Щодо неприпустимості розпалювання ворожнечі журналістами в соціальних мережах

До Комісії з журналістської етики останнім часом надходять скарги на такі дії журналістів у соціальних мережах, які заявники розцінюють як розпалювання ворожнечі, міжконфесійних та інших конфліктів. ...

Додано:
Liza Kuzmenko

5a4df208721481054995389
Щодо неприпустимості розпалювання ворожнечі журналістами в соціальних мережах

До Комісії з журналістської етики останнім часом надходять скарги на такі дії журналістів у соціальних мережах, які заявники розцінюють як розпалювання ворожнечі, міжконфесійних та інших конфліктів. Зокрема, про це йшлося у скарзі від Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ на відеозапис, розміщений журналісткою Галиною Єреміцею на її сторінці у Фейсбуку.

Оскільки предметом розгляду Комісії є матеріали в медіа, а не публікації на особистих сторінках у соціальних мережах, такі скарги залишаються без розгляду. Разом із тим зростання популярності і впливу соціальних мереж спонукає розглянути проблему журналістської етики і в цій сфері. 

Соціальні мережі є засобом публічної комунікації й охоплюють велику аудиторію. Жодним чином не обмежуючи свободу журналіста на вираження власної думки, Комісія нагадує про неприпустимість публікацій із погрозами або образами, розпалювання ненависті, закликів до розправи, відкритих проявів ворожості на підставі релігійних або інших поглядів.

Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста прямо забороняє дискримінацію через стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. «Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

Комісія рекомендує розмежовувати професійні та особисті сторінки в соціальних мережах, хоча в більшості випадків журналісти не дотримуються такої практики. Журналісти мають усвідомлювати, що аудиторія не може розрізнити, які висловлювання представника медіа відбивають його журналістську позицію, а які є думкою приватної особи. Аудиторія журналіста в соціальних мережах не бачить різниці між професійною поведінкою та особистими уподобаннями журналіста. З точки зору читачів або глядачів ви є журналістом завжди, незалежно від того, перебуваєте на роботі чи відпочиваєте вдома.

Світова практика також свідчить, що налаштування приватності на сторінці не завжди є ефективним інструментом для обмеження публічності висловлювань. Скріни та скопійовані авторські тексти виносяться публічно із закритих груп і приватних бесід та швидко стають відомими широкому загалу. Ваші слова можуть бути неправильно сприйняті і призвести до конфліктів, навіть якщо ви не планували їх говорити публічно.

З огляду на це Комісія з журналістської етики закликає журналістів до відповідальної поведінки та рекомендує дотримуватися українського законодавства і Кодексу етики під час висловлення своєї позиції в соціальних мережах. Зокрема:

  • Не дозволяти розпалювання ненависті, мови ворожнечі, образ, приниження людської гідності. Комісія вважає неприпустимими методи збільшення аудиторії в соціальних мережах шляхом публікації дописів, які розпалюють ненависть до певної групи людей. Журналісти повинні уникати дискримінаційних висловів як у дописах на своїх сторінках, так і в коментарях до інших дописів.
  • Поважати аудиторію на всіх каналах вашої професійної та приватної комунікації. Коли ви позиціонуєте себе як журналіста, будь-які ваші висловлювання пов’язуватимуть із вашою професією та з медіа, з яким ви співпрацюєте. Якщо журналіст висвітлює конфліктну ситуацію і в соціальній мережі висловлює підтримку одній зі сторін конфлікту, це ставить під сумнів його професійну неупередженість та об’єктивність. Також рекомендується уникати на власних сторінках поширення дописів, що розпалюють ворожнечу, оскільки таке поширення аудиторія може сприйняти як позицію журналіста.
  • Усвідомлювати соціальний резонанс. Висловлювання журналіста мають значно більший вплив і довіру, ніж слова приватної особи. Незалежно від вашого бажання, ваша сторінка в соціальній мережі сприймається як комунікаційний майданчик та платформа для поширення ідей. За вашими текстами, аудіо- та візуальним контентом велика аудиторія формує свою картину світу.
  • Посилювати стандарти етики в журналістському середовищі, включно з діяльністю журналістів у соціальних мережах. Комісія вважає за необхідне розпочати широку дискусію з цього приводу і рекомендує редакціям розробляти і впроваджувати правила поведінки журналістів у соціальних мережах. Це можуть бути редакційні правила різного ступеню формальності за зразком стандартів, які діють у відомих західних медіа (Бі-Бі-Сі, Радіо Свобода та ін.) Така формалізація підвищить культуру дискусії в соціальних мережах, зміцнить довіру до журналістів і до медіа загалом.

 

 Підготовлено у рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE

У Києві презентовано напрацювання проекту із залучення жителів до процесів відновлення в громадах

Громади звертаються до держави з закликом переглянути механізм фінансування соціальних послуг для дітей та сімей

Стартувала Школа InConnect CAMP для підприємців та провайдерів профтехосвіти

Безплатний онлайн-курс «Мова меморіалів»

У Львові пройшов всеукраїнський турнір з фінансової грамотності