Не забута історія під окупацією.“Кам’яні вишиванки” у Новій Каховці

Що ми знаємо про Нову Каховку, окрім того, що там була ГЕС, яку влітку підірвали окупаційні російські війська? Чи відомо пересічному українцю про те, що місто у 1950-х роках будували найяскравіші ...

Додано:
ARPI

Screenshot_8
Не забута історія під окупацією.“Кам’яні вишиванки” у Новій Каховці

Що ми знаємо про Нову Каховку, окрім того, що там була ГЕС, яку влітку підірвали окупаційні російські війська? Чи відомо пересічному українцю про те, що місто у 1950-х роках будували найяскравіші українські архітектори, інженери та художники, які за сприяння Олександра Довженка створили унікальне місто-сад, концепція якого витримана лише у декількох містах світу? Більшість з цих будівничих належали до цвіту українського національного відродження 20-х років, завдяки чому архітектурний ансамбль Нової Каховки витримано в українському дусі. Серед митців тоді працював художник-бойчукіст Григорій Довженко, який оздобив майже 200 будівель Нової Каховки монументальними панно – “кам’яними вишиванками”, що стало своєрідною спробою записати історію українського орнаменту на фасадах будівель молодого українського міста.

Протягом наступних років під впливом радянської влади панно багатошарово забілювались, а мешканці Нової Каховки забували про їх існування. У 2010-х роках над унікальними будівлями міста з’явилася загроза – всі 180 житлових будинків з орнаментальними панно було визначено під знесення для будівництва багатоповерхівок. Для збереження, вивчення та популяризації унікальних орнаментів архітекторки Тетяна та Єлизавета Євсеєва заснували ГО Новокаховське товариство охорони культурної спадщини (далі НК ТОКС), яке активно зайнялося відновленням панно. Кам’яні вишиванки стали унікальною культурною спадщиною в Україні, а після повномасштабного збройного нападу опинилися під окупацією Росії.

Про історію Кам’яних вишиванок, роботу над їх збереженням, теперішній стан орнаментів в окупації, та про популяризацію культурної спадщини в Україні та за її межами ми поговорили з Єлизаветою Євсеєвою, яка разом з матір’ю Тетяною переїхали у Львів після окупації російськими військами Нової Каховки 24 лютого 2022 р.

“Самі мешканці Нової Каховки назвали монументальні панно Григорія Довженка “Кам’яними вишиванками”. Ця назва стала брендом.

Ми (НК ТОКС) створили проєкт “Кам’яні вишиванки Нової Каховки” в рамках якого було проведено велику кількість лекцій та екскурсій про цінність та унікальність новокаховських панно. Активна просвітницька діяльність в школах та ліцеях зробила цю сторінку історії міста відомою кожному школяру та студенту, які обирають тематику “Кам’яних вишиванок” Нової Каховки для своїх навчальних досліджень.

Згодом задля збереження об’єктів згуртувалась велика кількість волонтерів, які взялися відновлювати панно, а місцеві мешканці зацікавились своїми будинками та долучались до відновлення. Так нам вдалось власною працею та коштами відновити орнаментальні панно на 9 будівлях міста. А з 2017 року завдяки зусиллям активістів НК ТОКС історичний центр Нової Каховки став цілісною пам’яткою архітектури, містобудування та монументального мистецтва.

Крім цього, почали виникати ініціативи з брендування міст елементами орнаментів Довженка, а рідне містечко художника Баштанка на Миколаївщині обрала новокаховський орнамент для бренду своєї ОТГ.

В самій ж Новій Каховці на рівні адміністрації було визнано цінність  спадщини та сформовано туристичну програму. Вже були домовленості про відкриття туристично-інформаційного центру в одному з об’єктів ансамблю історичного центру міста та затверджено туристичний маршрут “кам’яні вишиванки” Нової Каховки на місцевому, обласному та національному рівнях… Але всі ці  плани перервали війна та окупація.” – згадує Єлизавета.

Роботу над популяризацією історичної спадщини Нової Каховки архітекторки продовжили в Україні та світі за підтримки львівського “Бюро спадщини” та Департаменту охорони історичного середовища м. Львова. Мандрівна банерна виставка “Окупована спадщина півдня України: кам’яні вишиванки Нової Каховки” була представлена у Львові в травні 2022 року. Лекції та воркшопи з техніки різьблення по сирому тиньку за методикою Григорія Довженка, що супроводжують виставку, допомагають популяризувати кам’яні вишиванки серед широкої аудиторії. Воркшопи провадить реставраторка творів мистецтва з каменю, викладачка Львівського коледжу ім. І. Труша Ольга Мамчур.

“Мета нашого проєкту –  розповісти правдиву історію окупованого міста, привернути увагу до культурної спадщини цього регіону, підкреслити зв’язок українського мистецтва модерної доби з багатонаціональним корінням та європейськими течіями в архітектурі та монументальному мистецтві.

Учасники називають воркшоп арт-терапією, бо історія повоєнного відродження українського мистецтва Григорієм Довженком дуже відгукується в наш час, його ліричні орнаменти заспокоюють та втішають, а класичні техніки захоплюють та занурюють у світ вічного. Ми адаптували техніку з різьблення по сирому тиньку  для різних аудиторій, тож, практично,обмежень у віці немає. Для дітей це нова й цікава інформація про історію України, а також можливість попрактикуватись в нових ремеслах. Для студентів та фахівців це прекрасна можливість розширити свої знання та уявлення. Крім цього, залучення до воркшопів студентів реставраційних та художніх спеціальностей, інтерес до проєкту архітекторів та фахівців з охорони спадщини дають нам надію на допомогу в повоєнному відновленні міста.

Для українців, що опинилися в чужих містах, наш проєкт є своєрідною терапією та можливістю згуртуватися навколо власної спадщини, підтримати один одного в надії на перемогу, повернення додому та відродження. Навіть, наші військові,  створили шеврон Нова Каховка з елементом кам’яної вишиванки, який сприймають як оберіг”, – розповідає Єлизавета Євсеєва.

Виставковий проєкт запрошують до спільних та персональних виставок. Так за допомогою волонтерів та громадських організацій виставка-воркшоп “Окупована спадщина півдня України: кам’яні вишиванки Нової Каховки” була представлена у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях та Дрогобичі. На запрошення посла України в Хорватії виставку було представлено під час першого парламентського саміту “Кримська платформа” в Загребі. На запрошення офісу головного консерватора проєкт було представлено у Варшаві. За підтримки Академії Мистецтв ім .Є Гепперта виставка відбулась у Вроцлаві. Також проєкт прийняло місто-побратим Нової Каховки у Польщі – Олешніца. Проєкт підтримали куратори українського павільйону Венеціанської архітектурної бієнале – розповідь про кам’яні вишиванки та спадщину міста в  окупації була представлена в програмі відкриття “Українське ДНК”, як ілюстрація здатності українського мистецтва та архітектури до відродження протягом століть в умовах тотального знищення, терору та війн.

На даний час закінчується серія воркшопів з тимчасово переміщеними особами на Львівщині. Організатори проекту планують його продовження у різних формах, з обов’язковими складовими виставки та воркшопу в Україні та за її межами.

“Ми хочемо системніше працювати за кордоном, представляючи нашу культурну спадщину, адже цього року з’явилося відчуття, що іноземці вже втомились від українців. Крім цього, на часі книга про Кам’яні вишиванки Нової Каховки, підготування якої було заплановано ще у 2022 р., але через повномасштабне вторгнення ми були змушені відкласти ці плани”, – каже Єлизавета.

Оскільки, Тетяна та Єлизавета Євсеєві до лютого 2022 р. працювали не лише у Новій Каховці, а й досліджували культурну спадщину в інших населених пунктах південної України, сьогодні архітекторки активно долучаються до проектів пов’язаних з часто швидкою їх відбудовою, акцентуючи на важливості збереження автентичності місцевої архітектури. За допомогою місцевих мешканців вони також активно моніторять, що під час окупації відбувається у Новій Каховці:

“Ми знаємо, що частина будинків пошкоджено, відповідно й орнаментальні панно теж. Приблизно 10 будинків з кам’яними вишиванками втрачено, або потребують суттєвих робіт з відновлення. Також, прогнозуємо, що якщо лінія фронту зміститься далі на південь, то таких руйнувань буде набагато більше. Що стосується Літнього театру чи Палацу культури Нової Каховки – їх стану та ступеню руйнувань ми не знаємо, оскільки у частині міста, де вони розташовані, на даний час розміщуються лише російські військові”.

Попри всі руйнування, спричинені нападом Росії, архітекторки сподіваються на повернення до рідного регіону, де займуться активним відновленням архітектурної спадщини і надалі вивчатимуть та популяризуватимуть її по всій Україні та світі.

Screenshot_8

Статтю підготовано в рамках проекту Агентства з розвитку приватної ініціативи «Адвокати спадщини: підтримка і просування місцевих ініціативних груп молоді» за співфінасування Національного Фонду на підтримку демократії (NED).


Тематика публікації:                      

Останні публікації цього розділу:

У Чернівцях відбувся ярмарок молодіжного підприємництва Junior EXPO-2024

«Трансформація чи відбудова»: у Львові відбувся фінальний захід проєкту «Майстри змін»

Навантаження на медичну галузь зросло з початком великої війни

Визначення потреб та проблем доступності допомоги і послуг для ВПО, які мешкають у місті Рівне

Лановецька громада на Тернопільщині отримала 2 тисячі контейнерів для ТПВ від Програми USAID DOBRE

У Харкові облаштують школи в протирадіаційних укриттях