Дослідження: українці найбільше довіряють волонтерам, збройним силам та церкві

Оцінка ситуації в країні та перспектив її розвитку в найближчому майбутньому 

Лише 14,2% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається у правильному напрямі, 72,2% – що в неправильному.

16,5% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (у березні 2015 р. так вважали 21,8%), 47,2% – що труднощі можуть бути подолані у більш віддаленій перспективі (у 2015р. таку відповідь дали  42,7%), 22,6% – що взагалі не здатна їх подолати (у 2015 р. –  21,6%). 

Рівень довіри до державних та соціальних інститутів. 

Серед інститутів держави та суспільства найбільшу довіру громадян мають волонтерські організації (їм довіряють 63,7% опитаних), Збройні Сили України (61,8%), Церква (60,5%), добровольчі батальйони (58,5%), Національна гвардія України (57,3%), нова патрульна поліція (43,9%), громадські організації (46,8%). Число респондентів, які довіряють цим інституціям перевищує число тих, хто їм не довіряє.

Частка тих, хто довіряє владним інститутам, істотно нижча за частку тих, хто їм не довіряє. Так, органам місцевого самоврядування довіряють 37,5%, не довіряють – 50,7%, Національному антикорупційному бюро України  – відповідно 21,6% і 55,6%, Президенту України – відповідно 24,3% і 69,0%. Ще меншою мірою громадяни довіряють Уряду (висловлюють довіру 15,8%, не довіряють – 74,9%), Верховній Раді Україні (відповідно 14,6% і 80,2%), Національному банку (відповідно 11,2% і 80,1%), судам (відповідно 10,5% і 83,2%), Прокуратурі (відповідно 9,9% і 84,3%). Довіру до державного апарату (чиновників) висловили лише 7,4%, не довіряють – 87,1%. Порівняно з березнем 2015 р. Рівень довіри до владних інститутів знизився.

Вкрай низький рівень довіри мають також політичні партії (відповідно 9,7% і 78,3%), комерційні банки (відповідно 10,1% і 82,9%), засоби масової інформації Росії (відповідно 6,3% і 83,6%).

Ставлення респондентів до затвердження нового складу Уряду на чолі з Володимиром Гройсманом є неоднозначним. Підтримують це рішення 35,4% опитаних, не підтримують – 42,4%. Відносна більшість громадян (44,3%) вважають, що з точки зору ефективності роботи новий Уряд буде таким самим, як і попередній. 20,1% опитаних вважають, що новий Уряд буде кращим, а 17,3% – що новий Уряд буде гіршим за попередній.

10,3% респондентів вважають, що після відставки Уряду Яценюка, формування нового Уряду та коаліції політична криза завершилася, переважна більшість респондентів (72,7%) так не вважають.

Ініціативу розпуску Верховної Ради та проведення позачергових виборів підтримали 46,3% респондентів, не підтримали – 38,4%.  Ініціативу дострокового припинення повноважень Президента України та проведення позачергових президентських виборів підтримали 44,5% респондентів, не підтримали – 39,0%. 

Електоральні орієнтації громадян

У разі проведення парламентських виборів найближчим часом найбільше голосів отримали б три політичні сили: Опозиційний блок (9,2% серед усіх респондентів і 12,3% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах),  «Об’єднання «Самопоміч» (відповідно 8,3% і 11,3%) та «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (відповідно 7,4% і 11,9%). За ВО «Батьківщина» готові проголосувати відповідно 6,7% і 8,4%, за Радикальну Партію Олега Ляшка – відповідно 6,2% і 8,6%, за Блок Міхеїла Саакашвілі “За очищення країни” – відповідно 3,8% і 5,5%, за ВО «Свобода» – відповідно 3,2% і 4,8%. За кожну з інших партій – менше 3% тих, хто має намір взяти участь у виборах.

У випадку проведення президентських виборів найбільшу електоральну підтримку у першому турі виборів отримав би П. Порошенко (10,0% серед усіх опитаних і 14,8% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах), на другому місці за рівнем підтримки – Ю.Тимошенко (відповідно 7,4% і 9,8%), на третьому –  А. Садовий (відповідно 6,8% і 10,1%).

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 26 квітня 2016 року. Було опитано 2018  респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Джерело: Центр Разумкова