Кількість VS якість, або скільки механізмів участі достатньо Львову?

Громадський бюджет, е-петиції, консультації з громадськістю, місцеві ініціативи – палітра інструментів залучення, декларованих Львівською міською радою різноманітна та складається з десятка позицій. ...

Додано:
AnzhelikaZozulia

Mockup (1)
Кількість VS якість, або скільки механізмів участі достатньо Львову?

Громадський бюджет, е-петиції, консультації з громадськістю, місцеві ініціативи – палітра інструментів залучення, декларованих Львівською міською радою різноманітна та складається з десятка позицій. Більша частина цих інструментів була запроваджена у 2016-2017 роках та вивела місто у лідери експертних рейтингів за темпами сприяння розвитку громадської участі. Чи тримається Львів на цих позиціях за обставин воєнного часу? Що підсилює та навпаки заважає громаді поширювати культуру залучення?  Детальніше про це –  у огляді ГО “Плато”.

Результати соціологічного опитування доводять, що у Львові доволі сприятливий ґрунт для поширення культури громадської участі. Так, 72% опитаних респондентів вважають, що можуть здійснювати зміни у громаді, 79% є прихильниками залучення сусідів та оточуючих заради спільних інтересів. Ці дані стверджують і про те, що 48% мешканців будь-коли скеровували звернення на “Гарячу лінію”, 33% подавали або підписували електронні петиції, 23% використовували в якості інструменту впливу умовно офіційні соціальні мережі, 16% підписували колективні звернення, 6% долучалися до громадських слухань, 5% скеровували запити на публічну інформацію, 3% стали частиною громадського бюджету. Водночас опитування показує, що тільки 34% респондентів брали участь у громадському житті своєї громади протягом останнього року. 

У громадській організації “Плато” дослідили динаміку використання мешканцями Львова інструментів громадської участі, та виявили одразу низку принципово важливих факторів, що не тільки не сприяють масштабуванню учасницьких практик, а демотивують мешканців бути залученими. Прогнозовано, що одним із них є вплив повномасштабного вторгнення на спроможність громади адмініструвати партисипативні інструменти, а також фінансових обмежень щодо втілення пропозицій мешканців. З огляду на ці виклики на паузу поставлено два найбільш залежні від бюджету розвитку партисипативні проєкти громади – громадський бюджет та конкурс соціокультурних проєктів “Зробимо Львів кращим”. Водночас, якщо поглянути до статистики можна побачити, що спад активності мешканців у використанні механізмів залучення розпочався задовго до 24 лютого 2022 року. 

Що (не) так з електронними петиціями? 

Підтверджують тезу про скорочення активності львів’ян статистичні дані, на яких йдеться про кількість зголошених за роками електронних петицій. Починаючи з 2016 року львів’яни зареєстрували у єдиній системі 2182 звернення. У розрізі років статистика виглядає так: у 2016 році подано 788, у 2017 році – 76, у 2018 році – 200, у 2019 році – 395, у 2020 році – 342, у 2021 – 221, у 2022 році – 89, у 2023 році – 71 петицію. 638 (29%) від загальної кількості петицій не пройшли модерацію. З тих, що були допущені до голосування – тільки 144 (9,3%) змогли зібрати достатню кількість підписів.  

Зелена партисипація у Львові. Досвід (пере)завантаження (2) (1)

Порівняльна таблиця кількості зареєстрованих електронних петицій у 2016-2023 роках

Серед 144 петицій, що розглядалися депутатським корпусом 37 (26%) було відхилено, ще 13 (9%) опинилися у “листі очікування”. Складовою проблеми також є те, що підтримані обранцями петиції, скеровуються на опрацювання виконавчими органами, які мають готувати дорожні карти вирішення проблем, однак, доволі часто депріоритизують це завдання.

У ГО “Плато” є власний кейс, що ілюструє проблему: у вересні 2021 року організація зібрала 508 голосів під петицією про необхідність адаптації громади до наслідків кліматичної зміни. На початку листопада того ж року петицію підтримали депутати, відповідно вона маркується позначкою “є відповідь”. В ухвалі Львівської міської ради йшлося про 30-денний термін на розробку дорожньої карти, яка б мала в подальшому бути скерованою на розгляд та затвердження постійними депутатськими комісіями. Однак за більш, ніж 2 роки очікувань документ не було розроблено, а факт бездіяльності не прокомуніковано з автором і підписантами петиції.

Ситуація із адмініструванням е-петицій у громаді підриває довіру до інструменту. Автори вимушені докладати додаткових зусиль задля того, щоб бути поінформованими, підписанти втрачають мотивацію підтримувати нові петиції через неефективність підпису під попередньою. 

Громадські ради, ви є? 

За інформацією з тематичної сторінки сайту міської ради, у Львові діє 26 громадських рад при різних структурних підрозділах органу місцевого самоврядування, а згідно з даними з Інформаційного порталу депутатів Львівської міської ради до  їх складу входить 262 особи. Однак жоден з ресурсів не дає достатньої інформації про актуальну ситуацію з функціонуванням громадських рад. Наприклад, відомо, що у 2021 році при Управлінні екології та природних ресурсів створено громадську раду, дані про яку не внесено ні на сайт ради, ні на портал депутатів. 

Ситуація із документуванням роботи переважної більшості рад є незадовільною: пік їхньої активності, виходячи із наповнення профайлів, припав на 2016-2018 роки. При цьому на сторінках 15 громадських рад ця “активність” обліковується одним-єдиним документом (найчастіше – наказ про створення ради). Проблема у оновленні даних чи неактивності громадських рад – питання, що залишатиметься для мешканця Львівської МТГ загадкою, допоки він/вона не скерує офіційний запит на інформацію. Та навіть без нього можна припустити, що потенціал цієї форми громадської участі розкрито частково.

Банк ідей: пропозиції збираються і … просто зберігаються

Одна з головних ціннісних засад процесу партисипації ґрунтується на тому, що залучати мешканців громади до спільного напрацювання рішень можна виключно тоді, коли є можливість врахувати їхню думку. 

У 2021 році на засіданні виконавчого комітету прийняли рішення щодо затвердження Тимчасового положення про Банк ідей Львівської міської територіальної громади. Інструмент являє собою форму для збору цікавих рішень від мешканців шляхом заповнення спеціальної форми на веб-сайті Львівської міської ради. Згідно з інформацією, отриманою у відповідь на запит, від моменту створення до “Банку ідей” зголошено 17 пропозицій: у 2021 році – 9, у 2022 році – 5, у 2023 році – 3. Йдеться також про те, що враховуючи виклики, з якими стикнулася відповідальна за інструмент установа в умовах воєнного часу, спроможностей аналізувати пропозиції подані у «Банк ідей» у 2022-2023 рр. не було. Водночас невідомою залишається доля і 9 перших зголошених ще у 2021 році пропозицій.

Ситуація, що склалася свідчить про серйозні інституційні виклики, спричинені російською агресією для муніципалітетів та їхні наслідки. У цьому конкретному випадку перспективний партисипативний інструмент з назвою “Банк ідей” перетворився у  щось більше схоже на надійне для них сховище.

Звернення громадян: запит є

На противагу згаданим вище практикам, на прикладі звернень громадян можна говорити про адаптивність мешканців Львова до кризових умов і готовність повертатися до звичних життєвих практик навіть за обставин воєнного часу. Згідно з даними, загальна кількість скерованих запитів на інформацію за останні 4 роки становить 8834, зокрема, у 2020 році – 2874 (33%), 2021 – 2409 (27%), 2022 – 1436 (16%), 2023 – 2115 (24%). 

Зелена партисипація у Львові. Досвід (пере)завантаження (3) – копія (1)

Порівняльна таблиця кількості скерованих запитів на публічну інформацію у 2020-2023 роках

Що стосується використання сервісів “Гарячої лінії”, то кількість звернень в умовах російської агресії хоч і впала, але в жоден з років не була меншою за 100 000, що також свідчить про наявність відносною стабільної кількості небайдужих мешканців.

Інші інструменти участі: коротко про головне

Можна припустити, що через високий ризик непідтримки з боку депутатського корпусу та загальну складність процедури, такий інструмент, як місцева ініціатива востаннє у Львові було використано ще у 2019 році. Через брак інформування на 8 консультацій з громадськістю у 2022-23 роках припало всього 2 пропозиції від мешканців (обидві щодо проєкту однієї ухвали). Дієвість громадських слухань забезпечена законодавством, однак якщо у 2019 році міська рада провела 43 обговорення, третина яких була ініційована мешканцями, то у  2022-2023 роках відбулося 24 обговорення виключно з ініціативи структурних підрозділів міської ради з метою обговорення детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку окремої місцевості. Загальна кількість виступів мешканців на пленарних засіданнях, що припадає на період діяльності ради 8-го скликання становить – 75. Для порівняння тільки у 2017 році відбулося 71 виступів, у 2018 році – 92, у 2019 році – 98. 

Цей огляд про те, що кількість механізмів участі не є гарантією їхньої ефективності, а радше викликом з точки зору складності адміністрування запитів від мешканців. Досвід Львова свідчить, що громади потребують комплексної ревізії існуючих інструментів та зміни пріоритетів залучення. Зробити цю ревізію варто з огляду на важливість партисипації для процесів повоєнного відновлення України, у межах яких від якості забезпечення координації та синхронізації дій широкого кола зацікавлених сторін залежатиме сталий розвиток громади. Детальніше про це можна дізнатися із тематичного case study “Зелена партисипація у Львові. Досвід (пере)завантаження”.  

Mockup (1)

Case study “Зелена партисипація у Львові. Досвід (пере)завантаження”

Публікація підготовлена ГО “Плато” в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

ЮрШтаб запустив онлайн-платформу для отримання безкоштовної юридичної допомоги

На Харківщині оцінили збитки через втрати ґрунтів внаслідок війни

Триває набір на безкоштовні онлайн-групи підтримки

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс із фінансової грамотності

Перший ярмарок молодіжного підприємництва Junior EXPO-2024 відбувся в Івано-Франківську

Спілка 33 організацій презентувала Дорожню карту забезпечення прав дитини