Правозахисники закликають визначити правовий статус добровольчих батальйонів

Учасники добровольчих батальйонів після завершення бойових дій ризикують стати фігурантами кримінальних справ, стверджують правозахисники. Щоб уникнути цього, правозахисники пропонують розглянути ...

Правозахисники
Правозахисники закликають визначити правовий статус добровольчих батальйонів

Учасники добровольчих батальйонів після завершення бойових дій ризикують стати фігурантами кримінальних справ, стверджують правозахисники. Щоб уникнути цього, правозахисники пропонують розглянути питання легалізації батальйонів на законодавчому рівні якомога швидше й прирівняти їх до учасників АТО.

Михайло Тарахкало, директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, стверджує, що держава де-факто визнала добровольчі батальйони: “Держава мириться із тим, що добровольчі батальйони діють, і вона має нести відповідальність за їхні дії як перед третіми особами, так і перед учасниками цих самих батальйонів та їх родинами. Якщо ж держава не зацікавлена в діяльності таких батальйонів, вона має їх розформувати, інакше – легалізувати”.

Комплекс питань через невизначений правовий статус добровольчих батальйонів ускладнюватиме в подальшому надання пораненим солдатам допомогу в лікуванні й реабілітації, наданні пільг як учасникам бойових дій чи компенсації родинам у разі їх загибелі.

Адвокат Олег Веремієнко, до якого за правовою допомогою зверталися бійці батальйонів, стверджує, що вже зараз виникають проблеми з доведенням факту, що поранення чи смерть бійця відбулись саме під час перебування в зоні АТО.

Ксенія Проконова, адвокат практики правової безпеки бізнесу АТ «Юскутум», переконана, що уряд не поспішає видавати довідки людям, які перебувають у зоні бойових дій, через те, що пізніше це стане вантажем обов’язків для держави. А це великі гроші. І на такі кроки держава не готова йти, тому й затягує процес.

Також правозахисники занепокоєні тим, хто і як добирають добровольців до таких батальйонів, чи проходять вони належну психологічну перевірку.
«Контролювати людину зі зброєю вже надалі набагато складніше. В армію мають іти люди з холодними головами. З іншого боку, дуже багато волонтерів, які надають допомогу, наприклад, з перевезення зброї, можуть розцінюватися як банди злочинних угрупувань”, – каже Веремієнко.
Проконова також зауважує, що є питання – як потім відкликати силу: «Якщо учасник добровольчих батальйонів не перебуває в чітких рамках, йому потім складно зрозуміти, коли війна закінчилася. Не всі добровольці проходять «курс молодого бійця». По суті, ми навіть не знаємо, що там за люди перебувають».

Якраз легалізація цих батальйонів сприяла б вирішенню чимало проблемних питань, яких ігнорувати вже не можна, а тим більше «віддавати» на розгляд виключно правоохоронним органам

Фото – Ірини Виртосу

Центр інформації про права людини


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи