Громадам Полтавщини пропонують мати «свого» дільничного

Чим відрізняються поліцейські станції від центрів безпеки, як кандидат від громади може стати дільничним офіцером поліції, та чому на Полтавщині не прижилися «будинки шерифів», команді «Шерифи для ...

IMG_19092
Громадам Полтавщини пропонують мати «свого» дільничного

Чим відрізняються поліцейські станції від центрів безпеки, як кандидат від громади може стати дільничним офіцером поліції, та чому на Полтавщині не прижилися «будинки шерифів», команді «Шерифи для нових громад» розповіла  Жанна Ахіджанян.

На фото начальниця відділу дільничних офіцерів поліції Полтавської області Жанна Ажіджанян. Фото: Людмила Чванько

- Як сьогодні поліція радить малим громадам організовувати безпеку?

- Ми пропонуємо в ОТГ створювати поліцейські станції та мати «свого» дільничного офіцера поліції. Підпорядковуватиметься він, звичайно, Національній поліції, але повністю обслуговуватиме територію громади. Отримуватиме заробітну плату, зброю, форму від поліції. Це озброєний працівник правоохоронних органів, який перебуватиме на території ОТГ. Громади мають у свою чергу створити необхідні умови для роботи дільничного: виділити приміщення, встановити центр управління відеокамерами.

- Чим  дільничний, якого поліція пропонує громаді, відрізнятиметься від того, що є зараз?

- Він постійно буде на місці. Його робочий день починатиметься з поліцейської станції. «Нового» дільничного не залучатимуть до конвоювання, нарядів. Працюватиме він разом з групою швидкого реагування.  Це, звичайно, вже інший підрозділ, але він теж обслуговуватиме громаду. Дільничний обов’язково  звітуватиме про свою роботу  перед громадою. Згідно з наказом № 650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції», дільничний має це робити не менш ніж два рази на рік.

- Я так розумію, що громадам пропонується висувати свої кандидатури на посаду «нового» дільничного?

- Так. Пропонується. В ідеалі – це повинен бути місцевий житель, який має авторитет серед мешканців. Але окрім цього, кандидат повинен відповідати певним критеріям: бути фізично добре підготовленим, придатним до служби, володіти початковими навичками юриспруденції та пройти конкурс від Нацполіції. На одну посаду може претендувати кілька охочих. І того, хто пройде тестування, медкомісію, здасть фізичну підготовку, ми приймаємо на роботу. Далі – чотири місяці навчання коштом Національної поліції. Дільничні вчаться прийомам самооборони, навичкам володіння вогнепальною зброєю, також проходять медичну підготовку, здають заліки й приступають до служби.

- Чи має бути у кандидата вища юридична освіта?

- Має бути просто вища освіта, тому що це офіцерський склад.

- З’являється цей «новий» дільничний офіцер поліції, працює на поліцейській станції. Куди дівається «старий» дільничний?

- «Новий» дільничний з’являється, якщо посада вакантна. Але можуть бути випадки, коли громада не задоволена нинішнім дільничним офіцером поліції та хоче мати на своїй поліцейській станції «нового». Тоді ми, звичайно, йдемо назустріч. Громада пропонує кандидата, він проходить відбір, навчається та стає їхнім дільничним. «Старого», як ви кажете, ми не звільнятимемо. Він обслуговуватиме іншу ділянку. Наприклад, у Ланнівській ОТГ (Карлівський район – ред.) все нове, і дільничний у тому числі.

- Скільки на сьогодні в Полтавській області працює дільничних?

- 275. Якщо на Полтавщині з’являтимуться поліцейські станції, Нацполіція обіцяє додати штатних працівників.

- Окрім Ланнівської громади, чи погоджувалися інші ОТГ з Полтавської області відкривати поліцейські станції?

- Так. Вже є домовленість з селищем Опішня (Зіньківський район) та Градизьком (Глобинський район).

- У концепції «Поліція, громада – вільний простір», яку нещодавно презентували у Полтавській облдержадміністрації, ідеться про введення в громадах посади «уповноважених дільничних офіцерів поліції». Хто ці люди?

- Уповноважений – це не наш представник. Це представник з громади. Заробітну плату він отримуватиме від ОТГ. На поліцейській станції у нього буде власне робоче місце. Громада назначає від себе цю людину, щоб контролювати роботу дільничного. Для ефективної роботи поліції. Дільничний, його уповноважений та ГРПП (група швидкого реагування) працюватимуть у тісній взаємодії.

- Наша команда працює над виявленням різних форм організації безпеки в громадах. «Шерифами» ми називаємо інспекторів сільрад з охорони правопорядку, представників громадських формувань, комунальні підприємства з охорони громадського порядку, «народних патрульних». Тобто цивільних людей, які допомагають поліції, займаються профілактикою правопорушень. Скажіть, з ким із вищевказаних «шерифів» ви співпрацюєте найчастіше і найпродуктивніше?

- Співпрацюємо з громадськими формуваннями. Багато з них – це добросовісні люди, які патрулюють разом з поліцією на громадських засадах. Вони дуже нам допомагають. Наприклад, в Ланнах (Карлівський район) є голова громадського формування, він дійсно хоче працювати й патрулює. ГФ, що співпрацюють з поліцією, офіційно оформлені в реєстрі. У них є певні права.  Представники таких формувань мають право на отримання зброї. Зарплату вони за патрулювання не отримують. Буває, що сільради вирішують підтримувати ГФ – виплачують якісь кошти, але це не так багато… Та, на жаль, є й такі громадські формування з охорони громадського порядку, які існують лише на папері. Тоді вони саморозпускаються. Також співпрацюємо з комунальними підприємствами з охорони правопорядку. Такі у нас є в Миргороді, Гадячі, Кременчуці.

- Зараз в Україні відкриваються центри безпеки. У нас є вже такий в Петрівсько-Роменській ОТГ (Гадяцький район). Чим ці центри відрізняються від поліцейських станцій і чи не перетинаються у своїх функціях?

- Можна сказати, що це одне й те ж. Не буде проблемою, якщо у громаді замість поліцейської станції відкриється центр безпеки. У ньому також передбачене місце для дільничного, пункт відеоспостереження. Але окрім цього у центрі перебувають ще й пожежні та медики, які у будь-яку мить можуть прийти на допомогу. До речі, у Гадяцькому районі планують відкрити ще три «центри безпеки».

- На початку 2016 року в Полтавській області планували відкрити «будинки шерифів». Це мали бути будинки, де дільничні б і жили, і вели прийом. Як вважаєте, чому вони не прижилися в нашому регіоні?

- Ми зараз перебуваємо у стадії реформування і не повинні про це забувати. Не може такого бути, щоб реформа швидко пройшла, і ми одразу стали іншими поліцейськими – копами в окулярах, як за кордоном. Це неможливо. Має пройти хоча б років десять. Рік тому виданий наказ про дільничних офіцерів поліції. Там нічого немає про «будинки шерифів», зате є інформація про поліцейські станції. Тоді ми керувалися ще старими наказами – то було «по-старому», а зараз вже «по-новому».

Нагадаємо, що 12 червня 2018 року на Полтавщині з’явилася перша поліцейська станція.

Автор: Людмила Чванько, журналістка.

P.S. Публікація підготовлена ​​в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров’я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Поліцейські, освітяни і ОГС обговорили результати спільної трирічної роботи за підтримки ЄС над створенням безпечного цифрового середовища для дітей

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями