На тренінгу у Вінниці ветеранів АТО вчили не спілкуватись з державою “ротом”

26 березня 2017 року у Вінниці відбувся тренінг «Соціальний захист учасників АТО», який провела ГО «А-ВЕСТА» за підтримки Відділу преси, культури та освіти Посольства Сполучених Штатів Америки.

Ліричний відступ:

 Мені б твої проблеми, Ївго, – проголошував Інквізитор до відьми в книжці Дяченків. Для довідки – у Ївги не було грошей, роботи, житла і прийнятного соціального статусу. Наречений її покинув. Всі структури, які так чи інакше асоціювались з владою, полювали на неї.
– Мені б твої проблеми, Ївго, – сказав Інквізитор і додав, що проблеми людини – це тільки її клопіт.

Добре, що ми живемо в іншій країні. Хоча після тренінгу “Соціальний захист учасників АТО” я чомусь постійно згадувала цей фантастичний діалог.
Бо це так просто – урядовець пояснює громадянам, що їх проблеми – це тільки їхні проблеми, а у нього – болить за всю країну. Тобто, помовчіть і будьте раді, що ви не його місці.

З переліку  запитань-історій на тренінгу в “Школі ветеранів”:
– Нам сказали, якщо отримали квартиру – то земля вам не положена. Сидіть тихенько, бо квартиру заберуть.
– В зв’язку з тим, що у жовтні не було грошей ( на ліки по безплатним рецептам), приходьте у листопаді.
– В маршрутку беремо тільки двох пільговиків, бо нема компенсації за пільги.
– Нема грошей у казначействі.
– Нема землі в громаді.
– Нема…..
І до безконечності.

Можна довго досліджувати, чому ветерану АТО, дружині, вдові, мамі кажуть “мені б ваші проблеми” і розповідають про  глобальні нестачі будь-чого і будь-де. Можливо, це дослідження і було б  корисним, але  на тренінгу у Вінниці говорили про інше. Що робити, коли людині відмовляють? Чи справді посилання на чергове “нема” є підставою для відмови в реалізації законних прав?

Порада від керівниці ГО “А-Веста” волонтерки  Лариса Полулях – з державою не спілкуються ротом. Якщо вам надали послугу – прекрасно, якщо ні – пишіть заяву.

Констатація факту від  тренера Юрія Суботенка, ГО «Юридична сотня»  – люди не вміють писати заяв. Але й ця проблема вирішується – можна навчитись на тренінгу, можна скористатись порадником, розробленим громадськими організаціями, можна звернутись по допомогу до консультантів-юристів.

А що робити, коли ветерана “переконали” написати заяву про відмову від земельної ділянки? А нічого. Як пояснив Юрій Суботенко, це нікчемний документ і немає жодної сили. Людина не може відмовитись від своїх прав остаточно, і навіть якщо така заява написана, можна знову прийти в місцеву раду і написати іншу, наприклад, про бажання отримати землю.

На тренінгу вчились і учасники АТО, і мами, і дружини з дітками, і вдови. Загальний настрій – працювати над реалізацію своїх прав законним шляхом, адже, як сказала одна учасниця “ми ж хочемо робити все нормальним чином”.