Персональні помічники на основі штучного інтелекту в паліативній і хоспісній медицині

Багато користувачів Громадського Простору знайомі з персональними помічниками у смартфоні, наприклад, на зразок Аліси або Siri.

У сфері допомоги тяжкохворим роботи, наприклад, на основі функцій голосових помічників, зможуть збирати побажання від пацієнтів, що перебувають в палатах, аналізувати і структурувати ці побажання і доносити їх до лікарів. Таким чином, роботи будуть допомагати лікарям.

У контексті браку кадрів, коштів, часу та інших ресурсів, звичайно, помічники будуть удосконалюватися і все глибше інтегруватися в діяльність хоспісів та інших установ.

Штучний інтелект вже використовується в охороні здоров’я. Його можна використовувати при прийнятті клінічних рішень, лікувальному процесі, залученні пацієнтів і т.д. На думку експертів Асоціації паліативної та хоспісної допомоги, до 2030 р. більшість організацій будуть використовувати цю технологію, тому що вона стає все більш доступною для кожного.

Штучний інтелект, звичайно, ширше буде задіяний для аналізу великих масивів інформації. І більш ефективно, ніж людина, зможе передбачити траєкторії розвитку невиліковних хвороб у тяжкохворих людей. Наприклад, в паліативній допомозі сьогодні широко використовується такий прогностичний інструмент, як Palliative Performance Scale. У деяких лікарнях Великобританії використовується розробка від Deepmind Health. Вона обробляє всю інформацію про пацієнта, всі його симптоми і видає список рекомендацій лікарю, який в результаті ставить точний кінцевий діагноз. Є системи, які можуть видавати свої результатів не лікарю, а відразу хворому. Одна з таких систем – Ada. Вона консультує хворого, дає поради, підказує, до якого лікаря варто звернутися і пропонує віддалену консультацію з фахівцем. У 2016 році штучний інтелект визначив у 60-річної пацієнтки, якій спочатку поставили неправильний діагноз, рідкісну форму лейкемії. Для цього система за десять хвилин проаналізувала 20 мільйонів наукових статей про рак.

Остаточну інтерпретацію даних буде проводити людина. Вона ж і буде приймати кінцеве рішення. Саме співпраця, партнерство людини з машиною обіцяє найкращий результат. Найоптимальніший шлях в «роботизації» сфери охорони здоров’я і допомоги важкохворим – це більш широке використання машин для підвищення ефективності людини.

Саме тому представникам неурядових організацій, які працюють у сфері охорони здоров’я, необхідно вивчати різні аспекти, у тому числі і основи взаємодії із штучним інтелектом.

Олександр Вольф, провідний фахівець відділу з міжнародного співробітництва, асистент кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика, голова БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», [email protected]