Сергій Карелін про Електронні інструменти в територіальних громадах

В Україні за наслідками проведення реформи децентралізації створено 1469 громад. Метою реформи було формування ефективного місцевого самоврядування для забезпечення високого рівня життя членів громади, надання якісних послуг, становлення інститутів народовладдя тощо. 

Що може допомогти територіальним громадам розвиватися і реалізувати мету реформи – про це в інтерв’ю розповідає Сергій Карелін, Координатор компоненту “Е-демократія” програми EGAP.

Наразі процес децентралізації закінчився. Як ви оцінює результати трансформації громад? 

Внаслідок децентралізації в Україні було створено 1469 громад. Водночас з’явилися певні  проблеми з врядуванням, оскільки громади ще не набули інституційної спроможності, а досвіду керування великими громадами майже ні в кого не було. Винятком стали лише ті громади, які розпочали процес децентралізації одними з перших. 

До того ж на питання врядування впливають декілька факторів. По-перше, відстань населених пунктів один від одного та від центрального населеного пункту, де зазвичай знаходиться рада та адміністрація. По-друге, кількість соціальних об’єктів, які є в громадах у працюючому стані. По-третє, що і є найголовнішим, це комунікація між громадою та керівництвом громади, між депутатами та адміністрацією (виконавчою гілкою влади). 

Як громади можуть забезпечити розвиток цифровізації?

 Цифровізація не може розпочатися без закріплення відповідальної особи за цим напрямом. В іншому випадку сталого розвитку в громаді не буде, якщо не буде відповідальної особи та нормативно-правових актів, які дають напрям розвитку в цифровізації. Це може бути концепція чи розвитку або ж частина інших актів, які регулюють стратегічні напрями розвитку громади.

Також потрібно зважувати на  Стратегію регіонального розвитку до 2027 року, де одним з напрямів є цифрова трансформація регіонів. Важливо синхронізувати цілі у державному напрямі та на локальних рівнях.

Щодо інфраструктури: хоча пріоритетом тут є дороги, важливо не забувати про розвиток цифрової інфраструктури. Адже для швидкого управління громадою потрібні швидкі канали комунікації.

Чи робить держава кроки для допомоги територіальним громадам у розвитку інфраструктури?

Так, робить. Держава створила субвенцію на розвиток інтернету в Україні. Наразі закінчилася процедура приймання заявок на подачу на інтернет-субвенцію  і там визначено критерії, при дотриманні яких громади можуть отримати гроші. Наприклад, одними з критеріїв є: відсутність у населених пунктах провайдера; наявність соціальних об’єктів, які не підключені до інтернету. Саме це і є передумовами, щоб цифрові інструменти розвивалися. 

Які інструменти цифровізації уже використовують громади?

Загалом, коли ми говоримо про цифрові інструменти, їх варто розділити на національні та локальні. На національному рівні – це портал та додаток Дія, на яких громадяни в одному місці можуть знайти всі цифрові послуги. Також існує для допомоги гід по цифровим послугам, яким можна скористатися. 

На локальному рівні – це локальні або муніципальні послуги, які не є державними, вони надаються на місцевому рівні. 

Також можна виділити інструменти для розбудови громадської участі, які називаються інструментами електронної демократії.

Водночас говорячи про цифрові інструменти, варто окремо наголошувати на цифровій грамотності членів громади та працівників органів влади. 

Чи якісь інструменти може запропонувати програма EGAP?

Певний час назад було розроблено декілька інструментів програми EGAP (https://egap.in.ua/), які не були пов’язані між собою. Водночас ми пішли за принципом єдиного вікна: якщо людина заходить в одне місце, то вона вже буде орієнтуватися, про всі можливості, надані програмою EGAP і відповідно не потрібно двічі авторизуватися або використовувати щось інше, щоб виконувати свої задачі. Принцип єдиного вікна реалізований на порталі EDEM (https://e-dem.ua/about_us), який об’єднав всі інструменти, які були розроблені.

Також ми почали працювати над ідеєю “супермаркету” для територіальної громади: вони можуть знайти всі необхідні цифрові інструменти для роботи і які вже оплачені, тобто їм не потрібно вкладати кошти громади. Ми орієнтувалися саме на громади невеликі громади. Вони в будь-який момент можуть приєднатися до інструментів EDEM (https://e-dem.ua/about_us).

Можете уточнити, до яких цифрових інструментів територіальні громади можуть підключитися?

Чат-бот https://toolkit.in.ua/. Якщо говорити більш детально про інструменти, то в нас є конструктор сайтів для територіальних громад: кожна громада може швидко створити портал у сучасному дизайні, розроблений у стилі Дії. Також його можна використовувати для комунікації важливих питань, сповіщень, для запису у центр надання адміністративних послуг, доступу до інструментів платформи Е-дем тощо. 

Електронні петиції https://petition.e-dem.ua/. Важливо їх використовувати, оскільки відповідно до законодавств кожен орган місцевого самоврядування повинен мати свій портал петицій (з 2015 року).

Відкрите місто https://opencity.e-dem.ua/. Головна мета – визначення проблеми в місті. Є програма, яка показує, яка проблема знаходиться в місті, і відразу повідомляє про це відповідальний орган, або обслуговуючу організацію. Це економить і час і гроші місцевим громадам, бо їм вже не потрібно перевіряти чи є проблема чи ні, бо в більшості випадків люди надсилають проблеми разом з геоміткою і разом з фотографією проблеми. Такий підхід дозволяє швидко оцінити кому направити задачу для виконання (якій саме обслуговуючій компанії, які працюють в місті). До того ж цей процес також автоматизовано, і якщо у програму заведені обслуговуючі організації, то за ними закріплюється певний перелік питань щодо яких до них можна звернутися. І таким чином людина швидко і просто потрапляє до обслуговуючої організації для опрацювання заявок. 

Громадський бюджет https://budget.e-dem.ua/. Це коли частина бюджету перерозподіляється самими громадянами шляхом подачі проєктів. Проєкт може бути, наприклад: розбудова дитячого майданчика у районі, де жодного майданчика немає, і таким чином ви хочете розв’язувати соціальну проблему, і розумієте, що це покращить рівень життя в громаді. Крім ідеї, також потрібно створити проєктну документацію і потім, після перевірки на можливість реалізації проєкту, потрібно пройти агітацію та голосування. 

Коли люди проголосували за проєкт, починається процес реалізації. Цей інструмент цікавий тим, що люди стають більш обізнані як працює бюджет громади, як приймаються рішення на локальному рівні і також всіма процесами роботи територіальної громади в цілому. Можна сказати, що це найбільш пізнавальний інструмент.

Крім цього спостерігається тенденція, коли автори, після реалізації проєктів, йдуть працювати у владу, і вони як найбільш активні реалізують вже багато інших ідей. 

Шкільний громадський бюджет. Через декілька років, як ми побачили статистику, що найбільше в Україні перемагають саме освітні проєкти. Це відбувається, бо школярі, їх батьки та батьківські групи більш організовані й мобілізовані для голосування для підтримки ідей. Це добре, але з іншої сторони, це зменшує простір для реалізації проєктів, де мобільність груп менша. Наприклад, якщо жителі п’ятиповерхового будинку хочуть побудувати сквер біля свого будинку, то кількість їх голосів не вистачить, якщо школа проголосує за свій освітній проєкт, де навчаються тисяча дітей. Як наслідок проєкти мікрорайонів чи окремих будинків не можуть конкурувати зі шкільними проєктами.

Програма EGAP разом з Радою Європи вирішили створити портал, де саме діти стають авторами проєктів. Це дозволило відокремити дорослий громадський бюджет участі від дитячого та створило умови того, щоб діти навчалися проєктному менеджменту.

Якщо говорити більш детально, то у Шкільному громадському бюджеті, використовується інша  модель, ніж загальноміський громадський бюджет. Тут пропорційно розподіляються гроші між школами, і відповідно, у школах починається конкуренція за реалізацію проєктів, які створюють діти.

Головна відмінність від дорослого громадського бюджету: діти не такі зашорені: у них немає обмежень що вони хочуть реалізовувати та яким чином. Їх ідеї дуже цікаві й вже 48 шкіл з 6 територіальних громад мають понад 150 крутих ідей: від сортування сміття, до створення програми Юного пожежника в школах. Головне, що ці проєкти створені дітьми та є цікаві їм. Якщо дорослим цікаво більше інфраструктури, заміна дверей, вікна, інше обладнання, то діти зацікавлені більше у тому, що вони можуть отримати досвід: погратися в пожежників, принести користь своїй школі. Таким чином вони стають більш впливовими серед своїх однокласників, мають досвід проєктного менеджменту і це дозволяє їм розвиватися.

Крім цього такий розподіл зменшує навантаження на дорослий громадський бюджет та робить можливим реалізацію проєктів з різних бюджетів.

Наступний інструмент – електронні консультації, які містять три складові: консультації, опитування та обговорення нормативно-правових актів.

Електронні консультації https://consult.e-dem.ua/. Органи місцевого самоврядування можуть використовувати цей інструмент будь-коли, але головне, щоб це стосувалося творення політик. Головна ціль – розвиток громад шляхом залучення членів громади до створення місцевих актів, наприклад, планів розвитку, стратегій розвитку, будь-яких інших стратегічних документів або при запровадженні нових правил. Такі локальні політики можна довго обговорювати з громадою, але внаслідок такого діалогу створюється якісніший документ.

Звісно, експерти можуть розробити якісні документи, але не прокомунікувавши його із громадою при його реалізації буде купа проблем. 

Тут не варто їх плутати з обговоренням нормативно-правових актів оскільки при консультації обговорюється загальний механізм поведінки, як от чи потрібна нам створювати правила поводження з домашніми тваринами. Зазвичай це відкриті питання для членів громади, щоб почути їх думку.

Опитування. Цей інструмент – це вищий пілотаж комунікації з громадою, бо у чиновників досить великий досвід прийняття тих чи інших рішень, але трапляються випадки, коли потрібно проконсультуватися з громадою. Наприклад, був випадок, коли місцевий депутат подав петицію про те, що потрібно відремонтувати всі дороги в області. Така петиція набрала потрібну кількість голосів і її потрібно було розглянути. Але тоді постало питання, а як її реалізувати, бо всі дороги не можна відремонтувати через обмеженість фінансів у місцевому бюджеті. Тому в таких ситуаціях варто провести опитування на платформі у формі електронного опитування та визначитися з пріоритетним переліком доріг, які мешканці вважають за необхідне відремонтувати у першу чергу.

Ключове, що допомагає досягнути цей інструмент – визначити пріоритети саме з мешканцям і коли почнеться така комунікація що і як робити, це призведе до іншої моделі державного та муніципального управління та довіри основаної на участі.

Обговорення нормативно-правових актів. Цей інструмент покликаний до залучення громади до створення правил поведінки в громаді через залучення до підготовки нормативного акту.

За допомогою платформи під час обговорення можна розбити документи на статті, які можна окремо коментувати, що полегшує аналіз коментарів. Такий механізм дозволяє підвищити якість проведеної консультації.

Підсумовуючи, можна сказати, що усі інструменти цифрової демократії націлені на те, щоб підвищувати довіру до влади й у влади довіру до громадськості. Таким чином коли розбудовується діалог, завдяки якому вимальовується яскраве майбутнє. 

Коли варто громаді підключати цифрові інструменти?

Територіальні громади можуть підключитися до цифрових інструментів будь-коли. Для цього достатньо зв’язатися з програмою EGAP та прийняти відповідне рішення.

Особливу увагу варто звернути на цифрові інструменти, коли існують наступні фактори:

(1) у місті багато так званого “денного” населення, які вдень працюють в іншому місті (економічно активне населення) протягом робочого графіку. Протягом дня вони перебувають в іншому місті й не можуть взяти участь в офлайн-консультаціях. Таким чином, такі люди виключаються з життя громади, що є неприпустимим. (2) пандемія, яка активно впливає на нашу активність та участь у різних заходах наживо.

(3) заробітчани, люди, які їдуть за кордон також хочуть бути включені в життя рідної громади, щоб не бути відокремленими. За допомогою Е-консультацій їх думка та голос буде врахований.

(4) фактор віддаленості тих населених пунктів громади, які знаходяться на 30 або навіть на 50 км від центра громади. Їхати 50 км, щоб повідомити про проблему на місцевому рівні, неможливо. Телефоном пояснити проблему складно та неефективно. Тоді як за допомогою цифрових інструментів можна просто сфотографувати на свій телефон і відправити фото і опис проблеми. Через те, що смартфонів стає усе більше і покриття інтернету покращується, то використати інструменти електронної демократії все простіше.

Наостанок хочеться розвіяти деякі упередження стосовно сучасних технологій. Дійсно, існує прошарок людей, які ніколи не будуть користуватися інтернетом. Це їх право, але забирати право інших на розвиток громади ми не можемо. Звісно що за технологіями майбутнє, це швидкість, прибутки, розвиток бізнесу та інше. Головне, щоб мета збігалася з цілями, які ви хочете досягнути. Таким чином можна розвивати будь-яку громаду, незалежно від її місця розташування.

Як територіальні громади можуть підключитися до цифрових технологій програми EGAP?

Підключитися до цифрових інструментів дуже легко. Спочатку потрібно підготувати план дій щодо цифрової трансформації, призначити відповідальну особу, визначити з набором електронних інструментів, які ви хочете запровадити, звернутися до програми EGAP (https://egap.in.ua/) і наступними кроками вже починати реалізацію вашого плану. Програма EGAP для цього абсолютно відкрита, і особливо в темі електронних консультацій ми можемо якісно допомагати за допомогою наших експертів. Наприклад, щодо підключення до електронних консультацій можна звернутися до Сидоренко Дар’ї електронною поштою [email protected].