Наслідки каховської трагедії: що говорять екологи

6 червня минув рік з того дня, як російські окупанти підірвали греблю Каховської гідроелектростанції, спричинивши справжній акт екоциду. Про те, як це позначилось на екологічній ситуації і що тепер ...

53773695250_f96e408af8_k-364x205
Наслідки каховської трагедії: що говорять екологи

6 червня минув рік з того дня, як російські окупанти підірвали греблю Каховської гідроелектростанції, спричинивши справжній акт екоциду. Про те, як це позначилось на екологічній ситуації і що тепер станеться із сільським господарством на навколишній території, йшлося на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За цей час за ініціативи неурядових організацій туди було здійснено кілька екологічних експедицій. Як вони зазвичай проходять, розповіла представниця МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська.

«Ми проводимо фотофіксацію території, відео фіксацію впливів воєнних дій на довкілля, збираємо максимум даних, заповнюємо на місці протоколи, розроблені нашою організацією. Все це плануємо використовувати як доказову базу», – пояснила вона.

В районі Каховського водосховища екологи працювали спочатку повномасштабного вторгнення. Це була дистанційна робота, а потім вони перейшли на польові виїзди. Після деокупації території у 2022 році тісно співпрацювали з колективом Національного природного парку «Кам’янська Січ».

«Коли сталася катастрофа на Каховський ГЕС, вже в липні змогли зробити спільний виїзд колегами, побувати зокрема на узбережжі Каховського водосховища в селі Нововоронцовка. Тоді ми побачили, що рівень води критично впав і всі водні екосистеми загинули. Спостерігалася загибель риби, всього водно-болотного біорізноманіття. З часом картина змінилась. Замість марсіанського пейзажу спостерігали верби. Там, де вода зійшла, відбувалося поступове заростання», – зазначила Катерина Полянська.

Професор Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко виділив три великі впливи цієї трагедії.

«По-перше, це затоплення тієї території нижче греблі Каховської ГЕС. Можемо прогнозувати, що багато організмів, в тому числі ендемічних, внаслідок цього були знищені. По-друге, одночасно в море була викинута величезна кількість прісної води, і ця вода була ще дуже забруднена, тому затопило декілька міст, багато сіл, ферми, склади з добривами з хімікатами. Багато цих речовин було змито в море. З одного боку, в море було винесено дуже багато прісноводних організмів і вони там загинули. З іншого, через різке забруднення знищено багато морських організмів», – відмітив науковець.

Третім впливом він назвав дренаж території, яка знаходиться вище греблі Каховської ГЕС. Тобто зникнення Каховського водосховища.

Як наслідки підриву греблі Каховської ГЕС можуть позначитись на подальшій долі сільського господарства в цьому районі? Іван Мойсієнко переконаний, що воно безумовно зазнає змін, проте він далекий від того, щоб давати апокаліптичні прогнози.

«На лівобережжі Херсонщини, а це найбільші зрошувальні масиви, до вторгнення  зрощувалось тільки 20% сільськогосподарських земель. Водночас, жодного жодної сільськогосподарської ділянки, яка б не оралась, в нас не було. Тому не можна говорити,  про якийсь колапс у сільському господарстві. Звісно, що це буде перепрофілювання, але воно і так буде. Ніякий фермер не буде чекати 8 років, не обробляти, поки йому подадуть воду. Він шукатиме нові можливості і перепрофільовуватиме своє виробництво», – вважає професор Херсонського державного університету.

 

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Східний Варіант запустив нову YouTube-програму про міжнародну допомогу

Кар'єрне консультування для нових мешканців громади: досвід ГО PRO WOMEN UA 

Сталість жіночого бізнесу попри війну, блекаути, вимушені передислокації: вшосте оголошено фіналісток конкурсу "Створено жінками - 2024"

Новий щотижневий дайджест вакансій для громадських активістів та активісток

Як покращити новинний контент на сайтах ВЦА Луганщини і Донеччини? Комунікаційники отримали поради

Громадські активісти Півдня України підвищують свою спроможність та планують нові ініціативи