Наскільки конфлікт-чутливі українські ЗМІ? Результати дослідження інформпростору за півроку

Наскільки небезпечна конфліктність українських ЗМІ? Які теми найбільш конфліктні та які основні конфліктні стереотипи використовують журналісти? Наскільки українські ЗМІ впливають на конфліктний ...

конфлікт
Наскільки конфлікт-чутливі українські ЗМІ? Результати дослідження інформпростору за півроку

Наскільки небезпечна конфліктність українських ЗМІ? Які теми найбільш конфліктні та які основні конфліктні стереотипи використовують журналісти? Наскільки українські ЗМІ впливають на конфліктний потенціал суспільства? Які регіони найбільше схильні до негативного впливу медіа та яка потенційна шкода може бути завдана?

Усі відповіді Ви можете знайти у звіті Агентства з управління конфліктами Egalite International, яке вивчило протягом півроку (грудень 2015-травень 2016) 38 519 публікацій 35 провідних засобів масової інформації України.

Конфлікт-чутливість ЗМІ_2016 (укр.)             Конфликт-чувствительность украинских медиа_2016 (рос.)

Ключові тези звіту команди професійних конфліктологів.

412 публікацій або 1,06% від загального вивченого обсягу інформації були визнані конфліктними. В основному конфліктогенні публікації мають максимальний розмір (шпальта або 3-4 сторінки друкованого тексту). Це свідчить про те, що українське суспільство не піддається щоденному масованому динамічному конфліктному впливу з боку інформаційного поля. У той же час домінування публікацій максимального розміру говорить про те, що формуються глибокі конфліктні стереотипи, які пов’язані зі спробами осмислення процесів і фактів, а також формуванням позиції читача. Такий вплив матиме довгостроковий негативний ефект.

Провідними формами подачі конфлікт- нечутливої інформації виявилися коментарі (20%), репортажі (16%) та інтерв’ю (15%). Саме ці три форми подачі матеріалу мають найбільший вплив на формування громадської думки та закладають протиріччя між великими соціальними групами. Здебільшого інтерв’юерами виступають учасники подій Майдану та АТО, спогади яких рясніють емоційними оціночними судженнями.

Найбільша частка конфліктної риторики припадає на висвітлення подій на тимчасово окупованих територіях: самопроголошена ДНР (20%); самопроголошена ЛНР та Крим (14% і 10% публікацій відповідно), 9% і 7 % конфліктогенних публікацій присвячені територіям Донецької і Луганської областей, які знаходяться під контролем українського уряду. Це призводить до того, що більш дрібні конфліктні ситуації (регіони, які набрали по 1% і менше), залишаються поза увагою, їх ескалація може стати повною несподіванкою для суспільства та влади. Відсутність уваги до проблем цих регіонів і осмислення причин та наслідків цих проблем можуть уповільнити необхідне втручання з метою попередження.

Найбільш нейтральними до висвітлення конфлікту на Сході України є журнал “Форбс”, “Українські новини” та “Інтерфакс Україна”. У цих виданнях за весь період вивчення не було зафіксовано жодної публікації, яка б могла бути оцінена, як конфлікт-нечутлива. Найбільш конфліктними стали видання «Обозреватель» (18,62 бали з 21 можливих), iPress.ua та Кореспондент (14,85 балів), Ліга.нет (14,22 бали) та Інформаційний спротив (13,15 балів).

65% конфлікт-нечутливих публікацій були зроблені російською мовою, 35% – українською. Це ускладнюватиме мовне питання та поглиблюватиме суперечності, пов’язані з лінгвістичним чинником.

Заклики до незаконних дій по відношенню до групи осіб використовуються більшістю видань (88,4%). Безперечним лідером за даним індикатором стало інтернет-видання «Обозреватель», яке допускало в матеріалах публічні заклики до обмеження прав і сегрегації жителів окупованих територій. Більш того, в статті «Ми чекаємо команду: полковник розвідки заявив, що українська армія готова звільнити Донбас» (автор Тетяна Гайжевська) містяться заклики до розгортання повномасштабної військової операції із застосуванням всіх видів військових дій, в тому числі диверсій та провокацій проти мирних жителів.

Поступово актуалізується соціальна стигматизація представників «патріотичного спрямування» – активних учасників Майдану, проукраїнських активістів та демобілізованих учасників АТО. Їх показники групової конфліктності знаходяться на рівні «тривожний». Саме явище набирає обертів через антагонізм до проросійськи налаштованих громадян України. Політичне протистояння в інформаційному полі України явище звичне, така ситуація цілком характерна для плюралістичного інформаційного поля.

В підсумку звіту, експерти порекомендували ЗМІ зосередити увагу на інтеграційних процесах в українському суспільстві, відходити від шаблонів інформаційних стереотипів і пропаганди етно-патріотизму, і, чи не найголовніше, відмовитися від практики формування актуальної інформаційної повістки на підставі реакції на інформаційні ініціативи російського інформаційного поля. Представникам влади конфліктологи порадили припинити практику формування інформаційного поля за принципами інформаційної війни та звести це протистояння до раціонального викриття прийомів і методів російської пропаганди та неспроможності ідеологічних штампів.

Звіт підготовлений в рамках проекту «Перша лабораторія конфлікт-чутливості і протидії стереотипам для журналістів» за підтримки Чорноморського Трасту Регіонального Співробітництва Фонду Германа Маршалла, США. Приведені у цьому документі дані не обов’язково виражають точку зору Чорноморського Трасту Регіонального Співробітництва Фонду Германа Маршалла.

  • Іван Каменко, доктор філософії в галузі політології, Сорбонна (Париж, Франція)
  • Тетяна Виговська-Каменко, конфліктолог, практик, міжнародний експерт з питань подолання криз

Зв’язатися з дослідницькою командою: Телефон: +38044 585 08 59 Ел. пошта: [email protected] Веб: www.egaliteinternationa.org

Джерело:  Агентство з управління конфліктами Egalite International


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Як мають бути побудовані процеси управління персоналом

Гурт "YUKO": через пісні ми показуємо, що про домашнє насилля варто говорити

Фото для виставки "Освіта дорослих у переломні часи: німецько-український досвід"

Координаційний офіс безпеки в м. Татарбунари посилює співпрацю з поліцією

4 райони замість 13: експерти презентували новий варіант районного поділу Закарпатської області

100 років Українській Революції. Як відзначаємо? Волинь.