Реформа освіти та формування громадянської компетентності: відбулась дискусія в Ізюмі

10 квітня в Ізюмі в Ізюмському регіональному центрі професійної освіти відбулась дискусія на тему «Реформа освіти та формування громадянської компетентності», проведена Аналітичним центром ...

Додано:
OD

4
Реформа освіти та формування громадянської компетентності: відбулась дискусія в Ізюмі

10 квітня в Ізюмі в Ізюмському регіональному центрі професійної освіти відбулась дискусія на тему «Реформа освіти та формування громадянської компетентності», проведена Аналітичним центром «Обсерваторія демократії» за фінансової підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED) та Уряду Канади. У заході з обговорення особливостей процесу реформування системи освіти та формування громадянської компетентності як однієї з ключових задач впровадження реформи взяли участь експерти, викладачі, методисти, представники громадських об’єднань, органів державної влади та місцевого самоврядування.

У вступному слові учасників дискусії привітав Олександр Соловей, заступник директора з навчально-виробничої роботи ДНЗ «Ізюмський регіональний центр професійної освіти», розповівши про освітні і професійні можливості, які пропонує заклад, та особливості його навчальної роботи.

У ході дискусії експерти Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Світлана Топалова і Віталій Носачов презентували результати аналізу впровадження освітньої реформи на рівнях Харківської області та Ізюмського району.

Закон України «Про освіту»: інструменти і можливості для формування громадянина?

Доповідь Світлани Топалової була присвячена інструментам та можливостям для формування громадянської компетентності, передбачених новим Законом України «Про освіту». За її словами, цей Закон має запустити системну реформу освіти. Тим не менш, наразі ідеологи освітньої реформи, експерти переважно акцентують увагу на очікуваних позитивах від реалізації Концепції «Нової української школи», яка передбачена Законом для майбутніх першокласників, залишаючи поза увагою перспективи для дітей, які вже навчаються.

Саме тому, підкреслила Світлана Топалова, важливо розібратися, які можливості дає діючий закон для змін у навчальному процесі та в житті навчального закладу вже зараз, які пропонує шляхи формування громадянської компетенції серед сьогоднішніх учнів, які існують можливі шляхи прискорення впровадження освітньої реформи.

Експерт розповіла, що Законом України «Про освіту» передбачено впровадження компетентнісного підходу, який включає не лише процес отримання необхідних теоретичних знань, але і оволодіння важливими для сучасного життя практичними навичками. Тому особливого значення для ефективного процесу впровадження освітньої реформи набуває потреба формування відповідного середовища для практичного застосування отриманих навичок.

У зв’язку з цим, зауважила Світлана Топалова постає проблема становлення інституту учнівського самоврядування в якості практичного інструменту, який має надати учням можливість застосувати навички громадської компетенції, відчути практичну користь громадської освіти «у дії». За словами експерта, Закон України «Про освіту» надає можливість для кожної установи розробити власну модель самоврядування, що, звичайно, є також позитивним моментом. Проте, додала вона, головна проблема полягає у тому, що зараз серед учнів, батьків і вчителів відсутнє навіть розуміння справжніх функцій і призначення інституту самоврядування. Звичні уявлення про самоврядування обмежуються виконавчими функціями – «виконати доручення або вказівки вчителів/адміністрації».

Підводячи підсумки доповіді, експерт зазначила, що у існуючому стані українські освітні заклади не виконують місії формування громадянської компетентності, виховання обізнаного громадянина, виборця тощо. Тому інструменти і можливості, передбачені Законом України «Про освіту», лише намічають певні початкові кроки для «виправлення» цієї ситуації.

Освітня реформа на Харківщині: у лідерах – напрямок інклюзивної освіти

Аналізуючи процес реформування системи освіти Харківської області, Світлана Топалова у першу чергу виділила експеримент навчання першокласників за методикою LEGO, який у 2017/18 навчальному році був розпочатий Міністерством освіти і науки України у 100-та українських школах. На Харківщині до експерименту навчання дітей по програмі Нової української школи долучилися 4 шкільні навчальні заклади, де учні навчатимуться відповідно до педагогічної системи, яка використовує моделі реального світу і водночас створює предметно-ігрове середовище для навчання і розвитку дитини.

За словами експерта, Харківська область досить активно підключилася до розвитку інклюзивної шкільної освіти. На думку Світлани Топалової, у питанні забезпечення умов для повномасштабного впровадження освітньої реформи саме в цій сфері спострігається найбільший прогрес. Робота по створенню умов для навчання дітей з обмеженими можливостями здійснюється у двох напрямках: проведення реконструкції у діючих школах і будівництво нових шкіл з урахуванням умов, необхідних для організації інклюзивного навчального простору.

Найслабшим місцем впровадження освітньої реформи, резюмувала експерт, традиційно залишається сфера учнівського самоврядування. Результати дослідження сайтів 30-ти шкіл Харкова і районних центрів області, сайтів ліцеїв та гімназій Шевченківського району Харкова свідчать про слабкість і неефективність існуючих органів учнівського самоврядування, додала вона. У більшості випадків на сайтах у розділі «учнівське самоврядування» присутні лише схеми, які ілюструють структуру органів самоврядування, фотографії і перелік проектів, у яких беруть участь «органи учнівського самоврядування», а не плани їхньої роботи і звіти про роботу за минулі навчальні роки.

Система освіти Ізюмщини: стан і можливості для розвитку

Віталій Носачов презентував основні висновки дослідження сучасного стану системи освіти Ізюмщини. Для з’ясування основних напрямків діяльності шкіл по впровадженню освітньої реформи, пояснив він, була проаналізована інформація на сайтах всіх загальноосвітніх навчальних закладів Ізюмського району (усього 16 навчальних закладів).

Мета дослідження, за словами Віталія Носачова, полягала у тому, щоб прослідити зміни у сфері формування громадянської компетентності учнів. Також був проведений моніторинг виконання статті 30 Закону України «Про освіту», пункт 3 якої передбачає необхідність оприлюднення на веб-сайтах кошторису і фінансового звіту про надходження та використання всіх отриманих коштів.

2

Хоча демократія згідно з європейськими принципами має починатись зі школи, як підкреслив Віталій Носачов, результати аналізу продемонстрували наступні тенденції:

  • суто формальний підхід навчальних закладів до питання інформування громадськості про свою діяльність (наприклад, лише 2 з досліджуваних сайтів шкіл містять інформацію про самоврядування і надають фінансові звіти);
  • перелік шкільних предметів не змінився у бік доповнення громадянознавчими дисциплінами, представлені плани виховної роботи фактично не відображають громадянську і правову тематику;
  • навчальні заклади не мають системи дієвих органів самоврядування, відповідно до опублікованої інформації можна зробити висновок про те, що робота по розробці моделі шкільного самоврядування ще не розпочалася.

Реалії громадянської освіти в Україні: консерватизм і відсутність «рушійної сили»

Коментуючи тези експертів, заступник голови Ізюмської районної державної адміністрації Василь Лесик, висловив власне бачення проблеми. На його думку, стверджувати, що українські навчальні заклади не містять методик громадського виховання і освіти – не зовсім доречно, усе це розроблено і прописано. У цій ситуації, наголосив Василь Лесик варто зважати, що освіта – це найбільш консервативна система і саме даний фактор ускладнює шлях її реформування.

І цією тезою погодився Дмитро Стукаленко, депутат Ізюмської міської ради, підкресливши, що особливо школи – не лише консервативні, але і залежні від адміністрації. Також, на його думку, коли ми порівнюємо українські реалії з європейським досвідом, варто зважати, що у західних країнах діє принцип «людина поважає право і право поважає людину». Окрім цього, важливою проблемою він виділив відсутність «рушійної сили», яка би активно просувала зміни в освітній системі. Навіть батьківські ради, зауважив він – це дорадчий орган, який не має фінансової відповідальності.

За словами Олексія Поляха, депутата Харківської обласної ради, держава в цілому не має загального бачення кінцевих цілей освіти. Це, на його думку, призводить до інтелектуальної міграції українців за кордон.

3Олександр Соловей, заступник директора з навчально-виробничої роботи Державного навчального закладу «Ізюмський регіональний центр професійної освіти» прокоментував тезу експертів щодо відсутності достатнього обсягу громадянської і правової тематики у навчальних планах, планах з виховної роботи шкіл. За його словами, тут постає ще одна не менш важлива проблема, а саме – ефективне використання тих годин, які вже відведені на цю роботу. Олександр Соловей зауважив, що зараз є навіть резерв годин, але немає можливостей витратити їх з користю (можна було би впровадити «школу лідера», «школу громадської активності» тощо).

Викладач ДНЗ «Ізюмський регіональний центр професійної освіти» Наталія Володіна також додала, що окрему увагу варто приділяти і позашкільній освіті, оскільки зараз молодь не має альтернатив для корисного проведення дозвілля.

Погоджуючись із зауваженнями і коментарями, у цьому контексті Світлана Топалова зазначила, що важливий аспект цієї проблеми – діти не бачать зв’язку між тим, що вони вивчають, не розуміють, навіщо це їм потрібно. Саме тому виховна робота має бути спрямована на пояснення не лише основних принципів, а і переваг громадянської освіти.

Дискусія проведена у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED) та Уряду Канади

eedcanada


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

В Хоролі мобільна альтанка допомагає поєднувати новітні технології і екологію

Чи потрібна Україні Нова Конституція?

Чому бюджет Миколаєва щорічно не отримує від 5 до 15 млн. грн?

Як у Кобеляцькому районі поліція співпрацює з «шерифами»

Інструменти прямої демократії та як ними користуватися дізнаються мешканці Устилузької ОТГ

Бюджети участі запроваджують у громадах Чернігівщини