Для ефективного використання конституційної скарги все ще бракує правової обізнаності

16 квітня 2018 р. Центр політико-правових реформ провів круглий стіл «Конституційна скарга: перші кроки», під час якого презентував результати громадського дослідження стану запровадження інституту ...

конференція круглий стіл обговорення івент
Для ефективного використання конституційної скарги все ще бракує правової обізнаності

16 квітня 2018 р. Центр політико-правових реформ провів круглий стіл «Конституційна скарга: перші кроки», під час якого презентував результати громадського дослідження стану запровадження інституту конституційної скарги  в  Україні.

Сфери здійснення моніторингу за звітом стосувалися напрямків:

  • повноти та якості поточного законодавства
  • обізнаності громадян щодо нового конституційного права
  • інституційної спроможності конституційного суду здійснювати нове повноваження
  • належної форми конституційних скарг та процедури розгляду конституційним судом(останнє питання у зв’язку з відсутністю практики не було досліджено повною мірою, проаналізовано виходячи з законодавчих положень)

Внаслідок конституційної реформи щодо правосуддя з 30 вересня 2016 року юридичні та фізичні особи в Україні отримали можливість реалізовувати право на подання конституційної скарги.

За допомогою цього,  особи отримали право звертатися до Конституційного Суду щодо визнання неконституційним закону, які застосовувалися у рішенні суду загальної юрисдикції щодо цієї особи та, в подальшому, переглянути це судове рішення.

На момент підготовки цього звіту соціологічного дослідження обізнаності громадян про новий інститут конституційної скарги не проведено. В звіті зазначається, що обізнаність громадян щодо нового інституту конституційної скарги є низькою. Це пов’язано як з тим, що цей інститут є новим для українського суспільства, так і з загальною низькою довірою до Конституційного Суду та низькою правовою культурою.

конституційна скарга звіт Загалом, на сьогодні подано близько 600 конституційних скарг. Більшість з них надійшли до суду в липні 2017, після ухвалення нової  редакції Закону України «Про Конституційний Суд України», яким врегульована процедура їх розгляду.

 З числа поданих  скарг:

повернені  керівником секретаріату Конституційного Суду ( тобто такі , що взагалі не надійдуть до Суду, через порушення встановлених Законом України «Про Конституційний Суд України» вимог до форми конституційної скарги) становлять 80% у 2016 році, 68, 8 % у  2017, 65, 6 – протягом першого кварталу 2018 року;

залучені до попереднього розгляду ( скарги, що  містять помилки, за умови виправлення яких, вони можуть бути направлені на розгляд колегії): 7,5 % у 2016 році, 8,26% -2017-й і 0% – протягом першого кварталу 2018 року.

направлені на розгляд колегії: 10% у 2016 році, 20% -2017-й і 34% – протягом першого кварталу 2018 року.

Право подавати конституційну скаргу мають як фізичні  так і  юридичні особи, на думку експертів, не зовсім обґрунтованим є позбавлення цього права для юридичних публічного права.

В той же час, основна маса конституційних скарг подається  саме фізичними особами, від  юридичних осіб таких скарг надходить досить небагато – 3%  за 2016 рік, 4% – 2017-й  і 7% у 2018му році.

конституційна скарга звіт

Здебільшого скарги стосуються сфер соціального забезпечення, доступу до правосуддя та майнових права.

Під час представлення звіту, окрему увагу експерти приділили  типовим помилкам, що зустрічаються в конституційних скаргах.

До них можемо віднести такі:

  • скарги подаються  не державною мовою 
  • остаточне рішення у справі набуло чинності раніше вересня 2016
  • невідповідність предмета конституційної скарги
  • мають місце коли оскаржуються рішення Верховного Суду або апеляційного суду
  • оскаржуються дії органів державної влади та  підзаконні акти
  • відсутність обґрунтування оскаржуваних положень чи  не зазначені правові положення – стаття, пункт, підпункт, тощо

Окремо, можна навести приклади щодо юридичних осіб, це:

  • не підписані скарги
  • підписані не належним суб’єктом
  • не додані  документи, які підтверджують право цієї особи підписувати скаргу
  • не додані установчі документи

Юлія Кириченко, керівниця проектів ЦППР з питань конституційного права, наголосила на тому, що майже всі ці помилки можуть бути усунені шляхом  підвищення рівня правової освіченості громадян, тобто  потрібно пояснити громадянам, як правильно такі скарги складати і подавати.

В свою чергу, Голова політичної секції Місії ЄС в Україні Фабіо Делла-Паца, зазначив про готовність ЄС підтримати Україну в запровадженні інституту конституційної скарги та поділитися досвідом щодо ознайомлення не лише громадян, але й адвокатури з конституційною скаргою.                

Народна депутатка Вікторія Пташник закликала громадські організації сприяти державним інститутам в підвищені обізнаності громадян щодо конституційної скарги та проводити відповідні інформаційні кампанії.

На сьогодні, старт розгляду конституційних скарг запізнився, але  є всі умови для того щоб він розпочався успішно. В цьому контексті важливо дочекатися перших відмовних ухвал і рішень. Саме вони покажуть підхід Конституційного Суду вирішення тих чи інших питань та захисту прав людини.

Детальніше ознайомитися зі звітом «Запровадження інституту конституційної скарги в Україні» можна за посиланням.  

Підготувала: Тетяна Присакар


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Громади Тернопільщини актуалізують власні Стратегії розвитку

71% опитаних стали жертвами кібербулінгу: результати дослідження

На Prometheus стартував курс «Медіаграмотність: практичні навички»

На міжнародному форумі Innovation Market презентують перший в Україні Центр підтримки технологій та інновацій

У Жмеринці обговорили роль громадян в політичних реформах

Запроси проект «Будуємо Україну разом» (БУР) у свою громаду