У Києві говорили про перспективи розвитку оздоровчої рухової активності в Україні

Українці демонструють сталий інтерес до рухової активності. До такого висновку дійшли учасники круглого столу «Перспективи розвитку оздоровчої рухової активності в Україні», який відбувся 25 жовтня 2017 року у НСК «Олімпійський».

Організаторами заходу стали проект FitnessConnectUA та Федерація легкої атлетики м.Києва, за підтримки Міністерства молоді та спорту України.

У засіданні взяли участь спортсмени, науковці, спортивні менеджери, медійники, представники бізнесу, громадських організацій та органів виконавчої влади.

У рамках круглого столу було проведено дві панельні дискусії. Перша стосувалась популяризації в Україні здорового та активного способу життя. Друга була присвячена світовому досвіду розвитку рухової активності та перспективам України у цьому напрямку.

Модератор першої панельної дискусії Президент федерації легкої атлетики м.Києва Віктор Гринюк, відкриваючи засідання круглого столу, зазначив  що тема круглого столу, присвячена руховій активності, обрана організаторами не випадково.

«У нашій державі, на жаль, розвиток фізичної культури і спорту  поки що на одному з останніх місць. І змінити цю ситуацію можуть тільки небайдужі люди», – сказав В.Гринюк

Першим учасники круглого столу заслухали виступ Павла Булгака, радника Міністра молоді і спорту України. Він ознайомив учасників заходу із роботою органів влади в цілому і Мінмолодьспорту України зокрема у напрямку популяризації і сприяння розвитку рухової активності. Велика роль у цій роботі належатиме заходам з реалізації Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року “Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація”. Цей документ був затверджений Указом Президента України П. Порошенка 9 лютого 2016 року.

«Запорукою нормального розвитку українців є достатній рівень рухової активності», – підкреслив П.Булгак. «Поки що лише 3% українців регулярно, 4-5 разів на тиждень, займаються спортом, активно рухаються. Національна стратегія передбачає зростання цього показника на 1% щорічно».

Розвинула тему Ірина Ліщинська, заслужений майстер спорту, срібна призерка Олімпійських ігор, спортивний директор компанії «Run Ukraine», генеральний менеджер бігового клубу «Run Base Kyiv». Вона поділилась своїм досвідом залучення українців до бігової активності.

«Ми бачимо величезну кількість рухових заходів в Україні, бігових та інших. Ініціатива йде з Києва, але і інші міста України активно рухаються в цьому напрямку».

Як спортсменка, І.Ліщинська підняла величезний пласт проблемних питань. Це і якість підготовки тренерів, включаючи сертифікацію і стандартизацію, і дефіцит сучасної і безпечної інфраструктури, і незаповненість ніші професійних спортивних медиків, особливо ортопедів. Окремо, на думку доповідачки, негативну роль відіграє недостатня популяризація активного способу життя, а діти мають рівнятись на спортивну родину, на спортивних кумирів, через цікаві і змістовні уроки фізкультури в школі.

«Дітей треба забирати з вулиці, і саме спорт може дати таку альтернативу», – сказала Ірина Ліщинська

Великий інтерес учасників викликала презентація результатів дослідження ринку фітнес-послуг від керівника проекту FitnessConnectUA Галини Березюк. Ця робота стала першим в Україні комплексним дослідженням галузі. Аналітики проекту використовували методологію Міжнародної асоціації спортивно-оздоровчих клубів IHRSA, членом якої є FitnessConnectUA.

«Дослідження стало відповіддю на відсутність системної інформації про галузь фітнесу в Україні», – зазначила Г.Березюк.

У дослідженні міститься узагальнена статистична інформація про фітнес-клуби України в розрізі міст, показники відвідуваності, загальні фінансові показники, а також сформовано портрет середньостатистичного відвідувача фітнес-клубу.

«Споживач фітнес-послуг сьогодні – це молода людина 30+ років, яка вже розуміє потребу у здоровому способі життя і може собі дозволити відвідувати фітнес-клуб. Такі люди, виробивши в собі звичку до занять фітнесом, будуть відвідувати клуби ще 30-40-50 років, і залучати до занять молодші покоління», – відзначила Галина Березюк.

Відомі українські легкоатлетки, неодноразові призерки чемпіонатів України, Європи і світу Юлія Левченко та Ірина Геращенко поділились власним досвідом формування у дітей та підлітків інтересу до спорту.

«Шлях у спорт кожного спортсмена різний, але одночасно і однаковий. І роль тренера, і навіть випадок – все важливо», сказала Ірина Геращенко, призер Європейських ігор-2015.

«Велику роль відіграє школа. І якщо вчитель фізкультури зможе зрозуміти талант дитини, її потребу у спорті – це дуже добре. На жаль, мої вчителі у школі вважали, що спорт – не головне. Вони помилились. Для мене спорт – це усе», – сказала Ірина.

Юлія Левченко, срібна призерка Чемпіонату світу-2017, у своїй історії навпаки, розказала, що саме школа підштовхнула її до спортивної секції.

«Спорт – це системна робота над собою, крок за кроком. І те, що сьогодні ми крокуємо до Токіо-2020, це наслідок такої роботи. Бо в 13 років я про Олімпійські ігри не думала. А це робота тренера, дуже важлива робота. Однак, коли я закінчувала школу, я вже знала, що буду професійною спортсменкою. А мої вчителі жаліли мене, що я не йду в юристи чи менеджери. Шкода, що бути спортсменом у нас зараз не дуже престижно. Це не правильно» – підсумувала Ю.Левченко.

Другу панельну дискусію «Світовий досвід розвитку рухової активності. Перспективи України» модерував заступник директора Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Вадим Гутцайт.

Автором першого виступу другої частини круглого столу став перший проректор Національного університету фізичного виховання і спорту України Мирослав Дутчак. Тема його виступу «Роль рухової активності в забезпеченні здоров’я населення: українські реалії та світовий досвід».

На думку пана Мирослава, питання рухової активності є нагальним питанням у провідних країнах світу. І міжнародні установи, як-то ВООЗ, ЮНЕСКО теж стурбовані питаннями недостатньої рухової активності.

«Національна стратегія, презентована Міністерством, є продовженням іншого стратегічного документу, що закінчив свою дію у 2016 році, що означає поступовість реалізації державної політики у цій галузі».

Водночас пан Мирослав привітав дослідження, що його проведено FitnessConnectUA, адже такої роботи в Україні ще ніхто не проводив, хоча вона надзвичайно потрібна.

Лариса Сірик, комерційний директор «Тавр Медіа» (6 всеукраїнських ФМ-радіостанцій), представник проекту «ПУШЕБ» і палка прихильниця бігу поділилась власним досвідом популяризації здорового і активного способу життя. На її думку, «…будь-які інструменти комунікацій є для цього підходящими, чи то соціальні мережі, чи банери. Я використовую радіо».

Аналітик проекту FitnessConnectUA, член Громадської ради при Мінмолодьспорт України Аркадій Шерстобаєв презентував розділ «Дослідження ринку фітнес-послуг України», присвячений місцю України в світових рейтингах дослідження фітнес-ринку та інвестиційний потенціал галузі.

«…незважаючи на 26 років існування незалежної України, для провідних рейтингових агенцій світу ми залишаємось такою собі фітнесовою Терра Інкогніта. Причин цього є декілька. З одного боку, дуже часто нас розглядають в комплексі країн бувшого СРСР, а іноді і взагалі, у прямій зв’язці з Російською Федерацією. А ми частіше всього навіть не вказуємо авторам таких досліджень на неприпустимість розгляду України як частини виключно пострадянського світу.

З іншого боку, ми самі не проводили вивчення вітчизняного ринку фітнес-послуг і тим паче не доводили результатів таких досліджень до міжнародних дослідницьких структур», – зазначив А.Шерстобаєв.

«Результати нашого дослідження, при порівнянні з  інформацією Міжнародної асоціації спортивно-оздоровчих клубів IHRSA, дозволяє стверджувати: український ринок фітнес-послуг розвивається за цілком європейською моделлю та параметрами.».

Коментуючи висновки інвестиційного блоку дослідження, п.Аркадій вказав на крайню потребу в системній підтримці галузі фітнесу з боку держави.

Найбільш ефективним, з точки зору досвіду ряду країн Європи, є звільнення суб’єктів від сплати ПДВ. Тим самим бізнес отримує змогу до самоінвестування, яке, у свою чергу, полегшує надходження і позагалузевих інвестицій, як вітчизняних, так і зарубіжних. Держава у такому випадку залишається у виграші.

«Держава, територіальна громада отримує здоровішого мешканця, який потребує менше соціальної допомоги по стану здоров’я. Отримує об’єкти інфраструктури, які мають самі по собі капіталізовану вартість. Отримує нові робочі місця, а значить, і нові податки. Разом з тим, розвиваються супутні галузі економіки – транспорт, торгівля, обслуговування» – сказав експерт.

Голова Асоціації «Українські центри нових технологій здоров’я» Владислав Сила поділився з присутніми інформацією про іноземний досвід. На його думку, «мірилом ефективної політики виховання здорової нації мають стати не мільйони витрачених бюджетних гривень, а скорочення показників смертності та захворюваності. Якщо вони стають нижчими, значить, суспільство йде вірним шляхом».

За результатами дискусії учасники дійшли до таких висновків

По перше, такі зустрічі необхідно проводити частіше, адже проблемних тем багато, а спільний пошук робить рішення ефективним.

По друге, відзначили практичну цінність презентованого  FitnessConnectUA дослідження ринку фітнес-послуг України і рекомендували донести його результати до провідних фітнес-асоціацій Європи та світу.

По третє, ряд учасників домовились вже найближчим часом напрацювати концепт документа, який дозволить зменшити податковий тягар на фітнес-індустрію і стимулюватиме її розвиток.

Детальніше ознайомитись з результатами дослідження