Ставлення українців  до переселенців не змінилось за два роки з початку кризи

Київ, 9 червня 2016 року. За два роки з початку конфлікту в Україні ставлення переважної більшості  (83%) населення до вимушених переселенців залишилось незмінним. Такі  результати всеукраїнського ...

??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
Ставлення українців  до переселенців не змінилось за два роки з початку кризи

Київ, 9 червня 2016 року. За два роки з початку конфлікту в Україні ставлення переважної більшості  (83%) населення до вимушених переселенців залишилось незмінним. Такі  результати всеукраїнського опитування були представлені у Києві під час спільної презентації Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Соціологічне  дослідження, яке здійснив Київський міжнародний інститут соціології, показало, що майже всі опитані ставляться до вимушених переселенців з Донбасу та Криму позитивно (43% по Україні і 58% в місцях найбільшої концентрації переселенців) або нейтрально (47% і 34%).

«Минуло вже 2 роки з початку подій на сході України та анексії Кримського півострову. Ці події стали передумовою виникненню багатьох проблем, від яких Україна досі оговтується. Зокрема це стосується інтеграції внутрішньо переміщених осіб, перш за все – проблема приймаючих громад. Соціальна та економічна інфраструктура деяких приймаючих громад ледве витримує перенавантаження, що в свою чергу породжує конфлікт між місцевим населенням та внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Проте за два роки, як показує соціологічне дослідження, громадська думка в більшості випадків позитивна або нейтральна. У зв’язку з цим, одним із завдань новоствореного Міністерства є сприяння підвищенню спроможності громад реагувати на виклики, пов’язані з внутрішнім переміщенням», – наголошує Вадим Черниш, Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

04

Українці схильні сприймати переселенців як громадян, що мають рівні права з іншими, та які стали заручниками ситуації і потребують підтримки (89% по Україні, 96% в місцях найбільшої концентрації).  Учасники дослідження  не вважають переселенців  винними за ситуацію, в якій опинились (77% та 85% відповідно). Поряд з тим,  на думку опитаних,  такі громадянські  обов’язки, як військовий, переселенці також мусять нести нарівні з усіма (80% та 75% відповідно).

«Ми раді бачити, що ставлення приймаючих громад залишається позитивним. Адже в Україні волонтери та громадянське суспільство відіграють ключову роль у наданні допомоги переселенцям, зокрема найбільш вразливим із них», – підкреслює Пабло Матеу, Голова Представництва Агентства ООН у справах біженців в Україні.

Засоби масової інформації є основним джерелом інформації про переселенців, адже тільки кожен п‘ятий серед мешканців України спілкувався з вимушеними переселенцями безпосередньо. На основі інформації зі ЗМІ формують своє ставлення до ВПО 65% респондентів по всій Україні та 63% у місцях концентрації.

05

Присутність переселенців вплинула на повсякденне життя 30% приймаючих громад. Це стосується насамперед міст найбільшої концентрації ВПО. Кожен четвертий опитаний чув про існування конкуренції між приймаючою громадою та переселенцями у своєму місті за роботу, житло, місця у школах та дитсадках, час прийому в державних закладах та інші ресурси, але на власному досвіді таку конкуренцію довелось відчути лише незначній кількості опитаних.

Дослідження також окреслило негативні тенденції у ставленні до переселенців у столиці та на західній Україні. За даними опитування, присутність переселенців помітніша в Києві, де близько третини постійних мешканців відчула їхню появу. Мешканці Києва значно частіше, аніж деінде, оцінюють присутність ВПО з негативного боку. Зокрема, 39% киян вказують на погіршення криміногенної ситуації, тоді як в інших регіонах цей показник не перевищує 16%. На посилення соціальної напруженості у спільноті вказує 21% киян, що є вдвічі більшим показником, аніж деінде.

Мешканці західної України, особливо за межами обласних центрів, більше підтримують негативні стереотипи щодо ВПО. Вони, зокрема, наголошують на проросійських політичних поглядах, небажанні переселенців працювати нарівні з усіма, агресивному ставленні до місцевих, зверхності, бажанні бути в особливому статусі через свої життєві обставини. Також жителі на заході більше схильні звинувачувати ВПО у тому становищі, в якому вони опинились. Разом з тим, саме в цьому регіоні постійне населення найменше контактує з переселенцями (50% не спілкувались з ними і не знають про їх присутність у своєму населеному пункті), а відтак, має менше змоги скласти враження про ВПО з особистого досвіду.

06

«Будучи Головою Луганської військово-цивільної адміністрації, я мріяв про те, щоб отримати результати соціологічних досліджень, які відображатимуть реальний стан речей, зокрема щодо ситуації внутрішньо переміщених осіб. Я дуже задоволений тим, що цей процес розпочався і маю надію, що це лише перший крок», – зазначив Григорій Тука, Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

***

Станом на травень 2016 року, Міністерство соціальної політики України зареєструвало понад 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

У лютому-березні 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) здійснив опитування громадської думки щодо ставлення до переселенців. Основним завданням цього дослідження було з’ясувати загальне ставлення постійного населення до ВПО, оцінити поширеність стереотипів та упереджень щодо останніх, описати сприйняття постійним населенням впливу ВПО на життя їхніх міст, чи існують між цими двома групами точки напруги та непорозуміння. Наявна у відкритому доступі інформація є суперечливою. В одних випадках місцеві жителі заявляють про нейтрально-доброзичливе відношення до ВПО, співчуття та розуміння непростого становища, в якому вони опинились, декларують готовність допомагати. З іншого боку, зібрано багато свідчень щодо окремих випадків дискримінації, упереджень, що зазнають ВПО, негативних стереотипів щодо них, та існування прихованих та потенційних соціальних конфліктів.

Як зазначили замовники дослідження, отримані результати ляжуть в основу майбутніх програм та заходів, спрямованих на підвищення толерантності та сприяння мирному співіснуванню у приймаючих громадах.

Повний звіт та інфографіку з результати дослідження можна завантажити на сайті Агентства www.unhcr.org.ua

Для отримання друкованої копії звіту звертайтеся за емейлом: [email protected]

ДжерелоАгентство ООН у справах біженців


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Поліцейські, освітяни і ОГС обговорили результати спільної трирічної роботи за підтримки ЄС над створенням безпечного цифрового середовища для дітей

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями