У Брюсселі обговорили порятунок кримських політичних бранців

Центр прав людини ZMINA у співпраці з Постійним представництвом Чеської Республіки в ЄС та Місією України до ЄС повели захід “Врятувати кримських політв’язнів під загрозою: свідчення адвокатів та рідних” у Брюсселі 19 жовтня. До події долучилися дипломати різних країн у ЄС, працівники євроінституцій та громадянського суспільства, а також журналісти.

Із вступними словами виступили посол Всеволод Ченцов, голова Місії України до ЄС та Європейського співтовариства з атомної енергетики, Вероніка Міткова, директорка з прав людини МЗС Чеської Республіки, а також Таміла Ташева, постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим.

“Окупація Криму почалася майже 10 років тому. Росія принесла страждання, порушення прав людини і деградацію всіх можливих демократичних стандартів. Вона пригнічує населення півострова, громадянське суспільство й самоврядування“, зазначив посол Всеволод Ченцов.

“Сьогодні ми бачимо зростаючу кількість арештів на території окупованого Криму через активний опір, який чинять українські громадяни російським окупантам. Це партизанські рухи, такі як Жовта Стрічка, Атеш, Зла Мавка та Кримські бойові чайки, а також окремі випадки спротиву, який демонструють наші громадяни, наприклад, співаючи патріотичні українські пісні або зображуючи українську символіку в публічних місцях“, розповіла Таміла Ташева.

Під час експертної дискусії правозахисники й родичі політв’язнів обговорили переслідування, що відбуваються на півострові, історії бранців Кремля, які страждають від ненадання меддопомоги за ґратами, правові аспекти і способи притягнення винних до відповідальності, а також механізми і потенційні точки впливу для вирішення проблеми.

“Аналізуючи кейси, ми бачимо, що етапування політвʼязнів та систематичне ненадання медичної допомоги є продовженням політичного переслідування незаконно засуджених громадян України окупаційною владою, – наголосила Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів ZMINA. – Окупаційний режим у Криму незаконно утримує 186 політичних в’язнів, 45 із них мають хронічні проблеми зі здоров’ям, 21 потребують невідкладної медичної допомоги“.

Близькі кримських бранців Кремля також взяли участь у зустрічі, розповіли про стан рідних та закликали їх врятувати. Катерина Єсипенко, дружина політв’язня, журналіста Владислава Єсипенка, розповіла про тортури, яких зазнав її чоловік. Із відеозверненням до дипломатів виступив Броніслав Данилович, батько політув’язненої Ірини Данилович, яка втратила слух у лівому вусі через жахливі умови утримання й ненадання медичної допомоги. Левіза Джелял, дружина політв’язня Нарімана Джеляла, якому не тільки відмовляють у наданні меддопомоги, а й етапували за тисячі кілометрів від рідного Криму до Красноярського краю РФ, – виступила онлайн.

“Перебування в незаконному ув’язненні – не тільки загроза їхньому здоров’ю, але й життю“, – підкреслила Левіза Джелял.

Директор Брюссельського офісу Всесвітньої організації проти тортур (OMCT) Мігель Мартін Зумалакаррегі розповів, що згідно з міжнародним правом, ненадання медичної допомоги – це одна із форм катування й нелюдського поводження, тож усі причетні до цього повинні бути притягнуті до відповідальності.

Крім цього, учасники дискусії зазначили, що необхідно вводити санкції за порушення прав бранців Кремля, а також ставати голосом політв’язнів і ділитися їхніми історіями. Зокрема, директорка з прав людини МЗС Чеської Республіки Вероніка Міткова розповіла, що Міністерство збирається приєднатися до інформаційної кампанії #SavePoliticalPriosners, щоб поширити інформацію про ненадання меддопомоги політичним в’язням.

Вікторія Нестеренко зі ZMINA підкреслила важливість створення механізму звільнення бранців. За її словами, кількість політвʼязнів в окупованому Криму постійно зростає, але ні обмінів, ні звільнення вже давно не відбувалося. Деякі бранці перебувають у критичних умовах, багато з них етаповані на територію РФ далеко від дому. Лише за останні два місяці окупаційна влада депортувала до Росії пʼятьох громадян України, серед яких Амет Сулейманов, Наріман Джелял та Ірина Данилович. Таким чином РФ ускладнює доступ до бранців для їхніх родин та адвокатів, особливо якщо в’язні мають проблеми зі здоровʼям.

“Необхідний новий механізм, систематичні та виважені кроки з боку міжнародної спільноти, органів влади та правозахисних організацій: міжнародна адвокація, залучення держав-посередників для домовленостей щодо проведення звільнення, підтримка родин та особливо накладання санкцій на посадових осіб, які безпосередньо є причетними до переслідування політвʼязнів в окупованому Крим“, – додала Вікторія Нестеренко.

“Вірю, що Крим обов’язково буде деокупований, а всі політв’язні звільнені з російського полону, а такі події як Парламентський саміт допоможуть прискорити цей процес та сприяти більш успішній реінтеграції півострова“, сказала постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

“Найближчими днями Україна й Чеська Республіка проведуть Другий парламентський саміт Кримської платформи у Празі. Ми твердо віримо, що саміт сприятиме єдності міжнародної спільноти у захисті міжнародного права, а також встановленню всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні й безпеки в усьому світі“, – підсумував посол Всеволод Ченцов.

Довідково: Другий парламентський саміт Міжнародної кримської платформи відбудеться 24 жовтня у столиці Чехії Празі. Його мета – обʼєднання та координація національних і міжнародних зусиль у питаннях деокупації Кримського півострова, підтримки відновлення територіальної цілісності України, шляху України до ЄС і НАТО, а також реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського. Майже 70 іноземних делегацій візьмуть участь у саміті.

Чільне фото: ZMINA 

Джерело: ZMINA. Центр прав людини.