Цікаві ідеї для сільського розвитку локалізовані на основі вивчення відкритих джерел ООН, ЄС, досліджень та науково-популярних публікацій

Україна, одна з небагатьох європейських країн, де сільське господарство є найбільшим сектором економіки, а в сільських територіях проживає понад 30% українського населення. Демографічна криза, яка ...

Додано:
powerreform

Цікаві ідеї
Цікаві ідеї для сільського розвитку локалізовані на основі вивчення відкритих джерел ООН, ЄС, досліджень та науково-популярних публікацій

Україна, одна з небагатьох європейських країн, де сільське господарство є найбільшим сектором економіки, а в сільських територіях проживає понад 30% українського населення. Демографічна криза, яка шириться Україною, найбільше вразила сільські території. Там ключовою причиною такої кризи стала не готовність сільських жителів до самостійного господарювання/фермерства під власні ризики, фактична монополізація сільського господарства великими агрохолдингами і переорієнтація с/г виробництва на тотальне зернове виробництво.

Не зважаючи на той факт, що с/г виробництво складає понад 10% ВВП держави, Україна не може досі самостійно забезпечити власне населення широким асортиментом сільськогосподарської продукції, зокрема молока, ягід, риби, м’яса, різних овочів та фруктів.

Зупинення деградації та розвиток сільських територій є нагальним завданням для держави та територіальних громад. Тут варто зрозуміти, що старі інструменти, на які часто досі сподіваються і управлінці, і селяни, уже не зможуть покращити ситуацію. Потрібні комплексні інтегровані проекти сільського розвитку, причому для різних сільських територій вони можуть суттєво відрізнятись. Аби спробувати підготувати такі проекти, варто поглянути на світові тренди та досвід у цій сфері, який з’явився за останні 10 років. Це досвід, базований на концепціях сталого розвитку, екосистем, інклюзивності та збереженні довкілля.

Зростання продуктивності с/г земель для традиційних масових культур – пшениця, кукурудза, рапс… на основі нових технологій інтенсивного землеробства веде, з одного боку, до зростання доходів від зернового господарства, а з іншого – до деградації екосистем та вимиває населення з сільських територій, не забезпечує міське населення здоровою їжею.

Глобальна торгівля великими обсягами продовольства знижує можливості дрібнооптової торгівлі, веде до створення величезних логістичних вузлів, під які виводиться досить багато земель.

В цих нових, досить несприятливих умовах почали виокремлюватись нові тренди, які варто використати і для України:

  • Можливість озеленення раніше деградованих земель, менш придатних до інтенсивного землеробства земель – горбів, схилів та створення там природніх екосистем, що покращують температурні процеси та відновлюють пошкоджені раніше дикі популяції рослин та тварин.
  • Створення лісо садів на виснажених чи опустелених територіях, які відновлюють продуктивність цих територій і забезпечують дрібнотоварне виробництво ексклюзивних продуктів.
  • Переорієнтування малих фермерів на виробництво нових культур, потрібних для урізноманітнення харчування людини, які не можуть вироблятись великими обсягами.
  • Створення мереж дрібнооптового постачання свіжої охолодженої продукції до кінцевого споживача, оминаючи великі склади та логістичні центри.
  • Створення зон виробництва свіжих продуктів у безпосередній близькості до міст на основі нових технологій вирощування – вертикальні ферми, гідропоніка, аеропоніка.
  • Формування органічних ферм для «психологічного розвантаження та оздоровлення» міських жителів, де вони можуть жити на фермі і харчуватись свіжими органічними продуктами кілька днів, проходити програми харчових оздоровлень.
  • Вирощування та первинна переробка лікарських та косметичних рослин, створення на їх основі наборів для власного приготування корисних для здоров’я та догляду за тілом продуктів.

З точки зору облаштування життя людей у сільських територіях викликає інтерес будівництво на місці раніше покинутих сіл, поселень нового типу, де максимально використовуються пасивні технології для будинку, де енергія для споживання домогосподарствами у своїй більшості виробляється за рахунок відновлюваних джерел у безпосередній близькості. Такі поселення орієнтуються переважно на продукування ексклюзивної с/г продукції або є реальними лабораторіями формування еко-економіки для еко-цивілізації майбутнього.

Такі поселення мають орієнтуватись передусім на людей інноваційних, в основному це міські жителі, творчі люди, які прагнуть нової самореалізації.

В США у законодавстві в сфері регіонального розвитку є таке жорстоке поняття «території, що втратили здатність до самовідтворення». Це якраз про ті території, де відбувається занепад місцевої економіки, а відтак стрімко скорочується кількість працездатного населення, що в свою чергу не дає можливості з’явитись там бізнесам, які б могли відновити економічну спроможність. Такі території досить швидко перетворюються у майже пустелі, а жителі з цих територій поповнюють міські нетрі великих міст. Аби не допустити такого розвитку подій, США застосовує різноманітні інструменти для зупинення цих руйнівних процесів. Тому там зберігається система поліцентричного розселення у серединних штатах. Натомість в Бразилії ситуація зовсім інша, більшість території стала майже не заселеною, натомість великі міста потерпають від нетрів та бідності їх жителів.

Україні варто знати про різний досвід країн щодо своїх сільських територій і спробувати, уже на основі нових трендів, про які мова йшла вище, запропонувати сільським територіям нове дихання. Тим паче, що українська децентралізація створює для цього додаткові можливості.

Анатолій Ткачук

Більше новин та публікацій на сайті Інституту громадянського суспільства


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Стартує проєкт із захисту майнових прав людей поважного віку

У Тернополі запрацював Центр розвитку громадської активності

Знижено ціну на ліки проти туберкульозу

Відбулася робоча зустріч представників підписантів Меморандуму про взаємодію надавачів правової допомоги в Україні

40 українців виграли стипендії Програми ЄС Erasmus+ на навчання в магістратурі в університетах Європи

Відбулася віртуальну дискусія про попередні результати дослідження щодо навчальних потреб жінок