Соціальна анімація – шлях до розвитку громад

Здійснення позитивних змін у громаді потребує дієвих інструментів діяльності. Нові знання спонукають до руху, особливо коли усвідомлюєш, що вони здатні покращити життя від маленьких до великих представників громади. Процес здобуття знань можливий через бажання людини до розвитку. Даний аспект є одним з пріоритетних для Інституту соціокультурного менеджменту, оскільки вбачає, що розвиток громад можливий через розвиток людини.

Проект «Школа громадської участі – 3» дає можливості особистісного та професійного розвитку громадським активістам, надає корисні інструменти роботи у громаді, що засновані на результатних історіях успіху розвитку громад.

З 5 по 7 квітня 2016 року в м. Кіровоград відбувся тренінг «Анімація громадської діяльності» для другої групи учасників проекту «Школа громадської участі – 3», що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту за  фінансової підтримки Фонду ім.. Ч.С.Мотта. Тренінг був проведений директором Інституту соціокультурного менеджменту – Левом Абрамовим.  Учасниками тренінгу стали 19 громадських активістів з 10 областей України (Донецька, Сумська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська,  Чернівецька, Полтавська, Київська області). Тривалість тренінгу складала три дні, де за даний період учасники змогли отримати корисні знання з питань розвитку громад та створення Центрів місцевої активності на базі закладів культури.

Обґрунтовуючи сутність основної роботи, варто зосередити увагу на тематиці  тренінгу. Анімація громадської діяльності є технологією роботи громадського активіста з громадою. Оволодівши даною технологією, громадський активіст спроможний зробити процес розвитку громади більш продуктивним, зокрема, надати технічну, організаційну, фінансову підтримку і поділитися тими знаннями, вміннями і навичками, яких бракує громаді.

На тренінгу учасники розглянули сутність понять «анімація» та «соціальна анімація», познайомилися з особливостями роботи соціального аніматора в громаді, де визначили властиві йому навички професійної діяльності. Впровадження технології соціальної анімації у громаді потребує створення платформи, де вона буде безпосередньо реалізовуватися. Даною платформою може стати Центр місцевої активності на базі закладу культури як інститут соціальної анімації територіальної громади. Учасникам було представлено історію становлення Центрів місцевої активності (ЦМА), проаналізовано зарубіжний досвід діяльності ЦМА, наведено успішні приклади створення ЦМА в Україні випускниками першої та другої «Шкіл громадської участі».

Відповідно, перш ніж створити Центр місцевої активності, варто визначити чого потребує громада. Тож учасники приступили до мозкового штурму – визначення найактуальніших проблем територіальних громад, де потім прорангували їх за ступенем значущості. На думку учасників, найактуальнішими проблемами громад є – байдужість людей, брак інформації та страх змін. Потім тренер закликав учасників до обговорення шляхів вирішення даних проблем, де у підсумку, учасниками було напрацьовано план стратегії діяльності громадського активіста, щоб покращити життя громад.

Розвиток людини визначається рівнем її соціального капіталу. Тренер підкреслив необхідність збагачення соціального капіталу для громадського активіста та важливість інформаційних каналів у процесі громадської роботи. На тренінгу було розглянуто ознаки та показники вимірювання соціального капіталу. Кожен учасник мав можливість збільшити свій соціальний капітал шляхом самопрезентації, створивши власну візитку на якій було зображено сильні риси та ті, над якими потрібно попрацювати. Таким чином, учасники представляли себе один одному, спілкувалися, пізнавали та взаємодіяли.  Дана методика є доречною на тренінгу у пошуку однодумців та партнерів задля здійснення позитивних змін у громадах.

Також було акцентовано увагу на тому, що комунікативна компетентність має бути професійною властивістю особистості соціального аніматора, оскільки вміння донести інформацію, зрозуміти та підтримати вселяє довіру у співрозмовника. Відповідно, учасники засвоїли основу успішної комунікації, розглянувши її різновиди та стратегії використання.

Тренінгові сесії були насичені активізуючими вправами, що мали за мету підвищити комунікативну компетентність учасників, набуття ними соціального капіталу, розвитку рівня довіри,  створення колективної взаємодії, оволодіння навичками роботи з громадою під впливом провокаційних натисків та несхвальних відгуків з боку громадськості. Теоретичний матеріал було підкріплено його практичним використанням у процесі проведення дискусій та дебатів. Після кожної вправи з учасниками здійснювалася рефлексія після виконання тієї чи іншої вправи, задля того, щоб сприйнятий матеріал був повноцінно зрозумілий та усвідомлений.

На одну з тренінгових сесій завітала Олена Кваша  (випускниця «Школи громадської участі – 1»), яка розповіла учасникам про особливості взаємодії громадського активіста із ЗМІ, поділилася власним досвідом реалізації соціальних медіа проектів та запропонувала учасникам стати героями наступного випуску бюлетеню Інституту соціокультурного менеджменту «НДО-Інформ», де Олена є редактор.

Отже, на тренінгу учасники засвоїли нові інструменти у роботі з громадами, оволоділи особливостями впровадження технології соціальної анімації, створення Центрів місцевої активності на базі закладів культури та набули корисні навички саморозвитку та самовдосконалення себе як громадських лідерів.