Оцифровані акварелі з миколаївського музею виявилися ескізами відомих картин

Унікальні акварельні малюнки з колекції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна виявилися ескізами відомих картин авангардистів початку ХХ століття. Інформацію про це вдалося ...

Додано:
Evgen Gomonjuk

Цифрова колекція художнього музею
Оцифровані акварелі з миколаївського музею виявилися ескізами відомих картин

Унікальні акварельні малюнки з колекції Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна виявилися ескізами відомих картин авангардистів початку ХХ століття. Інформацію про це вдалося знайти під час роботи над проектом з оцифрування музейної графіки.

«Ми по-новому подивилися на деякі роботи з музейної колекції. Зокрема, на акварельні замальовки і начерки для майбутніх живописних творів. Хоча в музейній класифікації ці графічні малюнки не були позначені, як «ескізи» або «етюди» до картин, а записані були, скоріше, як самостійні твори», – зазначає Євген Гомонюк, комунікаційний менеджер «Агенції розвитку Миколаєва».

Борисов-Мусатов Віктор Епідельфорович. 1870 – 1905. Жінка біля водойми. Папір, акварель; 50,5 х 39,5

Борисов-Мусатов В.Е. 1870 – 1905. Жінка біля водойми. Папір, акварель; 50,5 х 39,5

_Борис-Мусатов_Водойма

Борисов-Мусатов В.Е. 1870 – 1905. Водойма. 1902. Полотно, темпера 177 х 216

Зокрема, був оцифрований малюнок Віктора Борисова-Мусатова «Жінка біля водойми» (папір, акварель; 50,5 х 39,5 см; без дати). В процесі роботи з’ясувалося, що музейний предмет є ескізом до картини художника «Водойма» (1902 рік) з колекції Третьяковської галереї і її версії «Біля водойми» (1902 рік) із зібрання Російського музею.

На миколаївському малюнку і картині зображено наречену художника Олену Володимирівну Александрову, яка сидить біля ставку в парку маєтка княгині Прозорової-Голіциної в садибі Зубриловка. Обидві роботи писалися з натури. Відомо, що художник в цей момент переживав один з найщасливіших періодів в житті: Олена Александрова після 7 років роздумів погодилася стати його дружиною.

Схожа ситуація і з акварельним малюнком Миколи Ульянова «Гойдалка» (папір, акварель; 28,0 х 36,0 см; 1903 рік), який також був оцифрований в рамках проекту. Робота виявилася ескізом до його картині «Гойдалка» (1910 рік) із зібрання Російського музею. Ця новаторська робота вважається одним з перших «протофутуристичних» російських творів.

Гойдалка_Миколаїв

Ульянов М.П. 1875 – 1949. Гойдалка. 1903. Папір, акварель; 28,0 х 36,0

Ульянов М.П. 1875 – 1949. Гойдалка. 1909. Полотно, олія. 66,5 х 90,7

Ульянов М.П. 1875 – 1949. Гойдалка. 1909. Полотно, олія. 66,5 х 90,7

В ході проекту також був оцифрований акварельний малюнок художника Данила Крайнєва під назвою «Запорожці» (папір, акварель; 26,8 х 36,0 см; 1934 рік). Пізніше з’ясувалося, що кисті художника належить картина «Бій киями на Запоріжжі» (1935 рік), виконана маслом на полотні. Її репродукція була опублікована в журналі «Образотворче мистецтво», 1939, № 9.

В рамках проекту були оцифровані й каталогізовані понад 500 графічних творів XVIII – середини XX століття (акварель, пастель та малюнок). Це роботи В.А. Сєрова, О.М. Бенуа, І.Є. Рєпіна, І.К. Айвазовського, І.І. Шишкіна, К.О. Коровіна, О.Е. Єгорова, В.В. Верещагіна, М.В. Добужинського, С.Ю. Судейкіна, П.Ф. Соколова, П.А. Малявіна, А.П. Рябушкіна, Е.Ф. Крендовського, С.Ф. Колеснікова, К.В. Чеського, Л.С. Бакста, Г.К. Савицького, А.П. Остроумової-Лебедєвої, В.С. Бальца, Є.П. Чемесова, А.Е. Мартинова, О.М. Беклемішева, С.Ф. Галактіонова, І.Г. Щедровського та інших видатних митців, чиї імена стали гордістю вітчизняного та європейського образотворчого мистецтва. Ці твори мають виняткову історичну, художню, наукову та культурну цінність. При цьому більшість з них раніше не експонувалися.

Проект з оцифрування музейних фондів реалізує Агенція розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду.

Запорожці_Миколаїв

Крайнєв Д.К. 1872 – 1949. Запорожці. 1934. Папір, акварель; 26,8 х 36,0

Стаття М. Котляра Д.К. Крайнєв


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку