Про «Всеукраїнський громадський бюджет» України

В Україні протягом останніх кількох років досить успішно поширюється на місцевому рівні така форма громадської участі у вирішенні місцевих справ, як бюджет участі чи громадський бюджет. По суті це ...

Додано:
powerreform

Про ВГБ
Про «Всеукраїнський громадський бюджет» України

В Україні протягом останніх кількох років досить успішно поширюється на місцевому рівні така форма громадської участі у вирішенні місцевих справ, як бюджет участі чи громадський бюджет. По суті це означає, що в бюджеті територіальної громади (а часом і в обласному бюджеті) виділяється фіксована сума, яка витрачається на реалізацію проектів чи виконання певних робіт. Проекти готуються жителями відповідної громади та визначаються на основі голосування за них теж жителями громади.

На зустрічі з Коаліцією РПР 11.09.2018 року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман схвально віднісся до ініціативи щодо запровадження «громадського бюджету» у складі Державного бюджету України.

І от в ухваленому законі «Про державний бюджет України на 2019 рік[1]» появилась стаття: «Стаття 27. Установити, що кошти державного фонду регіонального розвитку (код 2761070) у сумі 500.000 тис. гривень спрямовуються на фінансове забезпечення реалізації проектів – переможців “Всеукраїнського громадського бюджету”».

Пошукова система порталу «законодавство» на ключові слова «всеукраїнський громадський бюджет» не дає посилання на нормативний акт, де визначено цей термін, який з’явився у законі «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

В Інтернеті можна знайти різні публікації популярного змісту про «громадський бюджет», але в різних публікаціях це поняття розкривається дещо по-різному. Так само звернення до іноземного досвіду дає досить різні моделі для «громадського бюджету»[2].

Отже, станом на час написання цієї записки, в Державному бюджеті України виділено на невизначений у законодавстві «Всеукраїнський громадський бюджет» 500 мільйонів гривень, які є складовою частиною Державного фонду регіонального розвитку. Відтак постає питання, яким чином мають бути використані ці кошти.

Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) та Всеукраїнський громадський бюджет (ВГБ) – поєднання непоєднуваного?

ДФРР створено, як інструмент державного фінансування проектів регіонального розвитку в українських регіонах. Правове регулювання ДФРР визначається у базовому законі – «Про засади державної регіональної політики»[3], де є спеціальна стаття 22 Державний фонд регіонального розвитку та в статті 24-1 Бюджетного кодексу України. Ці правові норми двох законів застосовуються не по одинці, а разом.

У статті 22 закону «Про засади державної регіональної політики» встановлено базові принципи фінансування за рахунок фонду, які не можливо не враховувати і для фінансування ВГБ:

«2. Фінансування регіонального розвитку ґрунтується на таких принципах:

1) відповідності Державній стратегії регіонального розвитку України, відповідній регіональній стратегії розвитку та планам заходів з їх реалізації;

2) конкурсного відбору програм (проектів) регіонального розвитку;

3) ефективності використання залучених ресурсів;

4) спроможності об’єктів та суб’єктів, на фінансування яких залучаються кошти державного фонду регіонального розвитку, самостійно забезпечувати подальше власне фінансування або утримуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів;

5) адекватної фінансової та іншої участі органів місцевого самоврядування, на території юрисдикції чи в інтересах яких реалізуються відповідні заходи, програми чи проекти;

6) неупередженого розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць».

У статті 24-1 Бюджетного кодексу визначено підходи щодо розподілу коштів ДФРР між регіонами та способи проведення конкурсного відбору проектів регіонального розвитку в межах квоти кожного регіону.

Ключовими для розуміння, як використовуються кошти ДФРР є такі норми статті 24-1 БКУ:

На що ідуть кошти? «2. Кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів».

Як кошти розподіляються між регіонами? «80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75 відсотків середнього показника по Україні)».

Коли мають бути відібрані проекти? «3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольські міські державні адміністрації до 1 травня року, що передує плановому, подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, пропозиції з переліком і описом інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку,…».

Чи потрібне співфінансування? «Програми і проекти, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, підлягають співфінансуванню з місцевих бюджетів на рівні 10 відсотків».

Хто приймає остаточне рішення? «5. Розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про Державний бюджет України».

Проміжний висновок:

Відповідно до нормативних приписів статті 22 Закону «Про засади державної регіональної політики» та статті 24-1 Бюджетного кодексу України можна зробити таке припущення:

  • 500 млн. гривень ВГБ розподіляються між регіонами, за загальною схемою 80% та 20%. (Регіони, де ВВП на душу населення менше 75% від загальноукраїнського показника, отримують два транші, решта – один);
  • Проекти «Всеукраїнського громадського бюджету» є проектами регіонального розвитку, які в свою чергу мають відповідати регіональним стратегіями/чи радше випливати з них;
  • Відбір проектів у регіонах має здійснюватись регіональними комісіями;
  • Загалом такі проекти на 2019 рік мали б бути уже відібраними до 01 травня 2018 року;
  • Проекти для отримання коштів з ДФРР мають мати співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі 10% від вартості проекту;
  • Включення проектів у перелік для фінансування здійснюється комісією при Мінрегіоні, у складі якої народні депутати України складають не менше 50%;
  • Остаточне рішення щодо фінансування проекту ухвалюється Урядом за погодженням з бюджетним комітетом Верховної Ради України.

Чи є ці правила такими, яких чекали ініціатори ВГБ і чи є це саме Всеукраїнським громадським бюджетом? Навряд чи.

Що робити?

Варіант А. Комплексний.

Рішення: вивести ВГБ із складу ДФРР, змінивши відповідно статтю 27 закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік», а саме: ««Стаття 27. Установити, що через Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (тут може бути і інше міністерство – Мінмолодьспорт?), в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України здійснюється фінансування реалізації проектів – переможців “Всеукраїнського громадського бюджету” у сумі 500.000 тис. гривень.»

При цьому буде потрібно внести зміни і до тих частин статті 24-1 БКУ, у які додали слова щодо ВГБ, а також підготувати відповідну Постанову Уряду, де визначити, що це таке «Всеукраїнський громадський бюджет», які проекти можуть відповідати такому бюджету, як їх відбирати і хто їх має реалізовувати і за якими процедурами. Це технічно буде зробити нескладно.

Варіант Б. Хаотичний.

Рішення:

Погодитись, що проектів всеукраїнського характеру не буде, що кошти будуть розподілені між регіонами за формулою, і загальні процедури, виписані у згаданих вище законах змінити не вийде. Відтак буде потрібно внести зміни до нині чинних порядків з підготовки та відбору проектів регіонального розвитку, перелік яких є на платформі ДФРР[4], де спробувати передбачити можливість фінансування проектів ВГБ у 2019 році і обмежити при цьому роль регіональних і національної комісії з відбору проектів та народних депутатів України. Теоретично це також можливо, хоча при цьому зростають ризики і щодо використання коштів ДФРР взагалі, оскільки після розроблення та ухвалення цих складних і у правовому значенні досить контраверсійних проектів нормативних актів, що потребуватиме не мало часу, потрібно буде здійснити відбір ідей для проектів, а далі самих проектів.

Замість підсумку

Введення ВБГ у Державний фонд регіонального розвитку є концептуальною помилкою, адже ДФРР створювався саме, як інструмент фінансування проектів регіонального розвитку, реалізація яких спрямована на досягнення стратегічних цілей, визначених відповідними регіональними стратегіями. На виконання стратегій, розроблення яких є довготривалим інтелектуальним процесом, готувались відповідні плани заходів з реалізації цих стратегій. В свою чергу – плани заходів є набором технічних завдань для проектів регіонального розвитку. Щороку, відповідно до затверджених планів у регіонах має оголошуватись перелік технічних завдань для проектів, які є важливими саме для цього планового періоду. Таким чином має відбуватись синхронізація розвитку регіону в часі та просторі. Втручання в цей процес через ініціювання інших проектів, в інших територіях руйнує систему регіонального стратегічного планування.

Таким чином виглядає, що ідеологи включення ВГБ саме у ДФРР не розібрались у природі цього фонду, порядку відбору та фінансування проектів і створили проблеми як для стратегічного планування регіонального розвитку, так і для запровадження ВГБ.

Найбільш прийнятною схемою впровадження ВГБ була б схема, подібна до українського культурного фонду, але то вже інша історія.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Децентралізація в Україні: від моніторингу до реагування», що виконується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

А. Ткачук

[1] http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19

[2] https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2593190-vseukrainskij-gromadskij-budzet-abo-cim-ukrainci-evropejciv-zdivuvali.html

[3] http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-19

[4] http://dfrr.minregion.gov.ua/Legal-base


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

У Луцьку громадських активістів навчали впливати на тих, хто приймає рішення

Як корупція забруднює повітря Дніпровщини

У Запоріжжі патрульні успішно опановують жестову мову глухих

Паліативна та хоспісна допомога в Україні. Майбутнє

Рецепти лікування ефективності місцевого самоврядування у Миколаєві

На Львівщині активісти громад шукали напрямки співпраці