Ресторани-курилки потрібно штрафувати. Це вимога закону

У 2016 році Держпродспоживслужба за підсумками перевірок застосувала штрафних санкцій на загальну суму 476 тис. грн  за порушення вимог законодавства про шкідливість тютюнокуріння. Про це повідомила т.в.о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко під час прес-конференції 10 березня в УНІАНі.

За минулий рік контролюючий орган перевірив 153 суб’єкти господарювання, щоб перевірити виконання антитютюнового законодавства. Порушення встановили у 32,7% перевірок.

«В Україні не курити сигарети у кафе, барах та ресторанах стало вже загально прийнятим явищем. Законодавство про заборону куріння у закладах ресторанного господарства виконується на досить високому рівні. Проте через дію мораторію на перевірки бізнесу, рівень виконання антитютюнових норм дещо знизився: із 91% (у 2013 р.) до 84% (у 2015 р.). Найбільша кількість порушень стосується саме куріння кальянів», – розповіла Оксана Тотовицька медіа-координатор Українського центру контролю над тютюном ГО «Життя».

Наразі здійснення перевірок ресторанів у відповідь на скарги споживачів стоїть під загрозою. Оскільки із 1 січня 2017 р. Держпродспоживслужба зобов’язана отримувати дозвіл на подібні перевірки від Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

У березні громадяни, які скаржились за заклади через кальянний чи тютюновий дим, почали отримувати відмови у здійсненні перевірки. Мінекономрозвитку аргументували відмову відсутністю повноважень у Держпродспоживслужби здійснювати такі перевірки.

«Це абсурдна ситуація, що Держпродспоживслужбі відмовляють у здійсненні перевірок виконання антитютюнового законодавства. Цей орган має спеціальний відділ контролю за дотриманням антитютюнового законодавства. До того ж у попередні роки це відомство успішно здійснювало перевірки. Звертаємось до Мінекономрозвитку із проханням переглянути їхнє рішення та відновити механізм захисту споживачів від шкідливого впливу тютюнового диму», – додала Оксана Тотовицька.

Експерти у сфері захисту прав споживачів під час прес-конференції наголосили на тому, що захист бізнесу має відбуватись у жодному разі не за рахунок обмеження прав споживачів. Дія мораторію не дала поштовх для розвитку бізнесу. Недобросовісні підприємці почали зловживати відсутністю державного контролю й знижувати якість надаваних послуг. Така недобросовісна конкуренція шкідлива не лише для споживачів, але й для нормального функціонування та розвитку ринкової економіки в державі.