують психологічної підтримки, тому що пережиті арешти та обшуки для них є досить травмувальним досвідом. Крім того, кримським родинам потрібна фінансова допомога, бо багато родин після затримання батька залишаються без годувальника”, – розповідає Куришко.

Важливим питанням є і відсутність комплексного законопроєкту, який визначав би статус політв’язнів і передбачав би гарантії та соціальний захист ув’язнених і їхніх родин. Наразі підтримка таких родин відбувається за кошт різних ініціатив громадських організацій.

Окремо правозахисники наголошують на проблемі мілітаризації Криму. Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що кримські діти є найвразливішими щодо цього, а мілітаризація зачіпає майже кожну дитину в Криму.

“Окупаційна влада ще 2014 року затвердила концепцію “патріотичного виховання” населення, що просувається через освітні та культурні програми. Одна з цілей цього – щоб кримські діти в майбутньому пішли до лав російської армії. Варто зазначити, що це не добровільний призов, а примус, спротив якому передбачає кримінальну відповідальність. Влада в Криму робить усе, щоб діти не бачили іншої системи й іншого шансу для себе”, – пояснює Скрипник.

На переконання правозахисників, стратегічна мета Росії – знищення української ідентичності з дитинства. Голова Центру громадянської просвіти “Альменда”, керівниця освітнього напряму УГСПЛ Валентина Потапова каже, що ці ідеї просуваються через підручники з історії, де розповідається, що Крим був, є і буде російським. 

Для того щоб бодай якось цьому протидіяти, на думку Ольги Скрипник, Україна має надавати кримським дітям можливість навчатися неформально через курси та програми й у такий спосіб підтримувати з ними зв’язки.

Крім того, учасниці дискусії зазначають, що для збереження зв’язків із кримчанами потрібно спростити процес отримання документів – свідоцтв про народження, паспортів тощо. Також має бути розроблено державну політику, що спрямована на захист кримських дітей, постраждалих від збройного конфлікту, і визнає їх його жертвами.

“Люди в окупації мають розуміти, що ми їх чекаємо, що ми готові за них боротися та допомагати їм. Але для цього потрібна правильна державна політика та стратегія”, – підбила підсумок Валентина Потапова.

Відео з дискусії можна переглянути тут.

Правозахисна програма Rights Now! – це щорічний потужний майданчик для дискусій, а також показів документальних стрічок та їхніх обговорень. Щороку в Rights Now! беруть участь правозахисники, громадські організації, активісти, представники державних органів. Docudays UA забезпечує переклад жестовою мовою всіх подій онлайн-трансляцій правозахисної програми.

Джерело: Центр прав людини ZMINA.