Пандемія, потопи та громади

Уже кілька років мудрі люди говорять про необхідність адаптовуватись до періоду загальної нестабільності природи, через зміну клімату, яка стала реальністю. Зміна клімату – це не про потепління, це про непередбачуваність. При загальному потеплінню може бути і різке похолодання, і страшна засуха, і жахливі повені.

До цих природніх катаклізмів додався ще один – психологічна нестабільність великих мас людей, які виявились не готовими до сприйняття та критичного осмислення потоку інформації, яка виливається на їхні голови щохвилинно, тим паче, що маркетологи та рекламісти, які навчились продавати будь-який товар, передали ці навички політтехнологам і тепер вибори перетворюються на купівлю «захудалого» товару за ціною «брендового». Помилка на виборах перетворюється для народу, для держави, та і для інших держав-сусідів у нове стихійне лихо, яке не розсмоктується само по собі.

2020 рік для світу став взагалі викликом, що загострив проблеми клімату та людської психології, через пандемію Ковід19 і природні катаклізми, які розгортаються. Цей виклик глобальний, але ми говоритимемо саме за Україну.

Отже, в 2020 рік Україна увійшла зі своїми «здобутками» 2019 року. Після кількарічного зростання економіки, доходів громадян, запровадження позитивних змін у системі місцевого самоврядування, первинному рівні охорони здоров’я, посиленню армії, створення єдиної помісної православної церкви, безвізу…українці на виборах дружно змінили владу, вперше за всю історію незалежної України, віддавши її в одні руки – президента і його партії.

На кінець 2019 року висхідний тренд почав змінюватись на спадаючий, економіка стала згортатись, реальні доходи зменшуватись і раптом в квітні 2020 року весь світ і Україну накрила хвиля коронавірусу. Жорсткий карантин в умовах ослаблення національної економіки і перманентних змін міністрів і самого уряду, привів до ще більших проблем в усіх сферах економіки. Все це розгортається на фоні нестабільної погоди, яка впливає на майже четверть української економіки: відсутність снігу взимку, тепла і вологи весною, спека і надмірні дощі в червні суттєво знижують очікування на хороші врожаї, а повені в Прикарпатті та на Буковині, в інших регіонах уже принесли збитків на сотні мільйонів гривень і це ще не завершення вибриків природи.

Тепер про громади.

1. Як і держава, громади виявились не готовими ні до пандемії, ні до кліматичних змін. Минулі кілька років постійного зростання розслабили їх керівників і жителів самих громад. Не відбувалось диверсифікації надходжень місцевих бюджетів, не створювались резервні фонди, ніхто не займався просторовим та стратегічним плануванням, яке б враховувало стійкість громад в умовах нестабільності.
2. Очікуване зменшення бюджетних надходжень у громадах складає 10-13% податкових надходжень або 6-8% місцевого бюджету загалом. І то це при умові, що з липня у нас карантину не буде і почнеться певне відновлення економіки.
3. В умовах зниження надходжень бюджету, зросли його витрати не плановані – на боротьбу з вірусом та на ліквідацію наслідків від повеней.
4. Коли переглянути іноземні публікації і приміряти їх на український ґрунт, сповільнення економіки, а у нашому випадку падіння економіки, точно не зупинеться в поточному році і фінансові ресурси 2021 року будуть меншими ніж у 2019-му році.

Що робити громадам у цих умовах? Адаптовуватись до сучасної ситуації, розуміючи, що світ уже не буде таким, як до пандемії.

1. Потрібно збалансовувати свої бюджети. Витрати, які не є першочерговими, мають бути скороченими. Це стосується передусім іміджевих витрат – ремонт вулиць, стадіону, клубу, проведення свят, премії управлінцям… Їх у передвиборний рік скоротити дуже складно, але то витрати, які не є критичними. Натомість не варто скорочувати, а можливо варто наростити витрати у перспективну інфраструктуру чи проекти, що створюють нову додану вартість у громаді.

Наприклад: ремонт відрізку дороги, який з’єднає вашу громаду із регіональною, національною чи міжнародною трасами, що ведуть до найбільших ринків та міст. Очистку водойми та заміну системи фільтрації мережі водопостачання, адже з питною водою проблеми лише наростатимуть. Підтримку мереж малих виробників, що виробляють продукцію для споживання у громаді. Наприклад, у вашій громаді заготовачі збирають 1000 літрів молока, а в магазинах громади та бюджетних установах продається/споживається також близько 1000 літрів. Тому підтримка молочного кооперативу і закупівля і монтування мобільного переробного молочного цеху на таку потужність, вартістю в 1,5 – 2,0 млн грн. буде гарною інвестицією, яка є типовим відкладеним доходом.

2. Визначити тренди на найближчу та середньострокову перспективу і запропонувати варіанти входження у ці тренди.

Приклад:

• Карантин показав міським жителям, наскільки складно переживати його у місті, частина містян вирішила змінити місце проживання на приміські села, купівлю будинків «під дачу». Скористайтесь цим, залучіть містян у свою громаду, у своє село. Нові технології у присадибне чи сільське господарство привнесуть саме містяни, які мислять новітніми технологіями. Ви отримаєте людей і фінанси.
• Проаналізуйте, де близько вашої громади має відбуватись «велике будівництво». Таке будівництво потребуватиме багато простих ресурсів – пісок, глина, гравій, люди для роботи, місця для стоянки техніки. Подивіться чи є у вас місцеві родовища цих матеріалів, чи вони оформлені і чи можна їх швидко оформити? Чи є місця для розміщення асфальтних чи бетонних вузлів, які потрібні при будівництві. Запропонуйте це підрядникам.
• Туризм. Туристичні компанії, санаторії, СПА комплекси постраждали від карантину сильно і відновитись їм в умовах подальшого поширення вірусу буде не просто, адже потрібна дистанція. Так само і закордонний туризм. Це варто використати для туризму вихідного дня та сімейного туризму, коли головними споживачами туристичних послуг є сім’ї, на яких не поширюється правило дистанції. Гарні місцеві озера, грибні ліси, рибні місця, пішохідні маршрути гарною природою попри історичних об’єктів можуть стати маленькими компенсаторами вірусних втрат і точками зростання для місцевої економіки. Терміново облаштовуйте такі місця і просувайте рекламу про них, за допомогою своєї молоді через мережі. Це не дорого і досить ефективно.
• Визначіть території, які є вразливими для повеней і зсувів. Якщо така територія є, але ще досі не постраждала, це не означає, що наступний катаклізм її вбереже. Встановіть заборони на будівництво в таких територіях. Запропонуйте людям, поступово вибратись із проблемних територій на інші, безпечні місця, подивіться, яким чином можна мінімізувати ризики затоплення у майбутньому.
• Проаналізуйте містобудівні документи, які є у вашій громаді. Вони напевне потребують оновлення. Оновлення варто робити з урахуванням зміни клімату, вітрів, підтоплень і створення поясів для захисту поселення від катаклізмів та розміщення місцевих виробництв орієнтованих на громаду.

3. Вибори.

Вибори, то серйозний виклик для громади взагалі. Або тут спрацюють маркетингові технології і громада отримає нездатну для управління в умовах нестабільності команду, що призведе до занепаду громади, або критичне мислення візьме гору і буде сформовано адекватну владу. Це буде можливо лише тоді, коли жителі громади зрозуміють серйозність нинішньої ситуації світу , що стрімко змінюється і свою роль у формуванні власного майбутнього. З ними слід почати говорити уже сьогодні.

Анатолій Ткачук

24.06.20

Більше наших новин та матеріалів читайте на сайті Інституту громадянського суспільства https://www.csi.org.ua/