У Києві відбулася дискусія про джерела українського активізму

Як українському суспільству вдається згуртуватися у часи найбільших викликів? Які цінності об’єднують наших активістів та активісток? І що нам допомагає після століть репресій відстоювати себе?Про ...

DSC07997 (1)
У Києві відбулася дискусія про джерела українського активізму

Як українському суспільству вдається згуртуватися у часи найбільших викликів? Які цінності об’єднують наших активістів та активісток? І що нам допомагає після століть репресій відстоювати себе?

Про «Джерела українського активізму: феномени пам’яті та довіри» говорили 14 лютого у просторі Українського ПЕН у Києві — за участі Тетяни Терен, виконавчої директорки Українського ПЕН, журналістки, та Тараса Лютого, доктора філософських наук, професора Києво-Могилянської академії, філософа й письменника.

 

DSC07880

 

Тарас Лютий і Тетяна Терен разом із іншими українськими громадськими діячами, науковцями, митцями, журналістами стали автор(к)ами курсу про історію українського громадянського суспільства, що вийшов на платформі “Зрозуміло” за підтримки Європейського Союзу.

 

Згуртованість — це колосальний приклад, який існує у традиції та історії українців

 

DSC07921

 

Тарас Лютий — автор 11 лекції курсу про згуртування суспільства. За його словами, ідея згуртованості в українській культурі існує щонайменше з 16-17 ст., зокрема про це свідчить діяльність українських православних братств. А вже у 21 столітті, під час великої війни або ж повномасштабного вторгнення, українці, незалежно від віку, статі чи професії, не змовляючись, масово згуртувалися.

«Ключовий момент, на якому я хочу наголосити — чому виникає цей момент згуртованості і мобілізації? Він виникає тому, що у певні моменти держава або не встигає або виникає з певних історичних причин етап просідання державності, державність зникає на наших теренах, але не зникає завдяки тому, що соціокультурний механізм функціонує, громада підміняє державні інститути, бере на себе відповідальність і виконує цю роботу», — зазначає Тарас Лютий.

На його думку, така згуртованість — це колосальний приклад, який існує у традиції та історії українців.

Відповідаючи на запитання про довготривалість масової згуртованості та що може її підсилювати, Тарас Лютий зауважив, що сьогодні, коли люди наче на останньому диханні, потрібно думати про те, як розподілити свої ресурси. І тут важливе значення мають також культура, освіта, поінформованість суспільства тощо.

«Де бракує оцього фізичного біологічного компонента — там завжди допрацьовує сфера духу», — каже Тарас Лютий.

 

Недостатньо пам’ятати лише імена

 

DSC08025 (1)

 

Про поколіннєвість українського активізму, його історичну тяглість, розповіла Тетяна Терен, яка є авторкою 12 лекції курсу на тему «Люди».  

«Я намагалася знайти цю ниточку зв’язку з попередніми поколіннями — це те, що мене заворожує в історії української культури. Ви ж знаєте, які величезні страшні прогалини є в нашій історії та в нашій культурі через періоди репресій та російського геноциду. І це якесь абсолютно непоясненне диво — що щоразу знаходилась людина, ось ця ниточка, яка передавала пам’ять та історію далі», — каже Тетяна Терен.

На прикладі кількох історій українських інтелектуалів, митців та активістів, Тетяна Терен у своїй лекції розповідає про справедливість, яка об’єднує всіх цих людей, та цінність історичної пам’яті, що передається з покоління в покоління.

Журналістка також зазначила, що кожне наступне покоління все більше витісняє зі свого життя це імперське зло та починає говорити все вільніше: «Згадайте цю знамениту фразу Романа Ратушного… вона якраз про те — щоменше в нас цього залишається — то щобільше в кожному наступному поколінні цієї свободи й сили виходити наперед і боротися за своє».

За словами Тетяни Терен, коли росія намагається стерти та затерти українську культуру, недостатньо пам’ятати лише імена, а важливо знати й пам’ятати історію. Якби не був знайдений щоденник Володимира Вакуленка, то росіяни, які його вбили, могли б стерти цю історію, і ми б не знали повну історію його великої боротьби та сили.

А більше читайте на сайті: euprostir.org.ua

Онлайн курс підготовлений у межах проєкту «Фенікс», що впроваджується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу. Курс розроблено у партнерстві з Українським Інститутом.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

На Харківщині оцінили збитки через втрати ґрунтів внаслідок війни

Триває набір на безкоштовні онлайн-групи підтримки

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс із фінансової грамотності

Перший ярмарок молодіжного підприємництва Junior EXPO-2024 відбувся в Івано-Франківську

Спілка 33 організацій презентувала Дорожню карту забезпечення прав дитини

Проєкт Cedos з розвитку центрів спільнототворення переміг у конкурсі Єврокомісії