Проект Закону про Фонд енергоефективності потребує змін та ретельного доопрацювання

Прийнятий у першому читанні проекту закону про фонд енергоефективності від 26 грудня 2016 потребує ретельного доопрацювання: на думку експертів та громадських діячів законопроект у його теперішній редакції несе ризик розвитку корупції, система роботи майбутнього Фонду є незрозумілою та непродуманою, а керування Фондом не можуть здійснювати 5 осіб, які не мають профільної освіти та досвіду.

Вже кілька тижнів поспіль проходять засідання Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки в порядок денний котрих виноситься Законопроект про Фонд енергоефективності №5598. Експерти та фахівці галузі не схвалюють прийнятий у першому читанні проект закону та звертають увагу на недосконалості й непродумані прогалини в проекті майбутнього закону, а також неточні формулювання.

Основною проблемою в нинішньому варіанті законопроекту є пропозиція закритої форми створення Фонду, як юридичної особи, що гарантує цілий перелік проблем та ризиків для порядку та якості використання коштів, а отже створює значну загрозу корупції в роботі Фонду.

«Безумовно, Фонд енергоефективності потрібен, але він має бути організований і функціонувати по-іншому. Важливо, щоб усе відбувалося у зрозумілій, прозорій та публічній формі. Разом з тим, варто усвідомлювати, що головними проблемами є корупційні ризики, ризики ефективності та якості результатів проектів, що будуть фінансуватись з коштів Фонду»,  –  розповідає експерт з питань територіального, місцевого, економічного розвитку та впровадження проектів енергозбереження, юрист, економіст Андрій Гінкул. Він також зазначає, що закрита форма створення Фонду як юридичної особи несе ряд інституційних ризиків: відокремлений баланс, відокремлений рахунок, директор і наглядова рада; в таких умовах буде складно отримати оперативні дані про фінанси, наприклад,  або іншу технічну інформацію.

Окрім цього не є прийнятною запропонована схема управління Фондом та розподілу ресурсів. Відповідно до тексту законопроекту наглядова рада Фонду складатиметься з 5 осіб: 2 з яких мають бути представниками Кабінету Міністрів України, 2 позиціонуються як незалежні члени наглядової ради, а також один представник міжнародних фінансових організацій або донорів. Тобто розпоряджатися мільярдними сумами будуть 5 чоловік, досвід та кваліфікація котрих у сферах енергоефективності може бути вельми сумнівною.

Тож, наразі експерти вважають, що ефективна робота Фонду залежить від розробки детального фінансового й технічного механізму його діяльності, зокрема, порядку вибору проектів фінансування об’єктів, визначення результатів проекту. Для суспільства важливо, щоб усе відбувалося зрозуміло, прозоро та публічно, адже головна проблема зараз – це питання ефективності і якості функціонування Фонду енергоефективності.