Фестиваль Інклюзіон 2020 «Жінка: Бізнес, Культура, Активізм». Підсумки

З 21 по 30 вересня 2020 року промайнули за одну мить десять днів пʼятого фестивалю «ІнклюзіON», реалізованого за підтримки Фонду Еберта в Україні у Харкові: 3 онлайн-трансляції, 4 вебінари, 5 лекцій, ...

Додано:
dpart

Bolshutkina 6
Фестиваль Інклюзіон 2020 «Жінка: Бізнес, Культура, Активізм». Підсумки

З 21 по 30 вересня 2020 року промайнули за одну мить десять днів пʼятого фестивалю «ІнклюзіON», реалізованого за підтримки Фонду Еберта в Україні у Харкові: 3 онлайн-трансляції, 4 вебінари, 5 лекцій, 2 тренінги, 2 дискусії, 2 виставки, квест та флешмоб. «ІнклюзіON» вкотре запустив нову хвилю обговорення проблем інклюзії та пошуку рішень в широкому розумінні цього поняття. У фокусі цьогорічного фестивалю постали жінки як провайдери інклюзивних рішень у бізнесі, культурі та громадському активізмі.

Пост ФБ ІНСТА

Як сприяти формуванню культури інклюзії у суспільстві? Як підсилити розуміння цінності інклюзивного підходу до формування простору суспільних відносин? Основними завданнями фестивалю були: посилення компетенцій спеціалістів культури, підвищення обізнаності публіки та поширення інформації для реалізації інклюзивних рішень.

EE0105B1-28D0-45B5-910C-AF35BF5424AE

Організаторки акцентували увагу на тому, що, не зважаючи на те, що жінки не є меншістю статистично, вони все одно є найбільш дискримінованою групою у суспільстві, є здебільшого виключеними з процесів прийняття політичних рішень та працюють у сферах, що є менш оплачуваними — у культурі, освіті та соцзахисті. Саме для цих сфер впровадження інклюзії, зокрема включення людей з інвалідністю, є актуальним, і саме жінки є провайдерами інклюзивних рішень в просторах міст, і вони потребують підтримки через підвищення видимості їхньої роботи, поширення інформації щодо результатів позитивних змін.

Shiliakova Nakipyli

Через карантинні обмеження, організатори, хоча і надавали можливості відвідувачам заходів бути присутніми офф-лайн, прийняли рішення гуртувати навколо подій онлайн-аудиторії, яким було представлено серію освітніх лекцій та вебінарів «Прості дії» із міжнародними експертами з Білорусі та України, серед яких Сергій Дроздовський, Наталія Барисенка-Клепач, Марія Ясеновська, Олена Уварова з тематики прав людини, недискримінації, впровадження інклюзії для фахівців галузі культури, громадських активістів, волонтерів. Лекції доступні за посПід гаслом «Діджитал дії» проведено низку майстеркласів з тематики створення інклюзивного контенту, організації комунікаційних заходів, проведення інформаційних кампаній з урахуванням критеріїв інклюзії із харківськими експертами та експертками Оленою Зіненко, Віктором Пічугіним для працівників музеїв, культурних активістів, студентів. Просвітницькі лекції доступні на сайті фестивалю.

Тема активізму жінок у впровадженні інклюзії прозвучала гучним акордом в рамках фестивалю було проведено прийом-презентацію «Жінки з інвалідністю – правозахисниці: Україна»​, створеної за підтримки Робочої групи з питань ґендерної рівності та прав жінок Міжнародної Платформи «Громадянська Солідарність» в рамках проєкту DRA та Освітнього Дому з прав людини. До спілкування в онлайн долучились правозахисниці Харкова, Києва, Винниці, Луцька. За результатами зустрічі готується серія інтервʼю із 12-ма українськими правозахисницями, які будуть представлені в окремій публікації до Міжнародного дня людей з інвалідністю. Резонансною стала дискусія«Інклюзивне мистецтво — у пошуках визначення». В центрі уваги дискусії була тема інклюзії як суспільної цінності, в обговоренні якої взяли участь митці, представники культурних операторів, донори та правозахисники. Модерувала захід авторка ідеї такої публічної розмови, громадська діячка – Яна Салахова.Цікаво було почути думки різних сторін, що дало можливість краще зрозуміти один одного та джерела наявних проблем. Серед учасників та учасниць були представники Українського культурного фонду, British Council Ukraine , Мистецького Арсеналу, Педагогічного музею України та інші гості.

Стало очевидним, що розмову потрібно продовжувати, про що було наголошено під час зустрічі та озвучено пропозиції про подальшу співпрацю. Дискусія викликала зацікавленість широкої публіки завдяки трансляції онлайн та стала одним з перших кроків до відкритого обговорення того, чим має стати інклюзивне мистецтво, чим воно є зараз. Учасники та учасниці зазначили, що основним барʼєром саме інклюзивного мистецтва є заркитість формату, коли інклюзивне мистецтво існує для інклюивного мистецтва, або коли учасниками розмови про бар’єри стають лише ті люди, що з цими бар’єрами стикаються. Питанням залишається конкурентна спроможність продуктів інклюзивного мистецтва, його привабливість. Викликом залишаються доступність та проблематика її первинності по відношенню до інклюзії.

Культурна програма фестивалю стартувала із відкриття експериментального поєкту «ПрозораЯ», кураторкою якої є слабочуюча людина Іва Стишун, який продовжився серією виставок та перформансів і після закриття фестивалю за підтримки Центру гендерної культури.У співпраці із Харківським інформаційно-туристичним центром ХОДА проведено інклюзивну екскурсію «Прогулянка садом Шевченка» з Оленою Чернухою, в якій можна було ознайомитися із парковими скульптурами і послухати історії про відомих харківʼян і харківʼянок у зручному форматі (обʼєкти є фізично доступними, є можливість до них доторкатися та отримати інформацію у друкованому вигляді). За фестивальною традицією реалізовано квест містом «Код інклюзії», в якому взяли участь студенти, батьки з дітьми та активісти соціально-відповідального бізнесу. У Театрі для дітей та юнацтва (ТЮГ) розпочато акцію “Прості дії” із збору деталек конструктора лего для створення пандусу, до якої долучились і дорослі й діти.

C0EC120F-2EA2-40D5-9E0D-6B72E5CBD862

Яскравим завершенням фестивалю стала презентація унікальної збірки «Кращі практики інклюзії», створеної по результатах попередніх проєктів за авторства експерток ХОФ «Громадська альтернатива» Марії Ясеновської та Олени Зіненко. До збірки увійшли показові приклади реалізації інклюзивних рішень 14 музеїв України, серед яких представлені й 3-D-тури, й тактильні експозиції, й окремі інформаційні проєкти, й складні системні рішення. За думкою дослідниць, ця збірка має надихнути культурні інституції України ставати ще більш інклюзивними, обмінюватись досвідом, оскількі в ній зібрано найкращі практики, що вже впроваджені в українських музеях. Завдяки гибрідному офф-лайн-онлайн формату ця подія стала прикладом інтеграції та спільного діалогу між спільнотою музейних працівників та громадських активістів: у прямому ефірі з Харковом були представниці музеїв Харкова, Львову, Києва. Саму збірку розміщено у бібліотеці Фонду Еберта в Україні, підготовлено українську версію, а також версію для незрячих людей, готуєтся переклад англійською мовою.

Організатори вдячні також за культурну підтримку Департаменту культури та туризму Харківської облдержадміністрації, за гостинність Харківському художньому музею, за медіапідтримку медіацентру «Накипіло» та іншим соціальновідповідальним і культурнозацікавленим агентам позитивних змін у місті Харкові та в Україні.

Підготувала Олена Зіненко


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Чому Україна пасе задніх у протидії тютюновому лобізму?

Фільм «Віч-на-віч» у грудні на DOCUSPACE: зустріч, що переверне їхні життя

«Креативна Європа» в Україні запустила безкоштовний онлайн-курс про залучення грантів

Мешканці окупованих територій отримують в нас українські паспорти без прописки, а потім за це їх штрафують - юристи

Розбіжності в трактуванні історичних подій стають підґрунтям для ефективнішої публічної дипломатії України

CSR Ukraine та USAID Проєкт енергетичної безпеки розробили навчальні матеріали для залучення дівчат в енергетику