«Школа DIY»: як у Чернігові осучаснюють університетський кампус

Внаслідок економічних криз у різні часи та в різних країнах у спадок людству дісталося чимало занедбаних індустріальних гігантів та публічних просторів, що сьогодні нагадують вкриті пилом скелети ...

DSC_100
«Школа DIY»: як у Чернігові осучаснюють університетський кампус

Внаслідок економічних криз у різні часи та в різних країнах у спадок людству дісталося чимало занедбаних індустріальних гігантів та публічних просторів, що сьогодні нагадують вкриті пилом скелети динозаврів.

У свою чергу, це стало основою для появи нового світового тренду — перетворення старих промислових підприємств, будівель та взагалі незадіяних територій на багатофункціональні креативні простори. Поступово такі практики приходять і до українських міст, де для цього є багато перспективних локацій.

Навчальний кампус Національного університету «Чернігівська політехніка» може стати першим простором у Чернігові, де силами молоді за допомогою елементів тактичного урбанізму та вуличного мистецтва буде створено такий сучасний креативний простір або навіть кластер. Зміни стануть можливими завдяки проєкту «Простір DIY», що реалізує громадська організація «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з університетом. 

Тактичний урбанізм, партизанський урбанізм або DIY-урбанізм (від англ. «do it yourself» – «зроби власноруч») – це альтернативний підхід у сфері міського розвитку: швидкі, дешеві перетворення, що змінюють простір та адаптують його до сучасних викликів і реальних запитів громади. Простота, економність, гнучкість і доступність його принципів стимулюють появу унікальних «низових» ініціатив і змін, що у свою чергу породжують нові ініціативи й зміни.

У червні цього року було оголошено конкурс на участь у проєкті для студентів Чернігова, які навчаються за спеціальністю «Дизайн середовища» й «Архітектура та містобудування», а також міських активістів у сфері урбаністики, дизайну, ландшафтного дизайну, вуличного мистецтва. Було відібрано 20 учасників. На сьогодні вони вже пройшли перший етап проєкту — знайомство та спільне навчання.

П’ять днів «Школи DIY» були дуже насиченими. Учні познайомилися з низкою відомих в українському професійному середовищі урбаністів, архітекторів, митців, а також з чернігівськими громадськими активістами та їхніми ініціативами. Запрошені експерти презентували теми апсайклінгу, світового руху «DIY», методик дослідження публічних просторів, принципів співучасного проєктування. Враховуючи сучасні виклики, заняття школи були присвячені питанням природоорієнтованих рішень у містах, сталих ландшафтів, адаптації громад до кліматичних змін.

«Однією з задач «Школи DIY» було створення міцної команди, — розповідає керівник ГО «Еко Місто Чернігів» Сергій Безбородько, — адже серед учасників ми маємо як студентів-архітекторів та дизайнерів, так і активістів, які цікавляться урбаністикою. Всі вони мають різний досвід, різні інтереси. Але кожен з них може чомусь навчити інших. Тому протягом навчання ми намагалися дати учасникам проєкту нагоду попрацювати у різних формах групової і парної роботи та створити дієву команду».

Згуртованість громади є потужним рушієм до позитивних змін, тож учні школи за допомогою експертів вивчали як саме спільноти можуть трансформувати міста, а також окремі приклади успішного добросусідства в них. 

Окрім теоретичного навчання, учасники проєкту зміцнювали свої навички комунікації, формували команду, розпочали дослідження території, на якій буде безпосередньо втілюватися проєкт, а також вже напрацювали перші концепції майбутнього публічного простору в її межах.

Фестивальна сцена, облаштування зон відпочинку, збільшення площі зелених насаджень, активація транзитних доріжок, майданчик для вигулу собак, бігові та велодоріжки, велопарковки, локації для фудкорту та воркшопів, дитячі майданчики — дуже багато ідей знайшли своє відображення у презентованих схемах. Що важливо, у них було відчутно вплив того нового досвіду, яким ділилися експерти проєкту протягом навчання.

Попереду – масштабне дослідження території кампусу та цільової аудиторії, яка нею користується, екскурсії до Славутича і креативних кластерів Києва, воркшопи з виготовлення арт-об‘єктів та елементів тактичного урбанізму, облаштування території кампусу тощо. 

Тепер, після закінчення першого етапу проєкту, на учасників чекає дуже багато роботи, нових відкриттів і ще більше вражень, якими вони вже активно діляться у дописах на своїх сторінках.

Анастасія Маковецька: «Завдяки проєкту #простірDIY від ГО «Еко Місто Чернігів» я дізнаюся все більше інформації про тактичний урбанізм та оформлення публічних просторів. Тішить, що це не просто корисна і потрібна інформація, а ще й практика».

Олександра Савченко: «Раніше я вважала, що старі речі виглядають жахливо на вулицях міст. Одразу спадали на думку метелики і квіточки з пластикових пляшок. Але ці люди розвіяли мої стереотипи і показали, що можна робити унікальні архітектурні речі. Вони взяли урбаністику і розвернули її під зовсім іншим кутом. Дуже психологічно і нестандартно. Я рада, що можу попрацювати із професіоналами своєї справи і отримати багато уроків для себе. Цей досвід безцінний».

Окремо варто зазначити, що участь у проєкті можуть взяти усі охочі. Адже, по-перше, його команда потребуватиме думок жителів Чернігова щодо візії майбутнього простору. А по-друге, і вони і гості міста зможуть побачити результати проєкту і стати учасниками фестивалю «Простір DIY», що відбудеться у жовтні.

Проєкт «Простір DIY» реалізується ГО «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» за підтримки Українського культурного фонду.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

«Створюй із Суспільним-2022». Питання й відповіді про участь у конкурсі

Тренди майбутнього роботи 2030: в Одесі пройшла національна виставка для молоді Future of Work

Синергія ідей випускників «Школи креативного туризму»

Стартував проєкт за вилучення трансжирів з харчових продуктів, аби запобігти хворобам серця

Кришки на іграшки: в Чернігові стартував новий екологічний проєкт

В громадах півдня Одеської області посилюють соціально-економічний потенціал ромських жінок