Прямої загрози безвізовому режиму немає

У короткостроковій перспективі немає прямих загроз функціонуванню безвізового режиму, однак існують фактори ризику, яким потрібно запобігати вже зараз.

Про це свідчать кількісні і якісні дані, проаналізовані ГО «Європа без бар’єрів» у дослідженні першого року роботи безвізу.

Так, за підсумками 2017 року зросла порівняно з 2018-м кількість відмов громадянам України у в’їзді – на 34%. Також зросла кількість виявлених на території ЄС неврегульованих мігрантів з України на 12%. Водночас кількість прохачів притулку зменшилася у 2017 році на 18%. Україна продовжує ефективну співпрацю з ЄС у сфері реадмісії. Українська влада не чинить дій, спрямованих на відкат реформ, ухвалених на шляху до безвізу. Таким чином, підстав для застосування механізму призупинення немає.

Водночас такі показники вкупі з аналізом досвіду інших країн, які отримали безвіз з ЄС раніше (Молдова, Сербія) свідчать про можливі ризики у майбутньому.

Зокрема, після масового отримання біометричних паспортів і закінчення терміну дії виданих раніше мультивіз у найближчі два роки можливе різке зростання кількості мандрівників, які користуватимуться безвізовим режимом, і відповідно, зростання кількості відмов на кордоні у разі недостатньої поінформованості громадян України. Іншим  фактором ризику є  імовірність зростання неврегульованого перебування на території ЄС (перевищення дозволеного  терміну перебування).

Постійно діючим фактором ризику є військовий конфлікт з Росією.

Що стосується реформ, варто враховувати, що хоча Україна ухвалила все необхідне законодавство, рівень імплементації таких норм може бути недостатнім, особливо на регіональному рівні, і тому імплементація реформ вимагає особливої уваги.

У зв’язку з цим «Європа без бар’єрів» рекомендує українській владі і ЄС активно продовжувати роботу з інформування громадян України про правила користування безвізовим режимом, та проводити незалежний моніторинг імплементації ухвалених на шляху до безвізу реформ.

У дослідженні використовувалися дані Eurostat, Frontex, державних органів України, Грузії та Молдови, власні дослідження «Європи без бар’єрів»

Ознайомитися з презентацією “Річниця безвізу: статистика, тенденції, стратегія” (PDF)

Додатки

Користування безвізовим режимом: Україна, Молдова, Грузія

За даними Прикордонної служби Молдови, станом на квітень 2018 року за чотири роки безвізовим режимом скористалися 1,469 млн осіб.

За даними грузинських органів влади, за рік безвізовим режимом скористалися 192 453  особи (258 663).

За даними ДПСУ, безвізовим режимом за перший рік скористалися 555 тисяч українців, але, як пояснив речник ДПСУ Олег Слободян, це включає тільки громадян з “чистими” біометричними паспортами.

Попит на шенгенські візи

У 2017 році спостерігається поступова переорієнтація громадян України з візових на безвізові короткострокові поїздки. За трохи більше як півроку дії безвізу кількість звернень по короткострокові шенгенські візи впала удвічі. Згідно з даними ЄК, у 2017 році в консульства країн Шенгенської угоди на території України зверталися 720 тисяч разів, що в два рази менше ніж протягом 2016 року  (1 411 950).

Відмови у в’їзді

Рівень відмов є меншим за піввідсотка (0,2%) і складає 37 тисяч осіб.

Основні причини, чому відмовляли українцям, пов’язані з недотриманням правил в’їзду до країн Шенгену і не достатньою поінформованістю. Найбільш поширеною причиною стала відсутність документів, які б підтверджували мету поїздки (16 тисяч осіб). На другому місці була відсутність дійсної візи чи дозволу на проживання (8 тисяч осіб). На третьому – відсутність достатнього фінансового забезпечення (4,3 тисяч). Більше ніж двом тисячам українців відмовили через попередні порушення чи зловживання – щодо них спрацювало попередження Шенгенської інформаційної системи через попередні відмови у в’їзді, депортації тощо. Також більше двох тисяч українців недорозібрались з правилами безвізу і намагались заїхати у Шенгенську зону, хоча в них закінчився термін дозволеного перебування 90 днів протягом періоду 180 днів.

Нелегальне перебування

Як показав, перший рік безвізу, більшість українців продовжують дотримуватись міграційного законодавства та не складають загрозу масової неврегульованої міграції в ЄС. За даними Фронтексу, у 2017 році було затримано 32,6 тисячі українських неврегульованих мігрантів, але більшість з них (24 тисячі) повернулись додому. Хоча в абсолютних числах Україна є лідером за кількістю виявлених неврегульованих мігрантів на території ЄС, зростання за рік є порівняно незначним і склало всього 12%.

Прохання про притулок

У 2017 році Україна посіла 22-ге місце за кількістю прохачів притулку у ЄС, при цьому громадяни Росії, Туреччині та Грузії шукали притулок в ЄС частіше за наших співгромадян. Кількість українських шукачів притулку продовжує зменшуватись третій рік поспіль і у 2017 році цей показник склав 10 тисяч осіб, що у 2 рази менше ніж у 2015 році та є найнижчим рівнем, починаючи з 2014 року.

Ознайомитися з повним текстом