У Дніпрі були презентовані результати громадського моніторингу відкритості місцевого бюджету

У м. Дніпро відбулася прес-конференція «Відкритість бюджету міфи та реальність», яка була проведена ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики». Під час ...

image_16-06-2016_[1466065086]
У Дніпрі були презентовані результати громадського моніторингу відкритості місцевого бюджету

У м. Дніпро відбулася прес-конференція «Відкритість бюджету міфи та реальність», яка була проведена ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики».

Під час прес-конференції були презентовані результати громадського моніторингу відкритості місцевого бюджету м. Дніпро який проводився протягом 2015-2016 років в рамках проекту «Громадянське суспільство та медіа за прозорі місцеві бюджети» та включав у себе моніторинг та оцінювання бюджетної політики, стратегічних та бюджетних документів, а також інформації на сайті Дніпропетровської міської ради. Мета проекту полягає у тому, щоб зробити бюджетний процес на місцевому рівні прозорим та доброчесним.

Оцінювання проводилось за допомогою методології Індексу ПУД яка була розроблена та випробувана партнером та одним із координаторів громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» – Фундацією «Відкрите суспільство».

Індекс ПУД – це оцінка рівня прозорості, участі та доброчесності органів місцевого самоврядування (ОМС) в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання та звітування щодо соціально-економічної та бюджетної політики.

Уперше в Україні місцева соціально-економічна та бюджетна політика комплексно оцінена на всіх її стадіях разом із ключовими бюджетними документами, на предмет дотримання вимог чинного законодавства, впровадження кращих міжнародних та українських практик прозорості, доброчесності та залучення громадян до процесу прийняття рішень.

Індекс ПУД складається з трьох критеріїв:

ПРОЗОРІСТЬ: оцінює стан відкритості та міра доступності соціально-економічних та бюджетних документів на всіх стадіях бюджетного процесу на сайті органу місцевого самоврядування або за запитом публічної інформації.

УЧАСТЬ: оцінює стан та можливість участі громадян у бюджетному процесі, практики проведення консультацій із громадськістю на всіх стадіях бюджетного процесу щодо соціально-економічних та бюджетних документів у різних формах, які гарантують зручний доступ до релевантної та всебічної інформації про результати консультацій із громадянами та про внесок громадян та депутатів місцевих рад.

ДОБРОЧЕСНІСТЬ: оцінює забезпечення права громадян на передбачуваність кроків органів місцевого самоврядування на різних стадіях  бюджетного процесу, належне, своєчасне та завчасне інформування та наявність можливостей для легкого сприяння інформації та її поширення на усіх стадіях прийняття рішень, практику планування та регламентування процедур складання, розгляду, затвердження, виконання та звітування  щодо соціально-економічних та бюджетних документів.

Ці критерії включають в себе 173 (173 бали) індексів оцінювання, які поділені на 5 розділів, що оцінюють процеси, етапи та документи соціально-економічної та бюджетної політики:

  1. Планування та регламентування бюджетного процесу, зручність сприйняття та пошуку інформації про документи та результати бюджетної політики.
  2. Складання, розгляд та затвердження соціально-економічних та бюджетних документів  (блок 1 та блок 2).
  3. Виконання місцевого бюджету в частині закупівель за бюджетні кошти.
  4. Звітування щодо соціально-економічних та бюджетних документів.
  5. Стратегічні документи місцевого розвитку.

Кожен із 173 критеріїв Індексу ПУД оцінювався за бальною шкалою.

1 бал –  найвище значення, забезпечено виконання критерію

0,5 балів –  проміжне, посереднє значення, забезпечено часткове виконання критерію

0 балів –  найнижче значення, не забезпечено виконання критерію

Для рейтингування міст, процесів та етапів соціально-економічної та бюджетної політики використовувалася інтервальна шкала із використанням кроку у 20% задоволення критеріїв індексу ПУД.

0-20% 21-40% 41-60% 61-80% 81-100%

«незадовільний            «мінімальний»             «обмежений»               «суттєвий»                    «високий»

чи/відсутній»

Географія оцінювання: 17 міст України – Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Львів, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Суми, Миколаїв, Івано-Франківськ, Сєверодонецьк, Ковель, Вознесенськ, Ізмаїл, Чугуїв, Здолбунів, Білозерка

За результатами дослідження, м. Дніпро набрав 24,5 бали із 173 можливих, що складає 14,2% від загальної кількості балів і зайняв 16 позицію серед 17 українських міст що свідчить про високий рівень закритості бюджетного процесу на місцевому рівні.

За критерієм УЧАСТІ Дніпро відповідає найнижчому рівню – «відсутності» забезпечення, досягнувши виконання лише 13,8% критеріїв цього розділу. Цей показник ставить Дніпро на останнє, 17 місце рейтингу всіх міст, що взяли участь в дослідженні.

За критерієм ПРОЗОРОСТІ Дніпро отримав тільки 15,6%, що також відповідає найнижчому рівню – «відсутності» забезпечення.

Рівень ДОБРОЧЕСНОСТІ  за результатами дослідження виявився «відсутнім» – 7,1%. Це є найнижчим показником всіх міст, що взяли участь у дослідженні.

Тобто, незважаючи на існуючі законодавчі норми, на сьогодні в м. Дніпро не забезпечено можливостями для реалізації права громадськості на інформацію про бюджет і врахування точки зору громадськості під час прийняття рішень щодо бюджету (пріоритети, розподіл ресурсів тощо), оскільки: здебільшого інформація з питань бюджету, яка розміщується на офіційних веб – сторінках Дніпропетровської  влади має статистичний характер; інформація для оцінки ефективності виконання бюджету є обмеженою; громадськість бере участь у бюджетному процесі недостатньо активно або зовсім відсутня практика участі громадськості у бюджетному процесі.

У своїй доповіді директор ДОГО «Дніпропетровський координаційно – експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Андрєєв, та аналітик центру  Юхно Валерія зазначають, що відкритість місцевого бюджету полягає не в оприлюднення самого тексту рішення про місцевий бюджет, а у відкритості для громадськості процесу планування, виконання та оцінювання місцевого бюджету, можливості надавати свої пропозиції, слідкувати за їх врахуванням, бачити пропозиції депутатів та інших громадян тощо. У цьому контексті «цікавою» є спроба Дніпропетровської міської ради прийняти програму «Відкритий бюджет» вартістю близько 25 млн. грн., яка розрахована на 4 роки. Хоча в Україні діють відповідні законодавчі акти, які чітко вимагають прозорості бюджетного процесу, у м. Дніпро на цьому хотіли дати заробити одному з комунальних підприємств.

Завдяки оцінюванню Індексу ПУД та після отримання результатів дослідження:

  • органи місцевого самоврядування отримають рекомендації щодо покращення зафіксованих показників в рамках критеріїв прозорості, участі та доброчесності, що дасть змогу громадянам оцінювати стан управління публічними фінансами та ресурсами на місцевому рівні.
  • громадяни, депутати місцевих рад та представники бізнесу будуть краще обізнані про стан управління публічними фінансам та ресурсами на місцевому рівні та про існуючі  можливості впливу на зміст соціально-економічної та бюджетної політики.

Наступним кроком стане проведення пікету біля Дніпропетровської міської ради під час якого підготовлені рекомендації будуть передані міському голові та керівникам депутатських фракцій Дніпропетровської міської ради.

Прес-конференція проводилася в рамках ініціативи “Громадянське суспільство та ЗМІ — за прозорі місцеві бюджети!”,  що виконується Одеською обласною організацією “Комітету виборців України”,  Фундації “Відкрите суспільство” та громадським партнерством “За прозорі місцеві бюджети!” за фінансової підтримки Європейського союзу та Посольства Фінляндії в Україні”.

Детальна інформація про партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» та результати дослідження за посиланням: www.probudget.org.ua.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку