Рівне: простір, дружній до переміщення

Тривало сорок якесь лютого, докидуючи чергову партію коробок гуманітарки на Харків десь на об’їзній Рівного хлопець із бородою каже водію, який питає «Що там?»: «Зараз там не має часу на розмови та мрії, вдома все чорне або біле, бабахі або окупація, фронт або тил, ворог або Україна».

Десь тоді, у рутині кілька людей із Харкова, що постійно рухалися з заходу на схід із допомогою і зі сходу на захід із евакуацією, потиснули руку Андрію Токарському, керівнику рівненської «Опори», що також відправляла вантажі для цивільного населення, а в приміщенні якої вже функціонував гуманітарний штаб-склад.

Наприкінці літа вони знов зустрінуться в тому штабі. Тут уже всього один стелаж із ліками і півсотні квадратних метрів офісу громадської організації.

«А давай спробуємо використати досвід і потенціал цього простору для тих, хто перемістився в Рівне, для активістів і волонтерів, напевно саме так я тоді сказав», – згадує Артем Коновалов, директор екстрених програм харківської ГО «Центр розвитку громад», розмову з Андрієм.

«Це розв’яже їм руки, створить можливість працювати тут», – такі слова використала Тетяна Баглай, керівниця Громадського інформаційно-аналітичного Центру з Харкова.

Так у Рівному стартував проєкт «Антикризовий хаб для переміщених організацій громадянського суспільства» за підтримки ІСАР Єднання.

«Хаб це не тільки й виключно про фізичне – безпечне та комфортне місця для тих активістів, які перемістилися в приймаючий регіон, поновили або почали свою діяльність через виклики воєнного часу, бойових дій і гуманітарної кризи. Це й про сталість і зростання для таких людей, про їхніх внесок у тисячі ВПО, які зараз мають свій прихисток тут», – каже Артем Коновалов.

Для досягнення ідей підсилення неурядових організацій, волонтерських груп і окремих активістів у хабі провели навчання, що слугувало інституційній сталості, безпеці, ментальному здоров’ю й участі в реформах.

«Варто задуматися про унікальність своєї організації, що відрізняє її від інших. Це допоможе рухатися у правильному саме для вас напрямку. У кожній організації мають бути присутні стратегічний і операційний менеджмент. Якщо взяти на прикладі будь-якого волонтерського штабу, яких у кожному у місті діяло чимало, то стратегічний менеджер – це людина, яка візійно веде комунікацію із великими партнерами, а операційний менеджер – це люди на складі, які фасують, пакують і направляють допомогу», – дає поради під час навчання Хмельник Олена, експерта з регіонального розвитку, проєктна менеджерка для НУО. – «Або ще, як приклад, стратегічний менеджер знає, що очікує на делегацію і має познайомити їх із культурною спадщиною ЮНЕСКО – українським борщем, а операційний менеджер має знати рецепт, де купити продукти і взяти на це гроші, хто їх купить, хто зварить, який буде результат і проконтролює його».

«Задоволена результатом, дружня атмосфера, Я – студентка і до цього часу не стикалася з розробкою таких серйозних проєктів, тобто багато що чула вперше, надіюся мені це пригодиться і знання я використаю на практиці. Час заняття пролетів дуже швидко та з користю, дякую за круті можливості», – пише у анкету зворотного зв’язку одна з учасниць.

«Сама не втрималася і вирішила перевірити свої навички у сфері цифрової безпеки», – згадує SMMниця хабу Мирослава Клічук. Свій похід до «цифри», якої вчив журналіст, голова Незалежної Медіа-Профспілки України, кандидат наук із державного управління Сергій Штурхецький, Мирослава оформила колонкою.

«Слід пам’ятати, що наші думки не є фактами. Вони приходять у нашу голову і саме ми маємо робити вибір слідувати їм, чи ні. Думки як птахи – вони прилітають у нашу голову, але саме від нас залежить, чи дозволимо їм оселитися там і вити гнізда», – такими настановами заряджав на навчанні психолог Сергій Терентьєв. «Найбільша відповідальність кожної людини – подбати про себе. Людині варто робити те, що її наповнює. Особа, яка має ресурс – може ділитися ним з іншими», – додає він.

«Щоб ефективно вести діалог [у громаді] не слід робити припущень, коли слухаєте, а коли говорите – то говоріть від себе як першої особи і будьте готові відповідати за свої слова, намагайтеся зрозуміти, що інші люди мають відмінний від вас життєвий досвід, а тому уникайте слів “усі”, “завжди”. Слухайте людину, аби почути і спробувати зрозуміти. Уточнюйте, якщо не зрозуміли. Говоріть, що маєте сказати. Залишайте час для осмислення та роздумів». – згадує свої поради учасникам навчань Андрій Токарський.

Врешті-решт результат навчань було оформлено посібником, який можна гортати онлайн або прийти й отримати безпосередньо в хабі.

«Люди побачили навколо друзів і партнерів, це стало базою для “імпакту”». – додає Артем Коновалов.

Марина Павлюченко з Донецька знайшла в хабі тих, хто допоміг їй провести напередодні Нового року кілька подій для дітей із сімей ВПО. Більше ста малих, як вона каже, попросили у Миколая Перемогу. «А мрії, особливо дитячі, мають здійснюватися», – каже Марина, – «Такі теплі заходи завжди об’єднують людей. І це так цінно – бачити посмішки дітей. У них має бути щасливе дитинство в Україні попри всі обставини і тривоги».

Крім зерен майбутніх активностей у Рівненському регіоні, хаб встиг поменторити ідеєтворення для ВПО в Вінниці. Тамтешнє «Місто змістів» запросило пошукати та попроєктувати рішення міських питань і проблем інтеграції й підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Михайло Балик, один із тренерів хабу, учасник хакатону, який став ментором для трьох проєктів: «Перший це фактично створення невеличкого центру з наданням гуманітарної допомоги для ВПО з Харкова, які живуть у Вінниці. Другий – “вечорниці”, мета яких сприяти інтеграції ВПО у Вінницьку громаду через проведення різного роду культурних/тематичних заходів. Головна фішка – на ці заходи будуть запрошені як ВПО, так і місцеві жителі. Ну і третій – це створення CRM для благодійних фондів, які видають гуманітарну допомогу».

***

Замість резюме наведемо слова Тетяни з Харкова: «Особисто мені хаб як фізичне місце допоміг краще зорієнтуватись на місці. Це була можливість вирватись із шумного дому, де проживає багато друзів та родичів, до впорядкованого і спокійного місця – хабу. Мати повноцінне робоче місце – дуже вагомо».

Ми переконані, що хаби – це «треті місця» для НУО і ВПО, це усталення діяльності і наближення Перемоги.

Проєкт «Антикризовий хаб для переміщених організацій громадянського суспільства» здійснювався громадської організацією «Центр розвитку громад» (Харків) спільно з Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа „ОПОРА“» у рамках проєкту «Створення антикризових ХАБів для ОГС», що впроваджується ІСАР Єднання.

#IsarEdnannia #АнтикризовіХаби